Справа №:755/21106/24
Провадження №: 2-а/755/258/24
про залишення позовної заяви без руху
"04" грудня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції Дудкіної Валерії Валеріївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся в суд з позовом до сержанта поліції Дудкіної Валерії Валеріївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.
Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивачем не дотримано вимог закону, щодо оформлення змісту позовної заяви для звернення до суду, у зв'язку з порушенням його прав та законних інтересів.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Предметом спору за заявленими вимогами є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3592301 від 02.12.2024 року винесеної сержантом поліції Дудкіною Валерією Валеріївною.
З усталеної практики Верховного Суду, яка сформувалася за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах убачається, що визначення відповідачів, предмета спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Так Верховний Суд в своїй постанові від 17.09.2020 року, винесеній за результатами розгляду адміністративної справи № 742/2298/17, серед іншого, зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Вказаною постановою Верховним Судом скасовано рішення суду першої інстанції у зв'язку із недотриманням судом процесуального закону та не вирішенням питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту(частини перша, друга, третя статті 140 КУпАП)(ч.1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 140 КУпАП, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Саме така правова позиція закріплена в постанові постанови ВСУ/КАС від 17 вересня 2020 року №742/2298/17.
З огляду на викладене, судом роз'яснюється право позивача про можливість вірного визначення відповідача, з урахуванням практики Верховного Суд, викладеної в постанові від ВСУ/КАС від 17 вересня 2020 року №742/2298/17.
У відповідності зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції Дудкіної Валерії Валеріївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5 -ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя