Справа №524/1018/24
Провадження №2-о/524/86/24
19 листопада 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., заявника - ОСОБА_1 , представника заявника - ОСОБА_2 розглянувши в у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Державний нотаріус Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Гуртова Ольга Станіславівна про встановлення факту проживання з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 16.05.1995 по день його смерті однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги заявник обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . До дня смерті ОСОБА_3 вони вели спільне господарство та проживали однією сім'єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із не підтвердженням родинних відносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини. Спадкоємці першої черги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_1 .. Вказана обставина підтверджується копією спадкової справи до майна померлого.
Постановою державного нотаріуса Другої кременчуцької державної нотаріальної контори від 11.01.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують родині стосунки та інші відносини із спадкодавцем.
В ст. 1216 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258, 1264 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її(ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Враховуючи наведене, до спадкоємців четвертої черги можуть належати не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу і не перебували у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, а і інші особи, які не перебували зі спадкодавцем у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 лютого 2018 року по справі № 127/1765/16-ц(провадження № 61-132 св 18)
Вирішуючи вимоги заявника в частині встановлення факту її проживання із спадкодавцем однією сім'єю, суд враховує факт спільного зареєстрованого місця проживання, що підтверджується копіями паспортів громадян України та довідкою Автозаводської адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Крім того, факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
На переконання суду, в своїй сукупності наведені докази підтверджують факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Судові витрати суд покладає на заявника
Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 16.05.1995 р.н. до 24.07.2023.
Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.11.2024
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