печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45404/24-ц
пр. № 2-8147/24
02 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу про дисциплінарне стягнення у виді догани,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив скасувати наказ №19-дц Генерального прокурора (Офіс Генерального прокурора) від 01 липня 2024року, яким застосовано до начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху управління комунально-експлуатаційного та транспортного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 застосували дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни (пункт 1 частини першої статті 147 Кодексу законів про працю України).
В обґрунтування позову вказано, що підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності зазначений рапорт начальника Департаменту ОСОБА_4 ОСОБА_3 вважає, що наказ Генерального прокурора № 19-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 01 липня 2024 року є незаконний, прийнятий без з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, без додержання власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок., прийнятий за відсутності з його боку дисциплінарного проступку, має для його негативні наслідки у вигляді позбавлення премії. В даному рапорті взагалі не зазначено в чому саме полягає винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків, які здійснив ОСОБА_3 . До адміністративної відповідальності притягнутий водій, про що саме і зазначає ОСОБА_4 у своєму рапорті. Крім того, керування транспортним засобом підчас руху находиться поза межами контролю ОСОБА_3 відповідно до подорожнього листа вказаного службового транспортного засобу Офісу Генерального прокурора на момент скоєння адміністративного правопорушення за кермом знаходився водій відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 . Відповідно до повідомлення від 04 липня 2023 року № 1457062887 «Про підтвердження внесення відомостей до Єдиного державного реєстру Транспортних засобів про належного користувача» територіальним органом з надання сервісних послуг МВС ТСЦ 8048 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві стосовно начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху управління комунально-експлуатаційного та транспортного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3 внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про належне користування вказаного вище транспортного засобу. З невідомих причин стався збій в електронній системі сервісного центру МВС і постанова була автоматично складена на керівника Офісу Генерального прокурора. 24 червня 2024 року ОСОБА_4 , не зважаючи на згоду з викладеними обставинами в доповідній записці ОСОБА_3 від 24 червня 2024 року, додатково скеровує рапорт на ім'я Генерального прокурора, у кому просить вину за адміністративне правопорушення вчинене водієм ОСОБА_5 та вину за збій у інформаційній електронній системі сервісного центру МВС, внаслідок чого постанова про адміністративне право порушення була автоматично винесена на керівника Офісу Генерального прокурора покласти на ОСОБА_3 . За наслідками вище зазначених обставин жодної шкоди не завдано. Оскільки наказ, що оспорюється, взагалі не містить будь-яких ознак з'ясування відповідачем усіх суттєвих обставин, не містить жодного опису вчинених ним конкретних дій, які можуть кваліфікуватись, як дисциплінарний проступок, позивач вважає, що цей наказ є протиправним та незаконним, тому просить суд визнати його незаконним та скасувати.
Представник відповідача у відзиві позов не визнав, заперечуючи проти задоволення позову, вказав, що допущений ОСОБА_3 проступок (порушення трудової дисципліни) є суттєвим, оскільки неналежний контроль зі сторони ОСОБА_3 став наслідком порушення водіями правил дорожнього руху, що у свою чергу виразилось у вигляді загрози безпеці інших учасників дорожнього руху та могло призвести до негативних наслідків для їх життя і здоров'я. Сам факт систематичних порушень створює ризики як для безпеки дорожнього руху, так і для репутації Офісу Генерального прокурора. Наявність вини є очевидною, оскільки начальник відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 є відповідальним за дотриманням водіями правил дорожнього руху та трудової дисципліни, а також за експлуатацію транспортних засобів. Факт систематичного порушення правил дорожнього руху водіями вказує на недотримання ним своїх прямих посадових обов'язків із відповідного контролю за водіями. Неодноразові порушення водіями правил дорожнього руху свідчить про значну ступінь його вини. Відповідно до ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
03 жовтня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 08 жовтня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
09 жовтня 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання.
12 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи на доводи, викладені у відзиві.
Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
ОСОБА_3 працює в Офісі Генерального прокурора на посаді начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху управління комунально-експлуатаційного та транспортного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора. На вказану посаду він призначений наказом Генерального прокурора від 17 травня 2022 року № 657ц.
Відповідно до пункту 2.1 посадової інструкції начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху управління комунально-експлуатаційного та транспортного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення, затвердженої першим заступником Генерального прокурора 06.05.2024 (далі - Посадова інструкція), начальник відділу ОСОБА_3 здійснює керівництво та організовує роботу очолюваного відділу, розподіляє обов'язки між підпорядкованими працівниками, координує, спрямовує і контролює їх роботу.
Згідно з пунктом 2.3 Посадової інструкції начальник відділу ОСОБА_3 контролює дотримання порядку експлуатації транспортних засобів в Офісі Генерального прокурора їх використання, зберігання та додержання водіями законодавства у сфері дорожнього руху.
Відповідно до пункту 2.10 Посадової інструкції начальник відділу ОСОБА_3 контролює дотримання підпорядкованими працівниками трудової, виконавської дисципліни, вживає заходів до створення їм належних умов праці.
Згідно з пунктом 2.20 Посадової інструкції та пунктом 5.6.5 Положення про Департамент державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 18 жовтня 2023 року № 283, начальник відділу ОСОБА_3 забезпечує контроль за додержанням водіями Офісу Генерального прокурора правил, норм і стандартів безпеки дорожнього руху.
Згідно з вимогами наказу першого заступника Генерального прокурора від 29 травня 2024 року № 756 «Про призначення особи, відповідальної за дотримання порядку експлуатації транспортних засобів та визначення місць їх зберігання в Офісі Генерального прокурора» ОСОБА_3 визначено відповідальною особою за дотримання порядку експлуатації транспортних засобів в Офісі Генерального прокурора, а також організацію контролю за їх використанням, зберіганням та додержанням водіями законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.
Пунктом 4.1 Посадової інструкції передбачено, що начальник відділу ОСОБА_3 згідно з вимогами Кодексу законів про працю України, іншими законодавчими актами несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків і завдань, бездіяльність або недобросовісне використання наданих йому прав.
Відповідно до пункту 4.2 Посадової інструкції начальник відділу ОСОБА_3 несе відповідальність за недотримання правил охорони праці, техніки безпеки, протипожежного захисту, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Із вимогами Посадової інструкції ОСОБА_3 ознайомлений 09 травня 2024 року.
З урахуванням викладеного, начальник відділу ОСОБА_3 зобов'язаний здійснювати контроль за роботою підлеглих водіїв, належно організовувати додержання ними виконання вимог чинного законодавства, зокрема правил дорожнього руху, а у разі невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків несе дисциплінарну відповідальність.
У зв'язку з тим, що начальником відділу ОСОБА_3 неналежно організовано, зокрема, контроль за додержанням водіями законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, до Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора на розгляд надійшов рапорт начальника Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4. від 25 червня 2024 року № 34/4/1-48452ВН-24 про необхідність застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни.
У рапорті зазначено, що водій відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху управління комунально-експлуатаційного, транспортного забезпечення та режиму Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора перебуваючи за кермом службового транспортного засобу Офісу Генерального прокурора Тойоти Королли (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), 21 червня 2024 року перевищив встановлені обмеження швидкості руху, чим вчинив адміністративне правопорушення.
Згідно із подорожнім листом на момент скоєння адміністративного правопорушення за кермом автомобіля знаходився водій відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5.
У заяві про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, зареєстрованій Департаментом патрульної поліції у місті Києві 24 червня 2024 року за № 21823, ОСОБА_5 визнав свою вину у перевищенні допустимої швидкості на 28 км/год та сплатив штраф, що підтверджено квитанцією від 21 червня 2024 року № 442010147.
ОСОБА_3 24 червня 2024 року складено доповідну записку про фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, про що 25 червня 2024 року зроблено доповідь Генеральному прокурору.
Відповідно до пункту 2 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників Офісу Генерального прокурора, погоджених профспілковим комітетом Офісу Генерального прокурора 09 листопада 2021 року та затверджених загальними зборами працівників, які виконують функції з обслуговування, та робітників Офісу Генерального прокурора 10 грудня 2021 року, працівники зобов'язані неухильно дотримуватися трудової дисципліни, законодавства України, Правил та організаційно-розпорядчих актів Генерального прокурора; сумлінно і професійно виконувати свої обов'язки відповідно до затверджених посадових інструкцій, наказів, завдань і доручень керівництва, дотримуючись вимог законодавства та цих Правил.
Статтею 147 Кодексу законів про працю України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Аналогічні за змістом норми викладені у пункті 1 розділу XII Правил.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Розділом XII Правил передбачена відповідальність за порушення трудової дисципліни та порядок притягнення до відповідальності.
Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не включаючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення працівником має бути надано письмове пояснення. У разі відмови складається відповідний акт.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення враховуються ступінь вини та тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, попередня характеристика працівника та інші додаткові обставини (пункт 2 розділу XII Правил).
Дисциплінарне стягнення застосовується наказом роботодавця або особи, яка виконує його обов'язки. Наказ оголошується працівникові під підпис (пункт 3 розділу XII Правил).
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено працівником у порядку, встановленому законодавством (пункт 4 розділу XII Правил).
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Роботодавець за своєю ініціативою чи за клопотанням керівника відповідного структурного підрозділу може своїм наказом достроково зняти дисциплінарне стягнення за умови, якщо працівник не допустив нового порушення трудової чи службової дисципліни та сумлінно і професійно виконує свої обов'язки.
Упродовж строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (пункт 5 розділу XII Правил).
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_3 не дотримався вимог наказу першого заступника Генерального прокурора від 29 травня 2024 року № 756 «Про призначення особи, відповідальної за дотримання порядку експлуатації транспортних засобів та визначення місць їх зберігання в Офісі Генерального прокурора», пункту 5.6.5 Положення про Департамент державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора, пунктів 2.1, 2.3, 2.10, 2.20, 4.1, 4.2 Посадової інструкції, що виразилось у неналежному здійсненні контролю за додержанняпідлеглими працівниками законодавства у сфері дорожнього руху, наказом Генерального прокурора від 01.07.2024 № 19-дц до ОСОБА_3 за порушення трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено рапорт начальника департаменту ОСОБА_4 .
Так, оскільки ОСОБА_3 не вжив ефективних заходів, які б унеможливили порушення ПДР, допущене ОСОБА_5 , порядку експлуатації ввіреного останньому транспортного засобу, не організував відповідного контролю за його використанням і додержанням законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, не забезпечив належного виконання вимог своєї посадової інструкції, наказу першого заступника Генерального прокурора від 29 травня 2024 року № 75 б, він порушив трудову дисципліну в Офісі Генерального прокурора, у зв'язку з чим підлягає дисциплінарній відповідальності у силу вимог закону.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Абзацом 4 пункту 2 розділу XII Правил передбачено, що при обранні виду стягнення додатково до вказаних в абзаці 3 частини першої статті 149 КЗпП України вимог необхідно також врахувати ступінь вини, попередню характеристику працівника та інші додаткові обставини.
З урахуванням вказаних вимог, з'ясовано, що на посаді начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху в Офісі Генерального прокурора ОСОБА_3 працює понад два роки. За весь час роботи на цій посаді, випадки неналежного виконання ним посадових обов'язків щодо контролю за водіями мають систематичний характер. За вказаний період підпорядковані ОСОБА_3 водії систематично вчиняють порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до інформації Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28 червня 2024 року № 5356-2024 (реєстраційний номер 146987-24 від 28 червня 2024 року) у період з 01 червня 2023 року до 18 червня 2024 року за участю 12 транспортних засобів Офісу Генерального прокурора допущено адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою та третьою статті 122 КУПАП України.
При цьому у 19 випадках водіїв Офісу Генерального прокурора притягнуто до адміністративної відповідальності.
Попри те, що встановлені правопорушення засвідчують їх систематичний і досить різноманітних характер, вони викривають істотні недоліки та прорахунки у роботі начальника відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 в організації роботи очолюваного ним структурного підрозділу, відсутність з його боку ефективних превентивних заходів дієвого реагування на порушення трудової дисципліни працівниками відділу.
За період роботи ОСОБА_3 на посаді начальника відділу у зв'язку з порушеннями правил дорожнього руху його підлеглим працівникам (водіям) зменшувався середньовизначений розмір премії або премія взагалі не виплачувалася: наказом Генерального прокурора від 23 вересня 2022 року № 26-зц водіям вказаного відділу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зменшувався середньовизначений розмір премії до посадового окладу за вересень 2022 року, наказом Генерального прокурора від 25 травня 2023 року № 06-зц водіям зазначеного відділу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зменшено середньовизначений розмір премії до посадового окладу за травень 2023 року, наказом Генерального прокурора від 26 січня 2024 № О3-з водіям ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зменшено середньовизначений розмір премії до місячної заробітної плати за січень 2024 року, наказом Генерального прокурора від 24 лютого 2024 року № О6-з водію ОСОБА_6 зменшено середньовизначений розмір премії до місячної заробітної плати за лютий 2024 року, наказом Генерального прокурора від 22 березня 2024 року № 12-з водію ОСОБА_11 зменшено середньовизначений розмір премії до місячної заробітної плати за березень 2024 року, наказом Генерального прокурора від 24 травня 2024 року № 19-з водію ОСОБА_12 прийнято рішення не виплачувати премію за травень 2024 року.
З наведено вбачається системний характер порушень.
Допущений ОСОБА_3 проступок (порушення трудової дисципліни) є суттєвим, оскільки неналежний контроль за виконанням трудових обов'язків водіями може призвести до порушень ними правил дорожнього руху, аварій, загроз життю і здоров'ю людей, матеріальних збитків та негативно вплинути на репутацію Офісу Генерального прокурора.
Оскільки начальник відділу транспортного забезпечення та безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 є відповідальним за дотриманням водіями правил дорожнього руху та трудової дисципліни, а також за експлуатацію транспортних засобів, тому наявність вини останнього є очевидною. Факт систематичного порушення правил дорожнього руху водіями вказує на недотримання ним своїх прямих посадових обов'язків із відповідного контролю за водіями. Неодноразові порушення водіями правил дорожнього руху свідчить про значну ступінь його вини.
Також вбачається, що до ОСОБА_3 застосовано найменш суворий вид дисциплінарного стягнення, передбачений ст. 147 КЗпП України, а саме - догана.
До вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення від надання порушником трудової дисципліни письмових пояснень по суті скоєного дисциплінарного проступку, як це передбачено правилами ст. 149 КЗпП України, ОСОБА_3 відмовився, пославшись на доповідну записку Генеральному прокурору від 24 червня 2024 року щодо обставин скоєння 29 травня 2024 року ОСОБА_5 адміністративного правопорушення та надавши працівникам кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора копію цієї доповідної записки. Зазначені обставини наведено в Акті про відмову надати пояснення від 26 червня 2024 року.
Генеральний прокурор погодився із обґрунтованістю рапорту начальника Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4. від 25 червня 2024 року, погодженим першим заступником Генерального прокурора Хоменком О., визначився із наявністю дисциплінарного проступку, підставами для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та у межах наданих законом дискреційних повноважень застосував до ОСОБА_3 догану, як легший вид дисциплінарного стягнення, передбачений ст. 147 КЗпП України.
Відповідно до ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Зазначену норму закону також відтворено пунктом 5 Правил.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ Генерального прокурора від 01 липня 2024 року № 19-дц виданий в межах компетенції, у спосіб, передбачений законом, та скасуванню не підлягає.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підстави позову, спростовуються доводами сторони відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_3 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу про дисциплінарне стягнення у виді догани залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2024 року.
Суддя І. В. Литвинова