Справа № 562/1326/23
"10" грудня 2024 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження №12023181130000046 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення та в житло, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.185 КК України та у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивуючи тим, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що у випадку скасування або зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, він може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачений та його захисник просять в клопотанні прокурора відмовити та обрати цілодобовий домашній арешт.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши думку прокурора та учасників справи суд приходить до такого висновку.
Установлено, що ухвалою Рівненського апеляційного суду від 20 липня 2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2024 року строком до 14 грудня 2024 року з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України суд до спливу продовженого строку зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно положень ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
За змістом ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Наведена обставина у виді тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На даний час ризики, передбачені пунктом 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, що були враховані при встановленні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились і жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти їм.
Суд на цій стадії не вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, висунутого щодо ОСОБА_4 , позаяк таке може бути здійснене лише за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
А наведені обвинуваченим та його захисником доводи можливості обрання іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не є переконливими.
З огляду на заявлені захистом клопотання про дотип свідків та додатковий допит потерпілої, тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, вчинення ним кримінальних правопорушень носить системний характер та наявність судимостей, судове слідство у справі не завершене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ураховуючи обставини справи заставу слід визначити 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, обов'язки прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.331, 342-345 КПК України, суд
Клопотання прокурора задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 лютого 2025 року з визначенням розміру застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн.
У випадку внесення заставодавцем застави та пред'явлення службовій особі місця ув'язнення документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти з покладенням обов'язків прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Рівненського апеляційного суду протягом 7 /семи/ днів з дня її оголошення.
Суддя: