Дата документу 06.12.2024Справа № 554/11677/24
Провадження № 2-а/554/175/2024
06 грудня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 3244228 від 11.10.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 2 батальйону ПОЛК -2 Управління патрульної поліції в м. Києві Лободою О.С. серії ЕНА № 3244228 від 11.10.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що 11.10.2024 року о 16 год. 46 хв. в м. Києві по вул. Анни Ахматової, 7/15, керуючи транспортним засобом BMWі4 номерний знак НОМЕР_1 , він начебто керував транспортним засобом без переднього номерного знаку (котрий відповідав би вимогам ДСТУ 4278:2019), а також керував транспортним засобом, у якого встановлені (задні) червоні показчики повороту, чим порушив вимоги п.п 2.9. ПДР України, ДСТУ 2478:2019, ДСТУ - 3649-2010 . Позивач зазначив, що розгляд справи проведено не поліцейською 1 взводу 1 роти 2 батальйону ПОЛК -2 Управління патрульної поліції в м. Києві Лободою О.С. , як це зазначено у постанові ЕНА № 3244228 від 11.10.2024 р., а іншим поліцейським, який навіть не представився. Позивач вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення порушено правила Розділу ІІІ п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 р. за № 1395. Позивач вважає, що провадження у справі, за результатами розгляду якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності здійснювалось з грубим порушенням, оскільки порушено процедуру та порядок винесення такого рішення. Позивач вказує, що на автомобілі BMWі4 було розміщено два номерних знаки АА8166YB, відповідно до п.4.1 Національних стандартів України (ДСТУ) 4278: 2019. Розміри та габарити вказаного номерного знаку відповідали вимогам п. 2.2 ДСТУ , будь-які заміри в ході розгляду справи не проводились, фахівці у вказаній галузі працівником поліції не залучались. Щодо керування транспортним засобом, у якому встановлені задні червоні показники повороту, позивач зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та п. 2.9 ПДР, ДСТУ 4278:2019 взагалі не передбачають відповідальність за вказане порушення, а лише стосується порядку використання номерних знаків транспортних засобів. Крім цього, законодавець розділяє поняття «зовнішній освітлювальний прилад» та «попереджувальний сигнал». Позивач звертає увагу, що вказаний автомобіль вперше був зареєстрований на території України 07.05.2024 р., що є прямим підтвердженням допуску BMWі4, д.н.з. НОМЕР_1 , до експлуатації та адаптації до законодавства ЄС і передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, зокрема Конвенцією про дорожній рух 1968 року та Женевською угодою 1958 року з доданими до неї аналогічними директивами ЄС. Позивач вказує, що транспортний засіб, яким він керував, пройшов процедуру державної реєстрації 07.05.2024 р. та допущений до участі у дорожньому русі без подальших процедур затвердження. Крім того, згідно п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 вимогами до зовнішніх світлових приладів, зокрема, є покажчик повороту. Однак, відповідно до п. 9 Правил дорожнього руху покажчик повороту є попереджувальним сигналом, а не зовнішнім світловим приладом (п. 19 вказаних правил), що унеможливлює притягнення його за порушення ДСТУ 3648:2010.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04 грудня 2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов відзив Департаменту патрульної поліції на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві зазначено, що твердження Позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Представник відповідача вважає , що постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності винесено правомірно , у відповідності до норм чинного законодавства. Інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, повідомив відповідача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП. Разом з тим, факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Інспектор під час розгляду справи застосував ч. 2 ст. 36 КУпАП та прийняв рішення у відповідності до норм чинного законодавства притягнути Позивача до адміністративної відповідальності за більш серйозне правопорушення і вмотивовано виніс постанову серії ЕНА№3244228 від 11.10.2024 за ч. 1 ст. 121-3КУпАП. У відповідності до п. 1 ч. 3 розділу VIII Інструкції із правил застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС від 18.12.2018 №1026, строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах БпЛА, становить - 30 днів. Таким чином, у Департаменті патрульної поліції відсутні фото та відеоматеріали, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова.
Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Судом встановлено, 11 жовтня 2024 року о 17 год. 08 хв. поліцейським 1 взводу, 1-ї роти, батальйону ПОЛК-2 Управління патрульної поліції в Полтавській області рядовим поліції Лободою Оленою Сергіївною ухвалено постанову про те, що ОСОБА_1 , 11 жовтня 2024 року о 16.46 годині у м. Київ по вул. Анни Ахматової,7/15, керував транспортним засобом без переднього державного номерного знаку (котрий відповідав би вимогам ДСТУ 4278:2019), а також керував транспортним засобом, у якого встановлені (задні), червоні показники повороту, чим порушив п.п. 2.9. в ПДР України, ДСТУ 4278:2019, ДСТУ 3649:2010, чим порушив п.2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком , що не відповідає вимогам стандартів (а.с.8).
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.9(В) ПДР водієві забороняється - керування транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що - не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення за ч. 1 ст.121-3 КУпАП відповідачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Щодо положень законодавства, які вимагають від уповноваженої посадової особи органів Національної поліції при винесенні постанови на місці вчинення правопорушення досліджувати докази, що стосуються обставин та фактів вчиненого адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Відсутність обов'язку щодо складання протоколу в межах справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, не свідчить про відсутність обов'язку збирання доказів, що передбачений ч. 2 ст. 251 КУпАП, які досліджуються під час розгляду справи, оскільки в противному випадку повністю нівелюється вимога обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, що має для особи негативні наслідки в аспекті притягнення її до адміністративної відповідальності. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Зазначений висновок також підтверджується положеннями п. 24 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, у якому зазначається, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналогічний висновок також викладено у Постанові КАС ВС від 26.04.2018 року у справі № 338/855/17.
Не зважаючи на це, матеріали справи за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, не тільки не містять жодного доказу на підтвердження обставин та фактів вчиненого правопорушення, відповідачем не надано докази, на які інспектор посилається у спірній постанові серії ЕНА № 3244228 від 11.10.2024 року, на основі яких було винесено відповідне рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме інші матеріали справи БК 470641, які суд мав би можливість дослідити під час розгляду даного адміністративного позову.
Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова - це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами, окрім іншого письмовими, речовими і електронними доказами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів жодними доказами факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про скасування постанови та закриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст.5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 121, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 3244228 року від 11.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.123-1 КУпАП із накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1190 гривень, а провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації , АДРЕСА_1 , РНКППО - НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3. Код ЄДРПОУ - 40108646.
Суддя Л.І.Савченко