печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41851/24-ц
пр. № 2-7932/24
05 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної шкоди,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, якої позивач зазнав внаслідок дій відповідача, у розмірі 50 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що, звертаючись із позовом до Дніпровського районного суду м. Києва ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у позові зазначила персональні дані ОСОБА_1 - рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та РНОКПП НОМЕР_1 . Як на підставу позовних вимог СК посилалась на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року у справі № 755/16415/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та на поліс № АО/ 5912864 від 27 грудня 2019 року, що зазначено в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року. Проте, в даних документах відсутня інформація про РНОКПП ОСОБА_1 . Отже, СК отримала інформацію по РНОКПП ОСОБА_1 з невідомих джерел, оскільки інформація про персональні дані особи, а саме РНОКПП особи не можливо самостійно отримати з офіційної публічно доступної інформація, оскільки вказана інформація є конфіденційною і видається тільки на запит суд, поліції, прокуратури. Крім того, інформація про РНОКПП видається за інформації про дату народження особи та місце її реєстрації, оскільки ідентифікація особи без надання такої інформації неможлива, враховуючи наявність в Демографічному реєстрі осіб з однаковим ПІБ.
Представник позивача вказала, що з 07 квітня 2023 року (постанова про арешт) по 29 травня 2024 року (постанова про зняття арешту з рахунків) ОСОБА_1 був незаконно позбавлений права вільно, самостійно користуватись, розпоряджатись своїми власними коштами, які перебували на його рахунках. ОСОБА_1 , коли дізнався про арешт рахунків, був фактично в шоковому стані, як нормальна людина він розумів, що нікому ніяких коштів не винен, що він залишився фактично без джерела існування. Він вимушений був доводити державному виконавцю, що він не боржником, що боржником є інша особа, яка мешкаю в м. Києві, і що РНОКПП належить йому, а не іншому ОСОБА_1 . Адвокатом в інтересах ОСОБА_1 направлялись запити до ГУ ДВС, Міністерства юстиції, приватних виконавців та інших державних виконавців, у яких перебували на виконанні виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до Дніпровського районного суду для отримання копії судового рішення від 19 січня 2023 року, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУАП, до Регіонального сервісного центру МВС, що за ОСОБА_1 не зареєстрований транспортний засіб, на якому інший ОСОБА_1 (м. Київ) скоїв ДТП, до страхової компанії, щоб з'ясувати питання яким чином РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , міг бути зазначений в рішенні суду від 19 січня 2023 року та у виконавчому листі № 755/1857/22 від 19 січня 2023 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва. Весь цей час, більше року, ОСОБА_1 знаходився у стані постійної нервової напруги. Тільки через рік вдалося встановити, що Страхова компанія надала до суду невірний РНОКПП ОСОБА_1 . Тобто своїми діями працівники ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», вказавши невірні дані особи, яка внаслідок ДТП спричинила шкоду, позбавили ОСОБА_1 , 1980 року народження, нормального життя протягом тривалого періоду. ОСОБА_1 більше року щодня зазнавав моральних страждань, його честь та гідність були принижені, в Дії зазначена інформація, що він боржник по ВП № НОМЕР_8, банк, в якому відкритий рахунок ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця від 07.04.2023 року про арешт коштів, які перебувають на рахунку і що ОСОБА_1 є боржником, вважав ОСОБА_1 ненадійним клієнтом, що також завдало моральних страждань, оскільки ОСОБА_1 вимушений також доводити банку, що він не є боржником по виконавчому провадженню.
Матеріальне та соціальне становища ОСОБА_1 скрутні, оскільки він є інвалідом з дитинства та отримує невелику пенсію на картку, яка була заблокована банком. Фактично ОСОБА_1 залишився без коштів для існування. Він був вимушений звертатися до родичів, друзів та знайомих по допомогу, моральну та фінансову, що також принижувало його честь та гідність та позбавило сну та спокою. Наразі ОСОБА_1 має борги, які йому слід повертати через неправомірні дії Страхової компанії. ОСОБА_1 вважає, що неправомірними діями працівників ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 50 000, 00 грн та вважає такий розмір моральної шкоди справедливим.
Крім того, ОСОБА_1 вимушений був звернутись до адвоката про надання правничої допомоги, адвокат подавав запити до відповідних органів виконавчої влади та суду, для оплати послуг адвоката ОСОБА_1. вимушений звертатись до своїх родичів, знайомих для отримання грошових коштів.
Представник відповідача у відзиві позов не визнав, заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що у тексті позовної заяви позивач вказує то на помилку, то на описку позивача, здійснену в позовній заяві до ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до самої позовної заяви та викладу фактичних обставин позивачем вбачається, що останній звертався до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з приводу того, що його рахунки були неправомірно заблоковані державним виконавцем, і сам же позивач зазначає, що всі запити та заяви до суду були здійснені з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» задля здійснення виправлення у виконавчому листі. Крім того, ТДВ СК «Альфа-Гарант» зверталося до державного виконавця з заявою про зняття арештів з рахунків позивача та повернення виконавчого листа стягувачу. Сам же позивач не зазначає, що саме ним було вдіяно з моменту арешту його рахунків до моменту розблокування, окрім дзвінка в ТДВ СК «Альфа-Гарант» з відповідним повідомленням, та пізніше звернення до адвоката задля написання цього позову. Позивач, як мінімум мав право оскаржити рішення суду в апеляційній інстанції як заінтересована особа, чиї права та інтереси були порушені цим рішенням, чого не було зроблено позивачем. По-друге, позивач зазначає що його банківські рахунки були арештовані, ОСОБА_1 був незаконно позбавлений права вільно, самостійно користуватись, розпоряджатись своїми власними коштами, які перебували на його рахунках, але не вказує як саме рахунки і в яких установах, чи були на тих рахунках грошові кошти та в якій сумі. Все це має значення у цій ситуації коли ОСОБА_1 вимагає відшкодування моральної шкоди . Якщо на банківських рахунках були відсутні грошові кошти, то яким чином завдана моральна шкода. Позивач не надає відповідних доказів. Крім того, позивачем не надано жодного доказу який міг би встановити чи дійсно останній отримав які-небудь страждання, як він сам зазначає, перебував у шоковому стані, як це відобразилося на звичній життєдіяльності позивача, які борги має позивач перед родичами, як він сам зазначає, чим це підтверджується, чи звертався позивач до лікарів з приводу його тривожного, шокового, пригніченого стану, життя без сну.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
17 вересня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 20 вересня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
20 вересня 2024 року судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача юридичної особи.
23 вересня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному порядку з викликом сторін.
09 жовтня 2024 року представник відповідача через Електронний суд подала відзив на позов.
30 жовтня 2024 року представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позов підтримує і просить задовольнити.
20 листопада 2024 року через Електронний суд представник позивача подала відповідь на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, враховуючи завчасно подану заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, повідомлена про час, дату і місце слухання справи через Електронний суд, заяви по суті, окрім вищевказаних, або з процесуальних питань до суду не находили.
Згідно з частиною першою ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною восьмою ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
10 квітня 2023 року ОСОБА_1 через «Дію» стало відомо, що накладено арешт на рахунки в банківських установах згідно постанови державного виконавця Дніпровського районного в м. Києві ВДВС від 07 квітня 2023 року, ВП № НОМЕР_8 про стягнення заборгованості на загальну суму 26 486,44 грн на користь ТОВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант».
ОСОБА_1 11 квітня 2023 року звернувся до Дніпровського районного в м. Києві ВДВС із заявою про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк», на якій накладено арешт та вказав у заяві, що у постанові вказаний боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проте він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , отже він не є боржником за вказаним виконавчим провадженням.
Вказана заява зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчих проваджень по ВП № НОМЕР_8, що підтверджується інформацією з АСВП та копією заяви ОСОБА_1 .
Проте, відповіді на вказану заяву ОСОБА_1 не отримав, у телефонному режимі державний виконавець Дніпровського районного в м. Києві ДВС повідомив, що арешт з рахунку не може бути знятий, оскільки у виконавчому листі вказаний РНОКПП боржника ОСОБА_1 - НОМЕР_1 і виконавець на законних підставах наклав арешт на кошти боржника.
ОСОБА_1 телефонував страховій компанії «Альфа-Гарант» стосовно зняття арешту з рахунку та виправлення помилки в РНОКПП, який вказаний у виконавчому листі.
Згідно з ЄРСР представником ОСОБА_1 встановлено, що 19 січня 2022 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі № 755/1857/22, у вказаному рішенні є посилання на постанову по адміністративній справи № 755/16415/20 від 11 листопада 2020 року.
