Справа № 541/1977/24
Номер провадження 2-о/541/115/2024
іменем України
05 грудня 2024 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шатілової Л.Г.,
присяжних - Прохорова Р.П., Сиверин Л.І.,
секретаря судового засідання - Гуриної В.М.,
представників заявника - Григоренко Ю.А.,Рибальченка І.І.,
заінтересованих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника заявників - адвоката Малік Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Миргород в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Військової частини НОМЕР_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
29.05.2024 року представник військової частини НОМЕР_1 звернувся в суд із зазначеною заявою, в якій просив визнати безвісно відсутнім капітана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 29.09.1999 р., РНОКПП НОМЕР_3 ).
В заяві посилався на те, що під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Краснополівка Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення військами рф та ПВК «Вагнер» штурмових позицій військової частини НОМЕР_1 перестав виходити на зв'язок капітан ОСОБА_4 , командир 2 стрілецької роти військової частини. За результатом службового розслідування було видано наказ командира військової частини від 04.02.2023 за № 15 «Про результати службового розслідування за фактом встановлення безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_5 », яким капітана ОСОБА_6 , командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 встановлено вважати таким, що зник безвісті за особливих обставин.
З урахуванням наведених обставин, і з метою соціального захисту членів сім'ї військовослужбовця зниклого безвісті, правильності нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану , з метою врахування принципу справедливості, уникнення переплат грошового забезпечення, представник заявника звернувся до суду з вказаною заявою.
13.06.2024 року у справі було відкрито провадження за правилами окремого провадження та призначено справу до судового розгляду, крім того залучено в якості заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
16.08.2024 рок від представника заінтересованих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Малік Т.А. надійшов відзив на заяву, в якому в задоволені заяви військової частини просили відмовити. Зазначили, що 21.01.2023 року ОСОБА_5 ,. ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті під час виконання завдання поблизу населеного пункту Соледар Донецької області. Військовою частиною НОМЕР_1 було вручено сповіщення №5 від 21.01.2023. З пояснень військовослужбовців, які містяться в матеріалах службового розслідування, не міститься твердження, що ОСОБА_5 було вбито чи поранено, свідчення щодо цього зводяться до «Імовірно отримання поранення», самого факту порання ніхто не бачив і не підтвердив, так як і смерті, що не виключає імовірність захоплення його у полон, так як позиція «Правий» було захоплено регулярними військами РФ та ПВК «Вагнер». Заінтересованим особам надійшов дзвінок від дружини ОСОБА_7 ( якого пішов рятувати ОСОБА_5 ) ОСОБА_8 , яка розповіла, що після чергового обміну військовополонених між Україною та РФ, дружині ОСОБА_8 зателефонував звільнений з полону і передав інформацію від чоловіка ОСОБА_7 , про те що він живий та перебуває в полоні на окупованій території України в м.Луганськ станом на березень 2024 року, а разом з ним у полоні знаходиться ОСОБА_5 (а.с.78-82).
21.08.2024 року представник заявника надав відповідь на відзив в якій зазначив, що капітан ОСОБА_4 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання в Донецькій області зник безвісті, що підтверджується матеріалами службового розслідування та внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин. З приводу перебування військовослужбовця в полоні РФ зазначив, що зацікавлені особи не надали доказів на їх підтвердження, саме по собі фото з частковим вирізом обличчя не є доказом перебування в полоні. Не додано підтвердження з координаційного штабу з питань поводження з оборонцями України, які перебувають у полоні держави- агресора про підтвердження перебування ОСОБА_9 у полоні. Вважав, що надати статус військовослужбовцю «військовополоненого» на підставі наданих заінтересованих особою доказів та у зв'язку з відсутністю офіційного підтвердження про наявність відомостей про військовослужбовця у реєстрі військовополонених неможливо. Посилаючись на ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанову КМУ від 30.11.2016 №884 якою затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісті відсутніх, ст. 43 ЦК України, вважав дії військового командування військової частини НОМЕР_1 щодо визнання ОСОБА_9 безвісно відсутнім такими, що відповідають положенням чинного законодавства (а.с.130-132).
05.09.2024 від заінтересованої особи ОСОБА_10 надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому остання зазначила, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023052150000242 щодо зникнення ОСОБА_5 , ОСОБА_1 подала заяву про проведення портретної експертизи за фотоматеріалами знайдених нею в ході моніторингу в мережі Інтернет російських ресурсів і джерел, а саме на одному із телеграм-каналів з'явилися фотоматеріали її брата, на яких вона його впізнала та передала їх для проведення портретної експертизи. Вважає, що Бахмутським РВП ГУНП в Донецькій області не вичерпані усі можливості для знаходження та встановлення місця перебування ОСОБА_5 . По фото була проведена портретна експертиза, котра підтвердила імовірність того, що на фото може бути зображений ОСОБА_5 , також є відомості щодо свідчень дружини військовополоненого ОСОБА_7 , статус якого в особистому кабінеті координаційного штабу зазначено «в полоні». Просила відмовити в задоволені заяви (а.с.143-144).
