Справа № 758/14599/23
Категорія 55
26 листопада 2024 року
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Будзан Л.Д.,
з участю секретаря судового засідання Губенко О.М.,
представника позивача - ОСОБА_3.,
представника відповідача - Дем'янова І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
В листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача АТ «Держаний ощадний банк України», в якому просить стягнути із відповідача на користь позивача безпідставно списані кошти в розмірі 73650,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є клієнтом АТ «Держаний ощадний банк України» та споживачем банківських послуг. 26.10.2022 із 17 год. 27-28 хв. з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 трьома сумами були списані кошти в загальному розмірі 73650,00 грн (24500,00 грн, 24150,00 грн, 25000,00 грн), про що було отримано сповіщення в додатку вайбер від АТ «Ощадбанк». Позивач був здивований такому списанню, та негайно в телефонному режимі зв'язався із банком, повідомивши про таке списання та попросивши заблокувати карту. 27.10.2022 позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій з огляду на неправомірне списання коштів із рахунку. За заявою позивача було зареєстроване кримінальне провадження № 12022105080002208 за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України. Крім того, позивач вказує, що він завжди забезпечував неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль та інші дані щодо його картки, а також ніколи нікому не передавав свій телефон. Також 27.10.2022 позивач подав письмову заяву представнику банку із проханням повернути безпідставно списані кошти. Однак, листом від 11.11.2022 банк повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів. Позивач вказує, що банк неправомірно відмовив йому в поверненні коштів, а відповідь банку є формальною. Посилаючись на викладене, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав та просить стягнути із відповідача на користь позивача безпідставно списані кошти.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023, головуючим суддею у справі було визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2023, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін.
В грудні 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані позивачем банківські операції проведені останнім з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, з підтвердженням та правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку. Виходячи з норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк зобов'язаний ідентифікувати його особу. У той же час, вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з переказу коштів були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки, смс-повідомлень, кодів доступу, які направлялися на фінансовий телефон позивача та були відомі виключно йому. Крім того, в процесі моніторингу транзакцій на предмет шахрайства дані перекази коштів не викликали підозри, оскільки клієнт активно користується Ощад 24/7 та здійснює перекази на картки інших банків. Наведене в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача та стягнення з банку грошових коштів.
В січні 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона позивача наполягала на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що зазначений банком фінансовий номер НОМЕР_12 позивачу невідомий, та він не створював в системі Ощад 24/7 віртуальну платіжну картку № НОМЕР_2 . Позивач ніколи не змінював свій фінансовий номер НОМЕР_9, та є очевидним, що банк безпідставно та незаконно дозволив реєстрацію в системі дистанційного банківського обслуговування телефону з фінансовим номером НОМЕР_12, який не належить позивачу. Заперечення банку щодо пред'явлених позовних вимог не базуються на вимогах діючого законодавства, надані докази не спростовують позовних вимог, а відтак наявні підстави для стягнення з банку на користь позивача безпідставно списані кошти.
В серпні 2024 року до суду від представника відповідача надійшла заява про виправлення описки у відзиві банку, та банк просив вважати вірним в абзаці 6 на 4 аркуші відзиву на позов фінансовий номер НОМЕР_9.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2024, у справі було залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з викладених в позові підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на підстави, які викладені у письмовому відзиві на позов.
Третя особа в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу за наведеної явки сторін.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 02.06.2020 ОСОБА_1 приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - Договір) шляхом підписання Заяви про приєднання № 543315811/250520 (надалі - Заява, Заява про приєднання).
Згідно з п. п. 3.1,3.2 Заяви шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору, Клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку https://www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
Відповідно до п. 3.6.1. Заяви Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в Гривня України, на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку таабо на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку та надає Клієнту платіжні картки типу MasterCard WorldPassCard та ПІН - конверт до них (за наявності).
Номер мобільного телефону повідомлений Банку Клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку, в тому числі послуг CMC інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта є номер НОМЕР_9, зазначений в п.п. 2.2 Заяви.
