Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/3888/24
Провадження № 1-кп/541/362/2024
10 грудня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 24 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170550000821 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
23 липня 2024 року близько 19 год 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території подвір'я домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , спільно з потерпілим ОСОБА_5 , між якими виник словесний конфлікт, який переріс у сварку, в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 взяв у руки дерев'яну палицю та підійшов до ОСОБА_5 , наніс йому удар дерев'яною палицею в живіт, удар в голову в область правої скроневої частини та намагався нанести ще один удар по голові ОСОБА_5 , але останній закрив голову правою рукою та внаслідок цього ОСОБА_4 умисно наніс ще один удар дерев'яною палицею в область кістки правої руки. Від ударів потерпілий ОСОБА_5 впав на коліна, а ОСОБА_4 наніс ще три удари дерев'яною палицею в область голови ОСОБА_5 ззаду.
Внаслідок вказаних умисних ударів ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження у вигляді: перелом дистального відділу ліктьової кістки праворуч, які по ступеню тяжкості відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, та які спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого та осаднення шкіри голови, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав беззастережно у повному обсязі. Розкаявся у вчиненому .
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за обставин, викладених у вироці, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює. Його відношення до скоєного, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, мету та спосіб вчинення кримінального правопорушеннята та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого у виді обмеження волі в мінімальному розмірі зазначеному у санкції ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України. Також суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки покладені судом обов'язки будуть гарантувати запобігання вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, а заходи контролю стимулюватимуть його виправленню.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- сокиру та два окремі фрагменти дерев'яної палиці,, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Миргородського РВП знищити.
На вирок протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
СуддяОСОБА_1