Дата документу 05.12.2024Справа № 554/12358/23
Провадження № 2/554/633/2024
05 грудня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Черняєвої Т.М.,
за участі секретаря - Діменко А.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 40013,18 грн. та судовий збір.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 11.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11.02.2020 року.
Приєднання до умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Своїм підписом на анкеті заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився із текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов'язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Позивачем зазначається, що підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 09.02.2022 рік відповідач має прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Заборгованість відповідача за договором про надання банківських послуг станом на 02.11.2023 року становить 40013,18 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
04.03.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він прохав долучити до матеріалів справи документи.
07.03.2024 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява в якій він прохав відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості.
11.11.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він прохав долучити до матеріалів справи копії документів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви висловив прохання про розгляд справи без участі представника банку, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки кошти з його картки, яка на той час була заблокована, були зняті невідомою особою шахрайським шляхом. У зв'язку з настанням цих обставин, відповідач звернувся до поліції та за його заявою порушено кримінальне провадження, яке на даний час триває. Оскільки заборгованість виникла не з його вини, вважає, що у позивача відсутні законні підстави для стягнення з нього грошових коштів.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши письмові докази, які долучені до матеріалів справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.02.2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 . укладений кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (Монобанк), відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 100000,00 грн.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.
Укладення вказаного договору відповідачем не оспорюється.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 11.02.2020 року становить 40013,18 грн., станом на 02.11.2023 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Із вказаною заборгованістю ОСОБА_1 не погоджується, оскільки грошові кошти у сумі 30000,00 грн були «списані» із картки № НОМЕР_2 невідомою особою шахрайським шляхом. На момент вчинення незаконних дій, належна ОСОБА_1 картка була ним заблокована. Про вказані обставини свідчить копія витягу з ЄРДР№12020175040000272 від 24.08.2020 року та роздруківка з інтернет-банкінгу щодо проведених операцій по рахунку, які додані до матеріалів справи відповідачем.
На час розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, що підтверджується листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 23.09.2024 року.
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 10 листопада 2011р. у справі №15-рп/2011 роз'яснив, що положення пунктів 22, 23 ст.1, ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8 розділу VI Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
При вирішенні спору судом взято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15, яка ґрунтується на тому, що не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд дійшов помилкового висновку про вину особи - споживача як підставу цивільно-правової відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження №61-3239св18) вказану правову позицію підтримав, зазначив, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічний правовий висновок наведений і у Постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 у справі №691/699/16-ц.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мав заборгованість перед позивачем за кредитним договором №б/н від 11.02.2020 станом на 21.08.2020 року у сумі 4998,94 грн; невідомою особою було здійснено переказ коштів кількома платежами на загальну суму 30000,00 грн. Перед незаконним зняттям грошових коштів з карткового рахунку, картку було заблоковано.
23.08.2020 року відповідач звернувся із заявою до поліції, внаслідок чого порушено кримінальне провадження №12020175040000272 від 24.08.2020 року, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, доданим до позовної заяви позивачем (а.с.9-10).
Відповідно до ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню інтернет-банкінгу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, розголошення секретної інформації третім особам, суд доходить висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 10.12.2024 року.
Суддя Т.М.Черняєва