Справа № 758/11511/24
Категорія 69
13 листопада 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.
В обгрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, 05 жовтня 2013 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області зроблено відповідний актовий запис № 164.
За час перебування у шлюбі народився син - ОСОБА_3 .
13.06.2024 рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області шлюб між сторонами зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 164 - розірвано.
Відповідач участі у вихованні дитини не бере. Кошти на утримання дитини не сплачує, а остання повністю знаходиться на утриманні позивача та проживає разом з позивачем.
Інших неповнолітніх дітей відповідач наутриманні немає, а тому позивач змушена звертатись до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх спільної неповнолітньої дитини.
В судове засідання позивач не з'явилася, в заяві на адресу суду просила розгляд справи проводити без її участі, заявлені в позовній заяві вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 05.10.2013 зареєстрували шлюб про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області зроблено відповідний актовий запис № 164, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що міститься в матеріалах справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.05.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1122. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
13.06.2024 рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області шлюб між сторонами зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику реєстраційної служби Хмільницького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 164 - розірвано.
Відповідно до наданих матеріалів справи, інших неповнолітніх дітей на утриманні відповідач не має.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, позивач за своїм вибором звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів, де обрала спосіб стягнення у твердій грошовій сумі.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Окрім того, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати своїх дітей. Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.9 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Крім того, необхідно звернути увагу на ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та ін.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Окремо необхідно звернути увагу, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст.191 СК України).
Враховуючи викладене, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги потреби дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору та відповідач визнав позовні вимоги, відповідно до ч. 6 ст. 1 41 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 142, 206, 263-265, 274-279, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн 06 коп судового збору.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