Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/7657/24
Провадження № 2-а/711/83/24
04 грудня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Скляренко В.М.
при секретарі Копаєвій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача - адвокат Костенко В.В., який діє на підставі ордеру серії СА №1019297 від 27.09.2024, - звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА №00022375 від 05.09.2024, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КупАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи та її винесенні не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Твердження позивача про протиправність та невідповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства обґрунтовані з наступних підстав: 1) наявність об'єктивних сумнівів у достовірності зафіксованих вагових параметрів транспортного засобу на пункті автоматичного зважування, оскільки фактична загальна вага транспортного засобу складала 39,240т, а в оскаржуваній постанові вказано - 42,100т ; 2) при винесенні постанови не враховано, що перевозився рідкий вантаж, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу, не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень; 3) в оскаржуваній постанові відсутні відомості про найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, смугу руху, напрямок руху, категорія та тип транспортного засобу напівпричепу, який рухався із сідловим тягачем, DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, сумарне навантаження на осі, фактична шинність коліс на вісі; 4) в момент автоматичної фіксації зважування транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , паралельно рухався позашляховик зеленого кольору по сусідній смузі, що могло та вплинути на результати зважування 2 вісі транспортного засобу; 5) невідповідність змісту оскаржуваної постанови вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури №512 від 27.09.2021, оскільки постанова не містить повних відомостей щодо смуги руху, напрямку руху, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), а також - допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, також у постанові відсутні: марка, модель, державний номерний знак причепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо; 6) в постанові є посилання на порушення пункту 22.5 ПДР України в цілому, при цьому викладена суть правопорушення не містить відомостей щодо перевищення зовнішніх габаритів та фактичної маси, тобто у постанові не викладено усіх обставин, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, а оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
08.10.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку позовного провадження з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.
11.10.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив відповідача проти позову з обґрунтуванням заперечень проти позовних вимог. В обґрунтування позиції відповідача у відзиві вказується, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об'єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. В даному випадку перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 1341:2006, IDT). Оскаржувана постанова за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам діючого законодавства та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Подія адміністративного правопорушення підтверджується фотографіями транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт (включно з номерними знаками транспортних засобів), та відомостями з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованої автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення. Фіксація події адміністративного правопорушення здійснювалась комплексним технічним засобом марки WIM74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE, який є сертифікованим і відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 і здійснює вимірювання виключно в межах однієї смуги руху, внаслідок чого всі доводи позивача про недостовірність вимірювань є необґрунтованими. Також у відзиві вказується про необґрунтованість доводів позивача щодо неврахування особливостей вантажу, оскільки завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
17.10.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У такій заяві акцентується увага на тому, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, смугу руху, напрямок руху, категорія та тип транспортного засобу напівпричепу, який рухався із сідловим тягачем, визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, сумарне навантаження на осі, фактична шинність коліс на вісі у відповідності до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174, а відтак при винесенні такої постанови не було повно та всебічно досліджено усіх обставин справи і взагалі не досліджувалось питання, який саме причіп, напівпричіп або інший причіпний пристрій був зафіксований на фото фіксації. Додатково вказується на ненаданні відповідачем доказів для усунення сумнівів щодо достовірності вимірювань, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
22.10.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення відповідача з додатковим більш детальним обґрунтуванням заперечень проти позову з посиланням на судову практику судів апеляційної та касаційної інстанції в частині врахування особливостей агрегатного стану вантажу при здійсненні вимірювання габаритного-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісі транспортних засобів.
Позивач та його представник в судове засідання з розгляду справи не з'явились і про причини неявки не повідомили. Натомість від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Представник відповідача - Мельничук І.В., яка діє на підставі довіреності від 29.12.2021, - заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та у додаткових письмових поясненнях, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач є власником транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 .
04.09.2024 належний позивачу сідловий тягач здійснював перевезення вантажу у зчепленні з напівпричепом KAESSBOHRER TS180, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України, серії АА №00022375 від 05.09.2024 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до даної постанови, 04.09.2024 о 07год 18хв за адресою: Н-07, км 191+578, Сумська область, - автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював рух із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7,739% (0,89т) при дозволеному максимальному навантаження на вісь 11,5т.
У постанові зазначено, що правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом «WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE», свідоцтво про повірку технічного засобу №04/4654; 1936; 1937 до 22.12.2024. Фактично зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5; спарені колеса - 2вісь; відстань між вісями 1-2: 3766мм, 2-3: 5977мм, 3-4: 1346мм, 4-5: 1339мм; навантаження на вісь 1 - 8250кг, 2 - 14750кг, 3- 6500кг, 4- 6200кг, 5- 6400кг, загальна маса - 42100кг; висота - 3,735м; ширина - 2,442м; довжина - 15,597м. Виміряні з урахуванням похибки у 16% вагові параметри транспортного засобу - навантаження на одиночну вісь - 12390кг.
Відповідно до трекінгу поштових відправлень Укрпошта (номер відправлення 0600286120668) копія оскаржуваної постанови була направлена позивачу та отримана останнім 18.09.2024.
Не погоджуючись із змістом та правомірністю відповідної постанови позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що фактичною підставою позову є наступні обставини: 1) оспорення позивачем достовірності вимірювань вагових параметрів належного позивачу транспортного засобу; 2) неповнота та необ'єктивність розгляду посадовою особою відповідача справи про адміністративне правопорушення, оскільки не враховано особливості вантажу (рідина), яким був завантажений напівпричіп, що рухався разом з сідловин тягачем, а також не враховано дорожньої обстановки, оскільки поряд з сідловим тягачем, в момент вимірювання вагових параметрів, рухався легковий транспортний засіб; 3) невідповідність змісту постанови вимогам, передбаченим законодавством.
З урахуванням підстав позову суд звертає увагу на наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України № 2344-III від 05.04.2001 «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР).
Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує навантаження, зокрема, на одинарну вісь - 11,5т.
Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 (далі - Порядок №1174).
Згідно з п.п. 2, 16 Порядку №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №163 від 24.02.2016.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система фіксації) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
В оскаржуваній постанові зазначено, що подія адміністративного правопорушення зафіксована технічним засобом WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE, свідоцтво про повірку технічного засобу №04/4654; 1936; 1937 до 22.12.2024. Габаритно-ваговий контроль проводився у пункті розміщення відповідного технічного засобу за адресою: Н-07, км 191+578, Сумська область.
Згідно свідоцтва про повірку №04/4654 від 22.12.2023 відповідний засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробувань (OIML R 134-1:2006, IDT). Порядковий номер такого засобу в системі замовника - WIM 74, що встановлений за адресою: автомобільна дорога Н-07, Сумська область, км 191+578 /а.с. 57/.
За результатами проведених досліджень та випробувань встановлено, що максимальне значення відносної похибки показів приладу із зазначеним заводським номером при визначенні повної маси транспортного засобу та навантаження на вісь складає не більше 8,0.
Відповідність приладу WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE вимогам Технічного регламенту та можливість його використання в автоматичному режимі для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь підтверджується сертифікатом перевірки типу від 29.12.2021 №UA.TR.113-0747-21 та сертифікатом відповідності № UA.TR.113-0748/10F-22 від 13.12.2022 /а.с. 90-91/.
Отже, спірна постанова містить посилання на технічний засіб (марка, модель, тип, заводський номер), номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що дає можливість його точної ідентифікації.
Крім того, дослідивши надані відповідачем відомості з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, судом встановлено, що навантаження на вісь 2 становило 14750кг, що з врахуванням похибки у 16% відповідає значенню 12390кг при встановленій нормі 11500кг.
Наведеним підтверджується те, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а саме навантаження на одну вісь транспортного засобу.
Враховуючи викладене, а також досліджену судом технічну документацію, суд доходить висновку про відсутність сумнівів щодо вірного обрахунку навантаження на осі транспортного засобу позивача.
Окремо суд звертає увагу, що посилання позивача на невідповідність здійснених вимірювань відомостям, які зазначені у товарно-транспортній накладній для підтвердження загальної ваги транспортного засобу, як підставу оспорення достовірності виміряних даних, є необґрунтованими. В цьому контекст суд звертає увагу, що сторонами не заперечується та обставина, що в момент події вимірювання ваги транспортного засобу, сідловий тягач позивача рухався у зчепленні разом з напівпричепом KAESSBOHRER TS180, д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідні обставини підтверджуються і засобами фото фіксації приладу WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE /а.с. 48-55/.
Відповідно до наданої позивачем ТТН №39847 від 03.09.2024 маса автопоїзда (сідловий тягач + напівпричіп) разом з вантажем складала 39 240кг, з яких маса автопоїзда - 14 420кг, маса вантажу - 24 820кг /а.с.18/. Разом з тим, згідно свідоцтв про технічну реєстрацію відповідних транспортних засобів маса сідлового тягача без навантаження складає 8270кг, а маса напівпричіпу - 9300кг. Звичайний арифметичний підсумок відповідних даних свідчить, що загальна маса автопоїзду з таких транспортних засобів без їх навантаження складає 17 570кг (8270кг + 9300кг). Беручи до уваги, що автопоїзд рухався із вантажем масою 24 820кг, то загальна вага автопоїзду разом з вантажем складає 42 390кг, тоді як приладом WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE показник загальної ваги був визначений на рівні 42 100кг, тобто з різницею менше ніж на 1% від мінімальної ваги автопоїзду разом з вантажем. Беручи до уваги значення похибки у технічних характеристиках приладу WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE, яка у максимальному відносному значенні складає 5,8 - 7,1, то доводи сторони позивача про очевидну недостовірність відповідних вимірювань є помилковими.
З цих же підстав суд відхиляє доводи сторони позивача щодо можливості впливу на результати вимірювань ваги на одну вісь його транспортного засобу тієї обставини, що в момент вимірювання поруч з транспортним засобом позивача рухався інший автомобіль. По-перше, загальна зафіксована вага автопоїзду відповідає мінімальному фактичному значенню його ваги, з урахуванням ваги вантажу, а по-друге, прилад WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE орієнтований на відповідні вимірювання лише на одній смузі руху, що зазначено у технічних документах щодо такого приладу. З досліджених судом фотозображень фіксації події, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови, судом встановлено, що легковий автомобіль рухався у попутному напрямку з сідловим тягачем позивача, але в крайній лівій смузі, тоді як сідловий тягач рухався у крайній правій смузі. За таких обставин доводи позивача про можливість впливу ваги попутного легкового автомобілю на результати та достовірність вимірювань ваги сідлового тягача є необґрунтованими.
Стосовно посилання позивача на перевезення рідкого вантажу, то суд зауважує, що вказане не спростовує обов'язок дотримання позивача встановлених законодавством вимог, позаяк перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на осі транспортного засобу.
В цьому контексті слід звернути увагу, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.
Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Таким чином, та обставина, що транспортний засіб перевозив вантаж, який має рідкий агрегатний стан, не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог максимально допустимого значення навантаження на одну вісь його транспортного засобу.
Щодо доводів позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які передбачені інструкцією, то суд зауважує наступне.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
За змістом копії постанови серії АА №00022375 від 05.09.2024 судом встановлено, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи (повна маса автопоїзду, номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, розподіл навантаження за вісями, фактична шинність коліс на вісі), зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (марка, модель, тип, заводський номер), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, а також відсоткове та фактичне значення перевищення нормативних параметрів зазначених в п. 22.5 ПДР України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові відсутній необхідний обсяг інформації.
Що стосується інформації щодо смуги руху, напрямку руху, марка, модель, державний номерний знак, категорія та тип напівпричепу, який рухався із сідловим тягачем, його габаритні параметри, визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, то суд вважає, що така інформація в даному випадку не є обов'язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.
Окремо суд зауважує, що відсутність в оскаржуваній постанові відповідних відомостей про найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, тоді як в ній зазначені відомості про марку, модель, тип та заводський номер відповідного приладу, не є порушенням вимог ст. 283 КУпАП, оскільки ідентифікація відповідного приладу здійснюється саме за відомостями про його марку та серійний номер (заводський номер), що дозволяє ідентифікувати тип такого приладу. Отже доводи сторони позивача про відсутність повних відомостей про технічний засіб вагово-габаритного контролю є необґрунтованими.
При цьому пункт 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Таким чином, спірна постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що обов'язкові вимоги до змісту постанови встановлені ст. 283 КУпАП були дотримані відповідачем, а вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
В цьому контексті слід зазначити, що формальні недоліки процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення самі по собі не нівелюють правомірності винесеного рішення суб'єкту владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки мають оцінюватись в аспекті істотності таких недоліків та змісту їх негативного впливу на реалізацію особою законних прав і свобод людини такого ступеню, що ставить під сумнів об'єктивність та обґрунтованість результату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протилежне розуміння процесуальних норм матиме ознаки надмірного формалізму, що суперечить суспільному інтересу у забезпеченні встановленого правопорядку, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання ними своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
По обставинам даної справи суду не надано доказів, які б свідчили про істотне порушення законних прав і свобод позивача, а також про необґрунтованість чи протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою. Надані відповідачем суду докази свідчать, що оскаржувана постанова від 05.09.2024 була винесена внаслідок події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, обставини якої підтверджуються належним обсягом доказів, що стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Будь-яких обставин, які свідчать про неповноту чи необ'єктивність розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи позивача про істотне порушення його прав під час процедури розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.
Тож з урахуванням всіх обставин справи, перевіривши відповідність дій головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельова М.В. вимогам ст. 2 КАС України при прийнятті постанови серії АА №00022375 від 05.09.2024, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 132-1, 245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09 грудня 2024 року.
Головуючий: В.М. Скляренко