Справа № 758/6614/24
Категорія 36
15 жовтня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та шкоди, заподіяної внаслідок ДТП
У травні 2024 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 2), про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 квітня 2023 року близько 13 год. 00 хв. на трасі Фастів- Кожанка відбулася дорожньо-транспортна пригода між ТЗ «ВАЗ» р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 2 і ТЗ «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 (належить на праві власності позивачу) під керуванням ОСОБА_3 . У зв'язку із ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак, позивачеві було заподіяно майнову шкоду.
Згідно з Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2023 року у справі № 381/2335/23 відповідач вину передбачену ч. 1 ст. 286 КК України визнав, провадження по справі закрито у зв'язку з примиренням із потерпілою.
Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент заподіяння шкоди на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була застрахована згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АТ2283860, виданого відповідачем 1 у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, яка становить 160 000 грн. (франшиза за полісом - 3 200 грн.)
Станом на день пред'явлення цього позову відповідачем 1 не було здійснено повну виплату належного страхового відшкодування на користь позивача, а відповідачем 2 так і не було відшкодовано позивачеві шкоду у повному обсязі.
Відповідач 1 здійснив виплату страхового відшкодування за страховим випадком позивача у неповному розмірі 87 691,33 грн.
З метою самостійного визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , який підготував Звіт № 419/07-23 від 08.07.2023 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 .
Згідно зі Звітом № 419/07-23 віл 08.07.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , вартість відновліовального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 116 494,50 грн., повна вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 199 112,10 грн.
Утім, станом на дату подання даної позовної заяви, відповідачем 1 на користь позивача так і не було здійснено виплату частини страхового відшкодування у належному розмірі.
Отже, із відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню невиплачене страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що становить 25 603 грн. 17 коп.
116 494,50 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу) - 87 691,33 грн.(виплачене страхове відшкодування у неповному розмірі) - 3 200,00 грн. (франшиза за Полісом) = 25 603,17 грн.
Окрім того, як вбачається з Платіжної інструкції № @2РL281977, витрати позивача на складання оцінки заподіяного збитку склали 4 500,00 грн. (зазначені витрати підлягають стягненню із відповідачів на користь позивача у порядку розподілу судових витрат між сторонами).
Щодо вимог до відповідача 2 зазначила, що згідно зі Звітом № 419/07-23 віл 08.07.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 116 494,50 грн., повна вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 199 112,10 грн. Листом від 06.11.2023 року вих.. 3483/18 відповідач 1 позивача було повідомлено про прийняте рішення, щодо виплати на його користь страхового відшкодування у розмірі 87 691, 33 грн.
Разом з тим, відповідно до рахунку № КТ-20-23/05/19 від 19.05.2023 року, акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № КТ-20-23/05/19 від 09 листопада 2023 (надання послуг) та платіжних інструкцій № 162224577 від 03 листопада 2023 року та № 0.0.3289500081.1 від 07.11.2023 року, вартість відновлювального ремонту становить 150 000 грн.
Таким чином, із відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодування у розмірі: 150 000 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ).
150 000 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) - 116 494,50 грн. (належний розмір страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) + 3 200 грн. (франшиза за полісом) = 36 705 грн. 50 коп.
Також, позивач просила стягнути витрати на складання оцінки заподіяного збитку в розмірі 4 500 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
08.07.2024 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 1, оскільки позивач та відповідач 1 дійшли згоди щодо виконання останнім у позасудовому порядку своїх зобов'язань з виплати страхового відшкодування позивачеві у належному розмірі за страховим випадком. У зв'язку з наведеним, відповідачем 1 буде здійснено на користь позивача (шляхом переказування коштів на реквізити банківського рахунку) доплату страхового відшкодування у повному та належному розмірі, а відтак, виконано свої обов'язки відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № АТ 2283860.
20.09.2024 року від представника відповідача 2 надійшли пояснення відповідача на позовну заяву, в обґрунтування якої зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог в ті формі, як вони викладені позивачем в заяві від 24.05.2024 року, відсутні. Зазначає, що відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ № АТ 2283860 виданого відповідачем 1 дійсного на дату ДТП, відповідальність відповідача 1 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, на момент настання ДТП була застрахована.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 10 квітня 2023 року близько 13 год. 00 хв. на трасі Фастів- Кожанка відбулася дорожньо-транспортна пригода між ТЗ «ВАЗ» р.н. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 2 і ТЗ «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 (належить на праві власності позивачу) під керуванням ОСОБА_3 . У зв'язку із ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак, позивачеві було заподіяно майнову шкоду. Згідно з Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2023 року у справі № 381/2335/23 відповідач вину передбачену ч. 1 ст. 286 КК України визнав, провадження по справі закрито у зв'язку з примиренням із потерпілою (а.с. 8-9).
