Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1501/24
Провадження № 2/542/444/24
09 грудня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі також - позивач, ТОВ «Діджи Фінанс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року в розмірі 71427 грн 36 коп., а також понесених судових витрат.
Після отримання відповіді від Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської областіна запит суду про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 50/16.1-37(а.с. 56), суд своєю ухвалою 15 серпня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 57).
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Діджи Фінанс» посилалось на те, що 12 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (надалі також - ТОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 796105.
Позивачем зазначено, що власноручним підписанням договору ОСОБА_1 , підтвердила, що ознайомлена з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон кредит», ЄДРПОУ 42350798, яка розміщена на сайті Фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідачка погодила та зобов'язалась виконувати його умови.
Отже, відповідачка уклала договір № 796105 про надання споживчого кредиту від 12 січня 2022 року з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного доручення відповідачці були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 30 000 грн.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.
У подальшому, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги на користь ТОВ «Діджи Фінанс» відповідно до Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року.
Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідачки.
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року новий кредитор набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 796105 від 12 січня 2022 року в сумі 71427 грн 36 коп., з яких 29465 грн 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41961 грн 70 коп. - заборгованість за відсотками.
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги на адресу відповідачки з вимогою про погашення боргу за кредитним договором в сумі 71427 грн 36 коп.
На даний час, відповідачка ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 (а.с. 56).
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15 серпня 2024 року направлялась на адресу відповідачки, однак разом із судовою повісткою, повернулись до суду 08 жовтня 2024 із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 02 жовтня 2024 року (а.с. 69-72).
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачці.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15 серпня 2024 року суд встановлював ОСОБА_1 п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Відзиву на позов від відповідачки до суду не надходило.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи неподання відповідачкою відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Враховуючи неподання відповідачкою відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 79). У прохальній частині позовної заяви позивач просив провести розгляд справи без його участі, зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 7).
Також, у наданій до суду 19 серпня 2024 року заяві позивач просив судові засідання проводити за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів, задовольнити заяву у повному обсязі, щодо проведення заочного розгляду справи позивач не заперечував (а.с. 59-60).
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 09 грудня 2024 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідачки повернулась до суду 26 листопада 2024 року із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 20 листопада 2024 року (а.с. 76-78).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачці, отже суд приходить до висновку про те, що відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 12 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту № 796105 (надалі також - Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 30 000 гривень строком на 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 12 січня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та поверненням кредиту частинами відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору (а.с. 42-44).
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних), за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
Відповідно до пунктів 1.7.-1.8. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 190,58 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 111231 грн 75 коп.
Згідно з пунктом 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 30 000 гривень на користь Споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», код банку 334851, призначання платежу: « НОМЕР_2 , кредитний договір № 796105 від 12.01.2022, ОСОБА_1 (3387518883)» або за реквізитами поточного рахунку Споживача та /або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го,ої) Споживач надав Товариству в будь-який спосіб, та у розмірі 7 500 гривень на користь Товариства, з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до пункту 3.5 Договору.
Відповідно до пункту 2.4. Договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку, передбаченому пунктом 2.1 Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені Договором (Графіком платежів).
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.
Відповідно до пункту 3.6. Договору, прострочення Споживачем сплати кредиту (чергового платежу) та/або звернення Товариства до суду про стягнення заборгованості за Договором, не зупиняє нарахування процентів протягом строку, визначеного пунктом 1.4. Договору, крім випадків прийняття окремого відповідного рішення Товариством.
Згідно з підпунктом 4 пункту 4.1. Договору, Товариство має право: вимагати повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав та сплати процентів, у разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. В даному випадку Споживач повинен здійснити дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Споживач усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність.
Відповідно до пункту 5.3. Договору, споживач здійснює платежі за Договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: прострочені зобов'язання по процентам, прострочені зобов'язання по кредиту; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: строкові зобов'язання по процентам, строкові зобов'язання по кредиту; у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.
Згідно з умовами договору сторони погодили порядок повернення кредиту за договором та паспорт споживчого кредиту, які відповідачка підписала власноруч (а.с. 46-47), визначили у таблиці обчислення загальну вартість кредиту для споживача (а.с. 47-зі звороту-48).
Відповідно до платіжного доручення № 14598 від 12 січня 2022 року підтверджено переказ коштів ТОВ «Слон Кредит» відповідачці - ОСОБА_1 у розмірі 30000 грн 00 коп., згідно з кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року (а.с. 20).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року вбачається, що станом на 28 серпня 2023 року заборгованість відповідачки у загальному розмірі складає 71427 грн 36 коп. (а.с. 28).
28 серпня 2023 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 2808-23, предметом якого є відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 796105 від 12 січня 2022 року (а.с. 36-41).
Відповідно до умов підпункту 2.1 пункту 2 договору, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 4.1. Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.
28 серпня 2023 року Клієнтом та Фактором підписаний акт приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року (а.с. 41).
Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року до ТОВ «Діджи Фінанс» до перейшло право вимоги за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року - боржник ОСОБА_1 у розмірі 71427 грн 36 коп. із них: сума заборгованості за тілом - 29465 грн 66 коп., сума заборгованості за відсотками - 41961 грн 70 коп. (а.с. 13).
Згідно з платіжною інструкцією ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Слон кредит» за відступлення прав вимоги (а.с. 18).
15 листопада 2023 року відповідачці надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості. Надано термін для добровільного врегулювання відповідачкою зобов'язання. Позивач надіслав поштовим відправленням лист за адресою, вказаною відповідачкою в кредитному договорі (а.с. 16).
В свою чергу, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року, за відповідачкою рахується заборгованість у загальному розмірі 71427 грн 36 коп., з яких 29465 грн 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41961 грн 70 коп. - заборгованість за відсотками.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду в цим позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 12 січня 2022 рокуна підставі анкети-заяви (а.с. 45) укладений договір про надання споживчого кредиту № 796105, відповідно до якого відповідачці було перераховано на її картковий рахунок кредитні кошти в сумі 30000 грн 00 коп. з кінцевим терміном повернення 12 січня 2025 року.
Відповідно до платіжного доручення № 14598 від 12 січня 2022 року, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідачки (а.с. 20).
Відповідачка власноруч підписала договір, паспорт споживчого кредиту (а.с. 46-47) та таблицю обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 47- зі звороту - 48), яка є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року (а.с. 42-44).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року у розмірі 29465 грн 66 коп., не сплатила заборгованість за відсоткамив сумі 41961 грн 70 коп.
Доказів на спростування факту укладення кредитного договору та факту отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року вбачається, що станом на 28 серпня 2023 року заборгованість відповідачки у загальному розмірі складає 71427 грн 36 коп. (а.с. 28).
Позивач вимагає повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав та сплати процентів, у зв'язку із грубим порушенням відповідачкою умов договору - несплата частини кредиту та/або процентів щонайменше за один календарний місяць, що обумовлено пп. 4 пункту 4.1 Договору.
ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
За змістом витягу з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 рокудо ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року доборжника ОСОБА_1 у загальному розмірі 71427 грн 36 коп. із них: сума заборгованості за тілом - 29465 грн 66 коп., сума заборгованості за відсотками - 41961 грн 70 коп. (а.с. 13).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
ТОВ «Діджи Фінанс» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 3387518883 -АВ від 15 листопада 2023 року про те, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 796105 від 12 січня 2022 року до ТОВ «Діджи Фінанс», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 71427 грн 36 коп.(а.с. 16).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачкою не повернуті, а також, що відповідачкою добровільно не сплачені проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29465 грн 66 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 41961 грн 70 коп.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 796105 від 12 січня 2022 року, в загальному розмірі 71427 грн 36 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29465 грн 66 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 41961 грн 70 коп.
Відповідачка заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляла, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надала, власний розрахунок не надала.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп., відповідно до квитанції про сплату № 9046-9504-4470-0383 від 12 серпня 2024 року (а.с. 53).
Враховуючи вищезазначене, та у зв'язку із тим, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки по справі - ОСОБА_1 - у розмірі 2422 грн 40 коп. на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс».
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року (а.с. 21-23), додаткову угоду № 003387518883 від 27 червня 2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року (а.с. 15), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року, в якому вказано про надання юридичних послуг Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на загальну суму 6000 грн (а.с. 10), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 27 червня 2024 року (а.с. 9).
Поряд з цим, суд зазначає, що стороною позивача не було надано до суду жодних документів на підтвердження факту оплати наданих Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» правничих послуг позивачу (платіжних доручень, квитанцій тощо).
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу, що поніс позивач, з огляду на їх недоведеність.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) суму заборгованості за договором № 796105 про надання споживчого кредиту від 12 січня 2022 року у загальному розмірі 71427 грн 36 коп. (сімдесят одна тисяча чотириста двадцять сім гривень тридцять шість копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29465 грн 66 коп. (двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень шістдесят шість копійок), заборгованості за відсотками в сумі 41961 грн 70 коп. (сорок одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна гривня сімдесят копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про стягнення витрат на правничу допомогу із ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112;
відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва