Справа № 758/15447/24
09 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом
ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Коваль Вікторії Василівни звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом, в якому просила визначити достатній додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини на підставі заповіту.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ЦПК України передбачена загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до загального правила, визначеного ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, позивач звернулася з позовом до Подільського районного суду міста Києва, зазначивши у позовній заяві місцем проживання відповідача адресу: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом належить до Подільського району міста Києва.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Відповідно до матеріалів позову, предметом зазначеного заповіту є земельна ділянка та розташований на ній будинок АДРЕСА_2 .
Відповідно до правил виключної підсудності, які встановлені в ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність означає імперативне правило, відповідно до якого справи, віднесені до цього виду підсудності, можуть розглядатися винятково за вказаним у законі місцем. До цього виду підсудності законом віднесено такі категорії справ: 1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна (пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини); 2) позови про зняття арешту з майна (пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини); 3) позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями (пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини); 4) позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти (пред'являються за місцезнаходженням перевізника); 5) справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги (розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (п. 7.36 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19). Аналогічні позиції викладені і в Постановах Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі № 185/8191/16-ц, від 13.04.2022 року у справі № 373/118/20.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, в тому числі і до позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
До набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX смт Цибулів входило до складу Монастирищенського району Черкаської області області. З відкритих відомостей щодо складу територіальних громади (https://decentralization.ua/newgromada/4843) вбачається, що смт Цибулів входить до Монастирищенської об'єднаної територіальної громади.
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX Монастирищенський район у Черкаській області було ліквідовано, територія Монастирищенської об'єднаної територіальної громади увійшла до складу новоствореного Уманського району Черкаської області.
У той же час, пп. 1 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлюється, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таким чином, відповідно до наведених положень законодавства, повноваження з відправлення правосуддя на території колишнього Монастирищенського району Черкаської області, та відповідно, продовжують здійснюватися Монастирищенським районним судом Черкаської області.
Враховуючи що позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, до складу якої входить нерухоме майно, що знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Подільського районного суду міста Києва, приходжу до висновку, що дана справа не підсудна Подільському районному суду м. Києва та підлягає направленню за підсудністю до Монастирищенського районного суду Черкаської області за місцем знаходження зазначеного нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом - передати за територіальною підсудністю на розгляд до Монастирищенського районного суду Черкаської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець