Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-а/641/60/2024 Справа №641/7693/24
10 грудня 2024 року м.Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Щепелевої Г.М.,
за участю секретаря Рікунової Є.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 641/7693/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач в особі представника, адвоката Іванової О.І., звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8107 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 19.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 25 500,00 грн. та закрити провадження у справі, а також стягнути процесуальні витрати .
Одночасно із пред'явленням позову позивачем було подано клопотання про поновлення порушеного строку на адміністративне оскарження зазначеної вище постанови, в обґрунтування якого представник послалася на те, що оскаржувана постанова позивачу вручена не була, підпис який міститься поряд з прізвищем позивача, підроблений. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише після отримання адвокатом відповіді на адвокатський запит та ознайомлення з документами доданими до нього 25.10.2024 року.
Ухвалою від 04.11.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванової О.І. про поновлення пропущеного строку на адміністративне оскарження постанови № 8107 від 19.09.2024 задоволено; поновлено пропущений строк на адміністративне оскарження постанови; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У відповідача витребувано належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
13.11.2024 від відповідача надійшли витребувані копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Того ж дня, відповідачем подано клопотання про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом, залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду та закриття провадження у справі. Відповідач послався на те, що про винесення оскаржуваної постанови № 8107 позивачу стало відомо 19.09.2024, фактично вказану постанову позивач отримав в день її прийняття під особистий підпис, а до суду звернувся з позовом у листопаді 2024 року, тобто з порушенням 10-денного строку на оскарження, встановленого ст. 289 КУпАП.
Ухвалою від 18.11.2024 адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Згідно із довідкою про доставку електронного документу зазначена ухвала суду від 18.11.2024 була доставлена до електронного кабінету представника позивача -адвоката Іванової О.І. 19.11.2024.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями частини 2 зазначеної статті КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Водночас частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що 01.11.2024 позивач в особі представника, адвоката Іванової О.І., звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Слобідського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова Міністерства оборони України № 8107 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 19.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 25 500,00 грн. та закрити провадження у справі, а також стягнути процесуальні витрати.
Одночасно із пред'явленням позову позивачем було подано клопотання про поновлення порушеного строку на адміністративне оскарження зазначеної вище постанови, в обгрунтування якого представник послалася на те, що оскаржувана постанова позивачу вручена не була, підпис який міститься поряд з прізвищем позивача, підроблений; про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише після отримання адвокатом відповіді на адвокатський запит та ознайомлення з документами доданими до нього 25.10.2024 року.
Проте суд звертає увагу, що у графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» постанови Слобідського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова Міністерства оборони України № 8107 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 19.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу поставлений підпис позивача, що свідчить про те, що позивач був ознайомлений з постановою та отримав її копію на момент вчинення правопорушення та її складення - 19.09.2024 року.
Цей висновок підтверджується також іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення № 8106 від 19.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у відповідній графі наявний підпис позивача про отримання другого примірника протоколу. До справи про адміністративне правопорушення долучена копія документу, що посвідчує особу ОСОБА_1 , - паспорту громадянина України. Факт свого перебування у приміщенні Слобідського об?єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Харкова Міністерства оборони України 19.09.2024 позивач підтверджує у позовній заяві.
Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З матеріалів справи вбачається, що про наявність оспорюваної постанови позивачу було відомо з моменту її прийняття, тобто з 19.09.2024, оскільки його особистий підпис на постанові № 8107 від 19.09.2024 та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать про його присутність при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Також суд звертає увагу на те, що з наданих позивачем документів вбачається, що адвокатський запит, у відповідь на який йому надано копію постанови № 8107 від 19.09.2024, датовано 18.10.2024. Тобто період часу між винесенням оспорюваної постанови та складанням зазначеного адвокатського запиту становить майже місяць.
Таким чином, посилання позивача про те, що він отримав копію оскарженої постанови лише 25.10.2024 не відповідає дійсності та спростовується наявними матеріалами справи, а позивач повинен був дізнатися про порушення свого права в день винесення оскаржуваної постанови 19 вересня 2024 року.
Жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, позивачем не вказано і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Отже, перебіг десятиденного строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з 19 вересня 2024 року по 30 вересня 2024 року включно.
Водночас з цим позовом до суду позивач звернувся лише 01 листопада 2024 року.
Отже, позивач пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Так, частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, статтею 123 КАС України встановлені наслідки пропуску звернення до адміністративного суду.
Так, частиною 4 статті 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 КУпАП України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 18.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Однак позивачем заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням інших причин поважності пропуску такого строку не подано, отже протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду від 18.11.2024 відповідні недоліки не усунуто.
Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною 2 статті 286 КАС України 10-денний строк звернення до суду з цим позовом, а обґрунтувань обставин та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви на підставі частини 4 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 122, 123, 171, 240, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - Г. М. Щепелева