Єд. унік. № 243/8863/24
Провадження № 3/243/4703/2024
Іменем України
10 грудня 2024 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 158281 від 25.10.2024 зазначено, що “25.10.2024 о 00 годині 28 хвилин в смт. Черкаське, вул.Ясна, біля буд.2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота на відстані). Від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП».
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції був складений адміністративний протокол, та, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, проте не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, в якому він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні “Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що “сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозапису, доданого до протоколу, вбачається, що 25.10.2024 ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 . При спілкуванні з водієм працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, про що було повідомлено водія та йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився.
Згідно рапорту ІСРПП ВП № 4 Краматорського РУП лейтенанта поліції Сторчеуса С.М. 25.10.2024 приблизно о 00-28 год. під час чергування в смт.Черкаське по вул. Ясна за порушення комендантської години було зупинено ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм та перевірки документів були виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, водієві було запропоновано продути алкотестер Драгер, на що водій відмовився. Після цього водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він також відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, водій від керування відсторонений.
До протоколу про адміністративне правопорушення також додано картку обліку адміністративного правопорушення та постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.08.2024, що набрала законної сили, за змістом яких ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, що мало місце 21.06.2024, та підданий адміністративному стягненню у виді 51000 грн.
Однак, ані зі змісту постанови суду, ані зі змісту картки обліку адміністративного правопорушення не вбачається наявність відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 або ч.2 або ч.3 ст.130 КУпАП, вдруге протягом року. Таким чином, до протоколу про адміністративне правопорушення додані відомості лише про один факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП Водночас, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, характеризується наявністю спеціального суб'єкта, яким є особа, що двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП. При цьому, факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП 29.08.2024 за вчинення адміністративного правопорушення 21.06.2024 не може безумовно свідчити про наявність ще одного факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП саме у період з 25.10.2023 по 25.10.2024.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо кваліфікації адміністративного правопорушення не підтверджуються дослідженими під час розгляду справи доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_1 та відкинути їх.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції “кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі “Малофєєва проти Росії» ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення (“проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі “Карелін проти Росії» ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд робить висновок, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що його вина належним чином не доведена, достатніх доказів його вини не зібрано, тому справу необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, - суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Н.О. Дюміна