З метою з'ясування зазначення страховою компанією, як позивачем у справі № 755/1857/22 у позові РНОКПП ОСОБА_1 01 вересня 2023 року адвокатом в інтересах ОСОБА_1 подана заява до Дніпровського районного суду м. Києва про надання копії рішення суду від 19 січня 2022 року у справі № 755/1857/22 та копії постанови по адміністративній справи № 755/16415/20.
Як виявилось у вказаній постанові та доданих до неї документів (протокол про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2020 року серія ДП Р18№ 001328, пояснення ОСОБА_1 ) вказані наступні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , відомості про РНОКПП - відсутні.
З постанови від 11 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним, слідує, що останній 21 вересня 2020 року, о 20:50 год., в м. Kиєві пo вул. Kapбишева, буд. 3 Б, керуючи, автомобілем «Volkswagen Jetta» (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), рухаючись заднім ходом не впевнився в 6eзпеці pyxy, допустив наїзд на автомобіль «Citroen» (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), що призвело до механічних пошкоджень. Накладено штраф у розмірі 340, 00 грн 22 вересня 2023 року адвокат на електронну пошту отримала копію рішення Дніпровського районного суду від 19 січня 2023 року у справі № 755/1857/22 за позовом ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. У рішенні вказано, що 27 грудня 2019 року між позивачем та ТОВ «Діас Україна» було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5912864, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки «Volkswagen Jetta» (реєстраційний номер НОМЕР_6 ). Внаслідок ДТП, яке сталось 21 вересня 2020 року, за участю автомобіль марки «Volkswagen Jetta» (реєстраційний номер НОМЕР_6 ) під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Citroen» (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), який належить ОСОБА_3 , згідно з постановою від 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення, 02 листопада 2020 року ОСОБА_3 отримав страхове відшкодування від ТдВ «Страхова компанія «Віді Страхування» у розмірі 19 282,44 грн, в свою чергу ТдВ «Страхова компанія «Віді Страхування» направила ТдВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» заяву про відшкодування страхових виплат, 21 грудня 2020 року ТдВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» перерахувала на рахунок ТдВ «СК «Віді Страхування» 19 005, 44 грн і тому просить з ОСОБА_1 у порядку регресу стягнути 19 005, 44 грн, 5 000, 00 грн витрати за правничу допомогу, 2 481, 00 грн витрати за сплату судового збору.
В резолютивній частині рішення вказано: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої 19 005, 44 грн, витрати на правничу допомогу 5 000, 00 грн, витрати за сплату судового збору 2 481, 00 грн.
З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що 29 серпня 2023 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою та просило виправити помилку у виконавчому листі, виданому Дніпровським районним судом м. Києва 27 лютого 2023 року на примусове виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року по справі № 755/1857/22 за позовом ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Заявник просить виключити з виконавчого листа відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 .
В ухвалі від 14 вересня 2023 року Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/1857/22 зазначено наступне: з тексту резолютивної частини рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/1857/22 від 19 січня 2023 року, вбачається, що судом було вирішено позовні вимоги в точній відповідності до того, як вони були пред'явлені позивачем, та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача ОСОБА_1 в резолютивній частині рішення суду був зазначений у відповідності до вказаного в позові та який був відомий на час ухвалення судового рішення. Вказаною ухвалою суд ТдВ «СК «Альфа-Гарант» відмовлено у задоволенні заяви.
З метою захисту прав ОСОБА_1 , який не є боржником за виконавчим провадження № НОМЕР_8, представник подала заяву до Дніпровського районного у м. Києві ВДВС про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження з кодом доступу до АСВП.
Після отримання вказаної постанови 01 вересня 2023 року, адвокатом направлено заяви до Дніпровського районного у м. Києві ВДВС заяви 18 вересня 2023 року, 20 жовтня 2023 року, проте відповідей на вказані заяви не було отримано.
03 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 направила скаргу до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з коштів ОСОБА_1 . Згідно з відповіддю ЦМУ МЮ від 30 листопада 2023 року проведена перевірка дій державного виконавця у ВП № НОМЕР_8, якою встановлено, що 18 вересня 2023 року, 13 жовтня 2023 року,
20 жовтня 2023 року на адресу Дніпровського районного суду в м. Києві представник ОСОБА_1 направляла заяви про зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» зверталось до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2023 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відмовлено у задоволенні заяви, отже дії державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника ОСОБА_1 вчинені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
З Автоматизованої системи виконавчих проваджень представнику позивача ОСОБА_1 стало відомо, що наявність ВП № НОМЕР_9, стягувач СК «ІНГО», боржник ОСОБА_1 , яке перебуває у провадженні приватного виконавця Жаботинського І. В.
