09.12.2024
справа № 642/1023/23
провадження № 1-кп/642/183/24
Іменем України
06 грудня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України,
На розгляді Ленінського районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.
Від захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 надішло клопотання про призначення судово-медичної експертизи на встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень отриманих обвинуваченою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обставин заявлених нею в судових засіданнях та за відомостями довідки лікаря Ізюмської поліклініки.
Так, адвокат просив призначити комплексну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
A.Які тілесні ушкодження отримала ОСОБА_7 , відповідно до відомостей вказаних нею особисто та в довідці лікаря ОСОБА_8 , яка підтвердила ці ж відомості при її допиті, як свідка в судовому засіданні від 18.11.24 р.?
Б.Чи можливий механізм отримання даних тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_7 за вказаних нею обставин?
B. Який ступінь важкості отриманих ОСОБА_7 тілесних ушкоджень?
Г. Чи могла впливати на волевиявлення ОСОБА_7 , застосування до неї психічних і фізичних знущань, фізичного примусу та погроз?
Д.Якщо так, то чи могли ці наслідки мати причинний зв'язок з її співробітництвом в поліції окупаційної влади м. Ізюм?
Під час судового слідства, стороною захисту була надана суду довідка лікаря АЗПСМ №2 ОСОБА_8 про наявність у моєї підзахисної тілесних ушкоджень, які остання отримала за вказаних нею обставинах. Даний документ знаходиться в матеріалах провадження і підтверджений допитаним свідком ОСОБА_8 в судовому засіданні 18.11.24р, яка підтвердила складання нею вищевказаної довідки за результатами огляду ОСОБА_7 та те, що вона особисто та безпосередньо оглядала мою підзахисну і виявила на її тілі цілий ряд ушкоджень. Крім тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , лікар ОСОБА_8 вказала на пригнічений та заляканий стан, який безпосередньо бачила у ОСОБА_7 і охарактизувала психологічний стан ОСОБА_7 , як переляк, який можливо порівняти зі страхом смерті вовченяти загнаного в кут.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_6 посилався на те, що в ході допиту обвинуваченої та свідків знайшло своє підтвердження того, що до ОСОБА_7 працівниками ФСБ РФ та інших збройних формувань окупантів застосовувались методи фізичного та психологічного примусу до співпраці. Про фізичний примус свідчить довідка лікаря на предмет наявності на тілі його підзахисної тілесних ушкоджень та її покази в судових засіданнях на протязі всього слухання провадження в сукупності з показами свідків.
При цьому, враховуючи покази обвинуваченої, покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дані ними в судовому засіданні від 18.12.23 року, покази ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в судовому засіданні від 22.01.24 року і покази свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 26.02.24 року, де кожен із них дав пояснення, що бачив тілесні ушкодження на тілі його підзахисної, порвану на ній одежу, її страх і розгубленість, сльози відчаю, що виникли у неї після утримання в підвалі. На питання, що сталось, ОСОБА_16 розповідала про погрози та їх реальне втілення у вигляді спричинення тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Суд, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання.
Відповідно до положень ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до положень ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
В обов'язковому випадку експертиза проводиться для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Також експертним шляхом можливо встановити час та механізм заподіяння тілесних ушкоджень.
Всі інші питання відносяться до обставин злочину та не можуть бути визначені експертним шляхом.
Щодо обставин, на які посилається захисник як на підставу призначення експертизи, то вони стосуються оцінки доказів, яка проводиться в нарадчій кімнаті, при цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Підстав для обов'язкового призначення експертизи, передбачених ст.242 КПК України не вбачається.
Для призначення судом експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження повинні бути достатні підстави для її проведення, в тому числі, наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Крім того, суд своєю ж ухвалою від 16.08.2024 року відмовив в задоволенні клопотання захисника з аналогічних підстав, з урахуванням мотивів сторони захисту, які раніше були викладені.
Тому суд вважає призначення цієї експертизи недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 26, 28, 93-95, 242-243, 350, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання сторони захисту про призначення та проведення судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2024 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3