Єдиний унікальний номер 317/6204/24
Провадження № 1-в/317/340/2024
10 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу виконання покарань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з державною установою «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області заяву про вирішення питання щодо декриміналізації відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, який здобув середню освіту, неодружений, неповнолітніх дітей чи на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п?яти) років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, невідбуте за вироками Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2021 та Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2021 (з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2022, якою вирішено питання застосування покарання за вищезазначеними вироками), призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років 1 (один) місяць.
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про вирішення питання щодо декриміналізації. Засуджений ОСОБА_5 просить суд вирішити питання щодо декриміналізації його діяння у зв'язку із внесенням змін до ст. 51 КУпАП Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заяву просив задовольнити та привести вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23 за ч. 4 ст. 185 КК України у відповідність до чинного законодавства
У судовому засіданні представник органу виконання покарань просив суд ухвалити рішення на розсуд суду.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення заяви. Зазначила, що відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23 шкода завдана діянням засудженого не перевищує межу кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення з урахуванням змін внесених Законом України № 3886-IX.
Вислухавши пояснення засудженого, представника органу виконання покарань, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, невідбуте за вироками Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2021 та Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2021 (з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2022, якою вирішено питання застосування покарання за вищезазначеними вироками), ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 19.01.2023.
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 вчинене ОСОБА_5 діяння кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_5 своїми злочинними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2073 грн. 33 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків, суд має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було викладено в новій редакції ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Отже, відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції Закону № 3886-ІХ, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 вчинене ОСОБА_5 діяння кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. Вартість викраденого майна становила 2073 грн. 33 коп. Діяння вчинене 21.08.2022.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., відповідно 50 відсотків від його розміру становить 1240 грн. 50 коп., а отже розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України з урахуванням змін внесених Законом № 3886-IX, становила 2481 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що вартість викраденого майна (2073 грн. 33 коп.) на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподаткованих мінімумів - 2481 грн. 00 коп.
З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати у даній справі зворотну дію у часі Закону № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію крадіжки, введену новим Законом № 3886-IX, на підставі ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 засудженого за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Вироки Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2021 та Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2021 (з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2022, якою вирішено питання застосування покарання за вищезазначеними вироками), покарання за якими на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано до призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 належить виконувати самостійно.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Оскільки вироками Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2021 та Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2021 (з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2022, якою вирішено питання застосування покарання за вищезазначеними вироками) ОСОБА_5 не призначено покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати вказану норму до засудженого ОСОБА_5 та ухвалити рішення про його негайне звільнення з ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)».
Керуючись ст. ст. 3, 5, 72, 74 КК України, Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст. 336,377, 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання (заяву) засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2023 у справі № 335/592/23 за ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Вироки Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2021 та Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2021 (з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2022, якою вирішено питання застосування покарання за вищезазначеними вироками) виконувати самостійно.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 377 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)».
Копію ухвали направити ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)», прокурору, засудженому.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1