28.09.2022 о 18-05 в системі Ощад 24/7 за допомогою телефону з фінансовим номером НОМЕР_9 було здійснено реєстрацію у системі дистанційного банківського обслуговування та створено віртуальну платіжну карту № НОМЕР_2 .
26.10.2022 у період із 17.26 год. по 17.29 год. по рахунку № НОМЕР_3 з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 були проведені операції: переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 в сумі 24150,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 25000,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 24500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Крім того, відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 26.10.2022 у період із 17-26 год. по 17-29 год. з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 були проведені наступні операції по рахунку: зарахування коштів з рахунку № НОМЕР_3 в сумі 24150,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_5 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 23800,00 грн.
27.10.2022 позивач звернувся до відділення AT "Ощадбанк" із заявою, в якій повідомив про безпідставне списання 26.10.2022 з його рахунку коштів в сумі 24500,00 грн, 24150,00 грн та в сумі 25000,00 грн., а також просив провести розслідування та повернути кошти.
За заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення, 27.10.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12022105080002208 за ч. 1 с. 190 КК України.
Листом від 11.11.2022 № 100.16-08/798, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив позивача про те, що операції з використання Інтернет ресурсу/Ощад 24/7 були проведені коректно з використанням усіх реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту та були направлені на відповідний номер мобільного телефону. Зняття грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв'язку із порушенням (недотриманням) вимог Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. З огляду на викладене, банк повідомив про відсутність підстав для повернення коштів.
Відповідно до листа АТ «Державний ощадний банк України» від 25.02.2024, було встановлено, що 26.10.2022 із банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 були здійснені перекази:
- 24150 грн між власними рахунками на банківську платіжну картку № НОМЕР_6 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 ;
- 25000,00 грн та 24500,00 грн на банківську платіжну картку іншого банку № НОМЕР_7.
Крім того, відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 12.02.2024, власником платіжної карти № НОМЕР_7 , яка емітована АТ «Таскомбанк» є ОСОБА_2 .
Відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 03.06.2024, було підтверджено зарахування коштів із платіжних карток № НОМЕР_13 та № НОМЕР_6, що емітовані АТ «Ощадбанк» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_8 у гривнях, а саме: 26.10.2022 о 17-27 год в сумі 25000,00 грн, 26.10.2022 о 17-28 год в сумі 24500,00 грн, 26.10.2022 о 17-29 в сумі 23800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що банк безпідставно списав кошти із рахунку позивача на загальну суму 73650,00 грн. та формально відмовив позивачу в їх поверненні, а відтак наявні підстави для їх стягнення із відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував, що оскаржувані позивачем банківські операції проведені з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, з підтвердженням та правильним введенням одноразового коду доступу, перекази коштів були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки, смс-повідомлень, кодів доступу, які направлялися на фінансовий телефон позивача та були відомі виключно йому, а відтак відсутні підстави для стягнення з банку грошових коштів.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 3 статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролю напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові к; що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно із ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного і розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Вказані норми законодавства зобов'язують банк до виконання розпоряджень клієнта про перерахування коштів з рахунку.
Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунку| укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах погоджених сторонами.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.
Неналежним переказом за положеннями цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
За положеннями п. 39.1 ст. 39 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.
Підпунктами 32.3.2. пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів (№ 705, далі - Положення) користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Згідно з п.п. 17.2.3 Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов'язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.
Пункт 17.2.6. Договору передбачає, що для початку роботи Клієнта з Системою ДБО Клієнт повинен обов'язково виконати процедуру Реєстрації у Системі ДБО згідно з Договором та документацією до системи ДБО (в частині правил користування Системою ДБО).
Відповідно до п.п. 9.15, 9.16, 9.18 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Позивач зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо.
Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.
Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону Клієнта.
Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО, Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.
Відповідно до п.п. 17.1.5, 17.1.6 Договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором, є аналогом власноручного підпису Клієнта.
Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно списані кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
Так, відповідно дост. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення Глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 року у справі № 910/7123/18.
Як установлено судом під час розгляду справи, відповідно до даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк» та АТ «Таскомбанк», 26.10.2022 із банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 були здійснені перекази в сумі 24150 грн між власними рахунками на банківську платіжну картку № НОМЕР_6 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 ; а також в сумі 25000,00 грн та в сумі 24500,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_7 , яка емітована АТ «Таскомбанк» та власником якої є ОСОБА_2 .
Відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 03.06.2024, було підтверджено зарахування коштів із платіжних карток № НОМЕР_13 та № НОМЕР_6, що емітовані АТ «Ощадбанк» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_8 у гривнях, а саме: 26.10.2022 о 17-27 год в сумі 25000,00 грн, 26.10.2022 о 17-28 год в сумі 24500,00 грн, 26.10.2022 о 17-29 в сумі 23800,00 грн.
Крім того, наявні у справі докази свідчать про те, що операції зі списання грошових коштів були здійсненні коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім'я позивача, з обов'язковою ідентифікацією/верифікацією позивача, з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7» біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7» підтвердження операції, який надсилався банком 26.10.2022 на фінансовий номер телефону позивача.
Таким чином, виходячи з умов Договору, п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», саме позивач відповідальний за проведені фінансові операції, оскільки при їх здійсненні використовувалася ідентифікація клієнта з використанням біометричних даних, за відсутності повідомлення банка про втрату позивачем фінансового номеру телефону, із правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку, відтак у банку були відсутні підстави для блокування таких фінансових операцій.
Крім того, відповідно до п. 3.4.2 Заяви про приєднання, позивачем було повідомлено банку про номер мобільного телефону НОМЕР_9 , який використовується банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через контакт центр банку, в тому числі послуги СМС інформування.
За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» позивачем було здійснено реєстрацію у WebBanking «Ощад 24/7» та встановлено мобільний додаток «Ощад 24/7» на фінансовий номер НОМЕР_9. Після чого, 28.09.2022 о 18-05 год відбулась реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено на фінансовий номер позивача. В подальшому, згідно даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» 26.10.2022 з рахунку, який належить позивачу за допомогою системи «Ощад 24/7» відбулись успішно операції з переказу коштів на загальну суму 73650,00 грн.
Таким чином, не можна вважати, що кошти, які 26.10.2022 року позивач перерахував через систему дистанційного банківського обслуговування у мобільному додатку «Ощад 24/7» були списані без законних на те підстав.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неправомірних дій відповідача АТ «Ощадбанк», внаслідок яких списано грошові кошти з карток позивача.
Крім того, слід вказати на те, що внесення 27.10.2022 року до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за обставинами заволодіння 26.10.2022 року невстановленою особою шахрайським шляхом грошовими коштами позивача не може вважатись доказом неправомірності списання відповідачем спірних грошових коштів, оскільки в межах даного кримінального провадження на час розгляду вказаної цивільної справи відсутнє передбачене ч. 6 ст. 82 ЦПК України остаточне судове рішення.
Суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено належне дотримання ним умов договору, винність дій відповідача, що призвело до неправомірного зняття коштів.
Суд не погоджується із твердженнями позивача та вважає недоведеним посилання, останнього, на те, що відбулось незаконне, безпідставне та несанкціоноване зняття відповідачем коштів з рахунку, оскільки, встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про те, що позивач своїми діями чи бездіяльністю фактично сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду, кодів або іншої інформації, яка була відома лише йому особисто, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування позовних вимог в частині несанкціонованого списання коштів з карткового рахунку не знайшли свого об'єктивного підтвердження, законні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача заявленої суми коштів відсутні, а відтак суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В порядку ст. 133, 137, 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Судові витрати залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні ім'я та найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Акціонерне товариство «Держаний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00032129, адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г;
третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2024 року.
Суддя Леся БУДЗАН