Справа № 1-204/12
Провадження №: 1-в/752/401/24
Іменем України
10.12.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , який є опікуном власника майна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування арешту майна у справі №1-204/12 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
особи, що подала клопотання ОСОБА_3 ,
встановив:
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 , який є опікуном власника майна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування арешту майна у справі №1-204/12 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Подане клопотання обґрунтоване тим, що у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 який був учасником у справі №1-204/12 подібне ім'я прізвище, та по батькові як у особи, яку він представляє ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не був учасником справи. Також вказує, що незважаючи на те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодного відношення до справи № 1-204/12 його квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яку він отримав у власність 28.05.1998 року в результаті приватизації, обтяжена двома арештами на підставі постанови слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , к.с. № 01-17723, 04.07.2011, (р. 1600, вх. 5725/02-32 від 10.11.2011 р.). ОСОБА_3 вказує, що вирок суду і ухвали суду про його апеляційний та касаційний перегляд відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не стосуються прав ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже арешт його майна відбувся на стадії досудового розслідування на підставі постанови слідчого, а не на підставі рішень судів. Вказує, що за таких обставин арешт на квартиру його клієнта ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено помилково, що порушує права власника, адже він позбавлений можливості розпоряджатись своїм майном, а тому, на думку адвоката ОСОБА_3 , є всі підстави для скасування арешту майна, що належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 накладеного на підставі постанови слідчого Прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , к.с. №01-17723, 04.07.2011, (р. 1600, вх. 5725/02-32 від 10.11.2011 р.).
Прокурор в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду клопотання не надходило, участь прокурора судом не визнавалась обов"язковою.
Дослідивши матеріали клопотання, надані адвокатом оригінали документів, зокрема, свідоцтва про право власності, вислухавши думку адвоката, суд вважає за необхідне скасувати арешт у вказаній кримінальній справі, виходячи з наступного.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2012 року ОСОБА_6 засуджений за ст. 379, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та йому визначено остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 13 років; ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 15, п.п. 9, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 379, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та йому визначено остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2.10.2012 року відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в порядку ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року) змінено: виключено з вироку вказівку про повернення за належністю потерпілій ОСОБА_9 автомобіля «Міцубісі Паджеро Спорт», д.н.з. НОМЕР_1 , до вирішення питання про належність речі в порядку цивільного судочинства, речовий доказ автомобіль «Міцубісі Паджеро Спорт», д.н.з. НОМЕР_1 залишити долученим до матеріалів кримінально справи та продовжити зберігати в ТОВ «Панда Сервіс». Врешті вирок суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2014 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2013 року залишено без змін.
Згідно з ч. 9 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
У свою чергу, порядок зміни, скасування чи припинення зазначених заходів (у тому числі й арешту майна) передбачає дотримання процесуальної форми, встановленої КПК України 1960 року. При цьому, оскільки питання зміни, скасування чи припинення таких заходів фактично розглядається під час дії цього Кодексу, порядок їх вирішення не повинен суперечити його положенням і має гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному примусу та до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, зокрема, інший власник або володілець майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням, в тому числі, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 539 КПК України - питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням, в тому числі, інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець м. Києва, не є учасником справи №1-204/12, а має схоже ПІБ з учасником справи ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також судом встановлено, що в довідці № 1080297-2022 про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, зазначено прізвище ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 через літеру «и» - « ОСОБА_10 ».
В свідоцтві про право власності на житло видане відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації від 28.05.1998 року, вказано, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_5 . Прізвище ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено через літеру «і» - « ОСОБА_11 ».
З даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що на майно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на підставі постанови про накладення арешту, к/с 01-17723, 04.07.2011, прокуратура м. Києва, слідчий ОСОБА_8 . Прізвище ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено через літеру «і» - « ОСОБА_11 ».
З експертного висновку № 056/326-а від 22.03.2021 року вбачається, що під впливом рос. орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ трапляються випадки сплутування літер и/і в основах. У висновку вказано, що у ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_1 українські записи прізвища « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 » є ідентичними. Також вказано, що відповідно до чинних правил нормативний український запис прізвища - « ОСОБА_10 ».
Судом встановлено, що постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Києва ОСОБА_8 накладено арешт на нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі й на квартиру АДРЕСА_1 та 2/4 квартири АДРЕСА_3 . Арешт було накладено з метою забезпечення цивільного позову у кримінальній справі відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, судом встановлено, що саме арешт на квартиру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в межах кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було накладено помилково, через схожість ПІБ осіб, оскільки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 жодного відношення до цієї справи немає.
Відповідно, до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Право приватної власностi є непорушним.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на майно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 - є очевидно помилковим і застосування накладеного арешту на квартиру знаходиться поза розумною межею, і позбавляє власника майна на власний розсуд користуватись, розпоряджатись таким майном, що свідчить про обґрунтованість клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , який є опікуном власника майна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування арешту майна у справі №1-204/12 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Разом з цим, суду не надано будь-яких документів про перебування у власності іншого майна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яке накладено арешт у справі №1-204/12 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню в частині скасування арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 174,539 КПК України, суд
постановив:
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , який є опікуном власника майна ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування арешту майна у справі №1-204/12 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Скасувати арешт на квартиру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накладений за реєстровим номером обтяження 11829966 від 10.11.2021 року, зареєстрований реєстратором Першої київської державної нотаріальної контори на підставі постанови слідчого Прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , к.с. №01-17723, 04.07.2011 року (р. 1601, вх. 5725/02-32 від 10.11.2011 р.).
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1