Справа № 570/4902/24
Номер провадження 3/570/2444/2024
02 грудня 2024 року м. Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , непрацюючого, п/в НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
30 серпня 2024 року о 03 год. 21 хв. на вул. Травневій, 37 в с. Біла Криниця Рівненського району, Рівненської області водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином у спосіб направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, що зазначена у протоколі. Повідомлено про причини неявки ОСОБА_1 . За даних обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, розгляд справи проводився за його відсутності, з участю захисника адвоката Твердого М.К.
Захисник адвокат Твердий М.К. в судовому засіданні зазначив про відсутність доказів керування ОСОБА_1 даним автомобілем за вказаних обставин. Також звернув увагу на те, що відеофіксація події здійснювалась із перервами, тому вважає, що відеофайли між собою не пов'язані. Вважає, що дії працівників поліції при оформленні події не відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція). Оскільки матеріали справи не містяь належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 атвомобілем та його відмови, як водія, проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З'ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення підтверджуються відомостями із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119896 від 30.08.2024 р. та із матеріалів справи (а.с. 1-7). В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних на місці зупинення ТЗ (а.с. 3) та в направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я КП "Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення" (а.с. 4) вказано про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння поліцейськими та в закладі охорони (відповідно).
Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Зокрема, у відеофайлі IMG_8848 на доданому диску (а.с. 7) з відеореєстратора службового автомобіля поліції зафіксовано рух вищевказаного автомобіля Volkswagen Transporter по автодорозі та зупинення його перед в'їздом на територію домогосподарства за місцем проживання ОСОБА_1 . Відеофайл "...-ats82" містять інформацію про спілкування поліцейских із ОСОБА_1 на тому ж місці (зупинення ТЗ). При цьому, інших осіб (крім ОСОБА_1 ) в автомобілі та/або поруч з ним не було, та про версію щодо керування автомобілем іншою особою ОСОБА_1 не повідомляв, а навпаки підтверджував, що саме він керував автомобілем, повертаючись додому . Також в ході спілкування поліцейські повідомили ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння та пред'явили йому неодноразово вимогу пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, на щозафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду (час на відео 03:25:50-03:26:20).
Від керування ОСОБА_1 був відсторонений (а.с. 5). Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, отримував посвідчення водія (а.с. 6).
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, встановленим із вказаних доказів. Наведені захисником аргументи про невинуватість особи суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно, вказані відомості, встановлені з матеріалів справи, досліджених судом, підтверджують те, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом. Поліцейські, які виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, визначені відповідною Інструкцією та у відповідності до неї повідомили водія про необхідність проведення відповідного огляду. Водій ОСОБА_1 відмовивсяпроходити такий огляд в порядку визначеному законом. Застосування поліцейськими до водія ОСОБА_1 під час оформлення правопорушення незаконних чи недозволених дій не встановлено. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановленно невідповідність дій поліцейських вимогам КУпАП та Інструкції. Тому, клопотання захисника про закриття провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - не підлягає до задоволення.
У даному випадку суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд застсовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.
Суд враховує також висновки із рішення по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було тимчасово вилучено працівниками поліції в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП (а.с. 1). Згідно ст. 317-1 КУпАП особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що вдіповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.
Суддя Таргоній М.В.