Представники заявника в судовому засіданні просили задовольнити заяву та визнати безвісно відсутнім капітана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник заінтересованих осіб- адвокат Малік Т.А. та заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили відмовити в задоволені заяви з підстав зазначених у відзиві та заперечені у відповіді на відзив.
Допитана в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_11 є її братом, батьків не має, дівчина , з якою раніше жив ОСОБА_5 ,. на даний час проживає в Польщі. В пошуках брата вона робила запити в різні установи, в квітні 2024 року нею також був направлений запит в Російську Федерацію, але відповідь не надійшла. Також пояснила, що в червні 2024 року до неї зателефонувала дружина ОСОБА_12 і сказала, що «наші живі». Крім того, вона постійно передивляється російські канали в пошуках брата і влітку на відео впізнала свого брата по частині обличчя та руках, і по фото з даного відео нею була замовлена експертиза, яка підтвердила ймовірність зображення на фото «Фото з полону» та «Фото для порівняння» однієї і тієї ж особи.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що капітан-лейтенант ОСОБА_5 25.02.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (а.с.9). Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2024 року капітан ОСОБА_5 з 16.01.2023 по 20.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Бахмутського району, с.Никифорівка, с.Васюківка (а.с.25). 21.01.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2023 року призначено службове розслідування за фактом встановлення безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_5 (а.с.11).
Службовим розслідуванням встановлено, що капітан ОСОБА_5 зник безвісті 21.01.2023 року за особливих обставин під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, пов'язано із захистом Батьківщини і відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 15 від 04.02.2023 року обліковується як зниклий безвісті за особливих обставин (а.с. 14-18).
ОСОБА_1 було надіслано сповіщення №159 від 21.01.2023 року про те, що її брат, командир 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по мобілізації 25.02.2022 року військовою частиною НОМЕР_1 , вірний військовій присязі, під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій зник безвісті 21.01.2023 року в районі поблизу населеного пункту Соледар Донецької області (а.с.28).
За фактом зникнення ОСОБА_5 відкрито кримінальне провадження за №12023052150000242 від 08.02.2023 за попередньою кваліфікацією п.1. ч. 2 ст. 115 КК України (а.с.21).
Згідно копії виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, що надається Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства Оборони України інформація про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с.8).
Згідно висновку експерта від 24.07.2024 № СЕ-19/117-24/11379-ФП за результатами судової портретної експертизи, проведеної за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052150000242 від 08 лютого 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України встановлено, що зображення на фото під назвою «Фото з полону 1.jpg» (особа, яка знаходиться на другому плані за особою в чорному одязі) та на фото під назвами «Фото для порівняння 2.jpg», які надані у якості порівняльного матеріалу, ймовірно належать одній особі. Вирішити запитання в категоричній формі не виявилось можливим у зв'язку з тим, що обличчя досліджуваної особи на фото під назвою «Фото з полону 1.jpg» відобразилося частково, що не дозволяє виявити індивідуальну сукупність суттєвих та стійких ознак елементів зовнішності, достатніх для категоричного висновку. (а.с.147-152).
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Згідно з ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі № 317/3139/15-ц).
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні від 22.07.2011 по справі «Бочаров проти України» (Заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення від 27 червня 2000 року по справі «Салман проти Туреччини» (Заява №21986/93)».
Матеріали заяви містять достатньо доказів, які вказують на те, що саме після участі у бойових діях, ОСОБА_5 не повернувся в район зосередження та у подальшому на зв'язок не виходив, зв'язок з ним відсутній, за місцем проживання він не з'являвся.
З 21.01.2023 року ОСОБА_5 набув статус особи, зниклої безвісти.
Згідно ч.6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Постанови КМУ № 884 від 30.11.2016 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Суд відхиляє твердження заінтересованих осіб та їх представника про те, що портретна експертизи від 24.07.2024 проведена за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052150000242 від 08 лютого 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України встановила , що на фото зображений ОСОБА_5 , оскільки висновок експерта є ймовірним.
Згідно з ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлений факт відсутності ОСОБА_5 за місцем служби та постійного проживання який підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовані, тому заява підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст.309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 ЦК України,ст.ст.76-82, 89, 242, 258,259, 263-265, 268, 306, 309, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати безвісно відсутнім капітана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області, 29.09.1999 року, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 10.12.2024.
Суддя: Л. Г. Шатілова
Присяжні Р.П. Прохоров,
Л.І. Сиверин