Цивільно-правова відповідальність на момент заподіяння шкоди на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність відповідача 2 на момент настання ДТП була застрахована згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АТ2283860, виданого відповідачем 1 у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, який становить 160 000 грн. (франшиза за полісом - 3 200 грн.) (а.с. 18-19).
Згідно зі Звітом № 419/07-23 віл 08.07.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 116 494,50 грн., повна вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 199 112,10 грн. (а.с. 20-37).
Як вбачається з платіжної інструкції № @2РL281977, витрати позивача на складання оцінки заподіяного збитку склали 4 500,00 грн. (а.с. 39).
Відповідно до рахунку № КТ-20-23/05/19 від 19.05.2023 року, акту здачі прийняття робіт (надання послуг) № КТ-20-23/05/19 від 09 листопада 2023 (надання послуг) та платіжних інструкцій № 162224577 від 03 листопада 2023 року та № 0.0.3289500081.1 від 07.11.2023 року, вартість відновлювального ремонту становить 150 000 грн.
Судом встановлено, що з відповідача 2, як з винуватця ДТП, на користь позивача підлягає стягненню сума 36 705,50, яка обраховується наступним чином: 150 000 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) - 116 494,50 грн. (належний розмір страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) + 3 200 грн. (франшиза за полісом) = 36 705 грн. 50 коп.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Право потерпілого та відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду, є абсолютним. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, делікатне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку відповідно до ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке ним одержано від страховика.
Це обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою страхової виплати.
Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , у зв'язку з його пошкодженням перевищує вартість завданого матеріального збитку, який підлягає стягненню зі страхової компанії, з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром завданого матеріального збитку (страхового відшкодування).
Загалом з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню сума: 36 705,50 грн., яка була розрахована наступним чином: 150 000 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди, що становить повну вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) - 116 494,50 грн. (належний розмір страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ) + 3 200 грн. (франшиза за полісом) = 36 705 грн. 50 коп.
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу грошові кошти в розмірі 36 705,50 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо відшкодування розміру моральної шкоди судом зазначається наступне.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення ії прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її задавала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд приймає до уваги доводи позивача щодо того, що належний позивачу автомобіль Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , був основним засобом пересування для позивача. Пошкодження належного позивачу автомобіля відповідачем 2 в ДТП завдало позивачу сильних душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан у зв'язку з перенесеним стресом щодо пошкодження майна, а також оскільки йому довелось на певний час відмовитися від запланованих поїздок на відпочинок.
Згідно з Постановою Верховного суду по справі № 761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року: «участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди є безпідставними».
Відтак, з наведеної правової позиції слідує, що сам факт пошкодження майна позивача внаслідок ДТП (належного йому автомобіля) є вже достатньою підставою для висновку про заподіяння йому моральної шкоди, позаяк пошкодження такого власного майна, на думку Верховного Суду, є обставиною, що безумовно свідчить про наявність негативного впливу на моральний стан позивача та спричинення душевних страждань.
До того ж, Рішенням ЄСПЛ від 27.07.2004 року у справі «Ромашов проти України» визначено, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації судом факту порушення.
Системний аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що просто визнання самого факту заподіяння моральної шкоди не є достатньою сатисфакцією, відтак, допускається відшкодування такої шкоди у грошовій формі. Моральна шкода апріорі не є такою, що може бути відшкодована у повному обсязі, так як немає (і не може бути) єдиних точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Із зазначеного випливає, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь- який її розмір може мати суто умовний вираз, який визначається і обґрунтовується потерпілим, виходячи із внутрішнього переконання.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що моральна шкода, заподіяна протиправними діями відповідача 2, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб позивача Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням принципів розумності і справедливості, становить 10 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3 028 грн.
Стосовно поданої позивачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить до наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Понесені витрати на правничу допомогу сторона позивача доводить: договором про надання правової допомоги №07/04/23-ЮП/ІL від 07.04.2023 укладеного між позивачем та адвокатом Конюшко Д.Б., актом виконаних робіт № 1 від 22.05.2024 р. на суму 18 000 грн., платіжними інструкціями від 10.12.2023, 11.04.2023, 22.04.2023 на загальну суму 18 000 грн.
Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 18 000 грн.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ціни позову, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 18 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та об'ємом виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-89, 102, 110, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити;
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 36 705 (тридцять шість тисяч сімсот п'ять) гривень 50 копійок;
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень;
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень, витрати на складання оцінки збитку в сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень;
У задоволенні решти позовних вимог відмовити;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
відповідач 1 - приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681);
відповідач 2 - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя В.В. Гребенюк