На запит адвоката приватний виконавець Жаботинський І. В надав копію постанови про відкриття ВП № НОМЕР_9 від 11 вересня 2023 року за виконавчим листом № 756/18017/21 виданим 10 серпня 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь СК «ІНГО» страхове відшкодування у розмірі 45 363, 49 грн та судові витрати 2 270, 00 грн.
Після отримання вказаної інформації про РНОКПП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , представник позивача, направила 09 березня 2024 року на адресу ТДВ «СК «Альфа-Гарант» заяву, в якій просила: надати інформацію про джерело отримання РНОКПП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 для подання позовної заяви до Дніпропетровського районного суду м. Києва, подати до Дніпропетровського районного суду м. Києва заяву про виправлення помилки в резолютивній частині рішенні суду від 19 січня 2023 року у справі № 755/1857/22 в частині невірно зазначено РНОКПП НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з невірним зазначенням позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант» у позовній заяві РНОКПП відповідача та вважати правильним РНОКПП відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_7 та відповідно внести виправлення щодо РНОКПП боржника ОСОБА_1 у виконавчому листі № 755/1857/22 виданого 27 лютого 2023 року з 2935706016 на 3495306812.
10 квітня 2024 року Дніпровський районний суд м. Києва у справі № 755/1857/22 виніс ухвалу, якою у справі № 755/1857/22 виправити описку в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року по справі № 755/1857/22 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. У рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2023 року по справі № 755/1857/22 зазначити правильно реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_7 замість неправильного реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_1 .
Представник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпровського ВДВС у м. Києві із заявою про зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 , посилаючись на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року у справі № 755/1857/22.
29 травня 2024 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві по ВП № НОМЕР_8 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року у справі № 755/1857/22 складено постанову про зняття арешту з усіх рахунків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та постанову про зміну реєстраційний даних, згідно якої вилучено з АСВП РНОКПП НОМЕР_1 .
Отже встановлено, що ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києві з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у позовній заяві зазначила наступну інформацію по відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суд ухвалив рішення 19 січня 2023 року у справі № 755/1857/22 у відповідності до позовних вимог ТдВ «СК «Альфа-Гарант», зазначивши у резолютивній частині РНОКПП ОСОБА_2 - НОМЕР_1 .
На підставі вказаного рішення судом видано виконавчий лист № 755/1857/22, в якому вказаний РНОКПП ОСОБА_2 - НОМЕР_1 . На підставі заяви ТдВ «СК «Альфа - Гарант» поданої до Дніпровського районного у м. Києві ДВС про примусове стягнення з ОСОБА_2 19 005,44 грн відшкодування страхових виплат у порядку регресу, 5 000, 00 грн витрати на правничу допомогу, 2 481, 00 грн витрат на сплату судового збору на підставі виконавчого листа № 755/1857/22 виданого Дніпровським районним судом м. Києва, державним виконавцем Дніпровського районного в м. Києві ВДВС відкрито ВП № НОМЕР_8.
З рішення суду від 19 січня 2022 року, з заяви відповідача до ВДВС про прийняття виконавчого листа № 755/1857/22 до примусового виконання, з ухвали суду від 14 вересня 2023 року про відмову відповідачу у виправленні помилки у виконавчому документі вбачається, що саме відповідач - ТдВ «СК «Альфа-Гарант» зазначив у позові та у заявах до виконавчої служби РНОКПП ОСОБА_2 - НОМЕР_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №752/17832/14 висловила правову позицію, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16 постанова від 01 вересня 2020 року.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Правова позиція Верховного Суду у справі № 496/1691/19 у постанові від 01 березня 2023 року щодо тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19.
Згідно з постановою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Згідно з постановою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності та справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності.
Згідно з постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 263/16183/18, при визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди судова колегія приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода має бути компенсована в будь-якому випадку її спричинення, оскільки право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм законодавства. Аналогічна позиція прослідковується й у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine, заява № 47148/99).
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково - на суму компенсації у розмірі 30 000, 00 грн.
ІV. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 581, 37 грн, що становить 60 %.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст. 1-23 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, бул. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, судовий збір 968, 96 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова