печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49200/24-ц
"03" грудня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 757/49200/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петро Петрович про визнання договору поруки недійсним, -
24.10.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 28.10.2024, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 28 жовтня 20024 відкрито провадження у цивільній справі та визначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 подав заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи тим, що для встановлення всіх обставин справи та для з'ясування того, чи було насправді ОСОБА_1 власноруч підписано договір поруки №4501 - 001/07-4 від 08 серпня 2007 року, просить суд призначити по справі відповідну судову почеркознавчу експертизу.
В прохальній частині позову представник просив провести розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
03.12.2024 представник відповідача подав до суду заяву про проведення розгляду без фіксації технічним засобами, у задоволенні клопотання представника про призначення експертизи просив відмовити.
Суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України, експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
У відповідності до 2 постанови пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Наряду з вказаним, суд вважає за необхідне зауважити, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. По справі судом зазначених умов призначення експертизи не встановлено.
Так, ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, частиною третьою ст.12 ЦПК України чітко визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Проаналізувавши доводи ініціатора клопотання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення експертизи слід відмовити, так як позивачем не надано суду належних доказів про неможливість самостійно отримати висновок експерта в межах належного виконання обов'язку щодо надання доказів та з врахуванням того, що стороною позивача не доведено необхідності проведення такої експертизи та на переконання суду вона буде сприяти затягування судового розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77,81, 103, 189, 196-198, 200 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 757/49200/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петро Петрович про визнання договору поруки недійсним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА