Справа № 404/8694/24
Номер провадження 3/404/3107/24
10 грудня 2024 року суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №135915 від 19.09.2024,13.09.2024 року о 17 год. 47 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volvo FM», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «STERN SA 32», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , за адресою: вул.Євгена Тельнова, 11/31, м.Кропивницький, допустив ДТП, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п.2.10.а Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4, не визнав, оскільки зазначив, що зіткнення з транспортним засобом він не відчув, а тому умислу на зникнення з місця ДТП не мав, не заперечуючи подію можливого ДТП.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив пояснення ОСОБА_1 щодо обставин події та відсутності в останнього умислу на зникнення з місця ДТП, зважаючи на характер пошкоджень тролейбуса та механізм їх спричинення.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №135915 від 19.09.2024 долучено такі докази, які досліджені під час розгляду справи:
- копію протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124, серії АБА №135798 від 19.09.2024 (а.с.2);
- копії письмових пояснень ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4, 5);
- копію схеми місця ДТП (а.с.6-7);
- копію реєстраційної картки транспортного засобу (а.с.8, 9).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, зважаючи на таке.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Так, із диспозиції статті 122-4 КУпАП вбачається, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умислом та для кваліфікації дій правопорушника за вказаною статтею необхідною умовами є: наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягається до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди, а тому для настання адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, останній, залишаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, повинен був усвідомлювати факт його причетності до даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить відомостей про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу на залишення її місця, а достатні докази, що спростовують твердження, викладене у письмових поясненнях ОСОБА_1 про те, що він не помітив зіткнення з транспортним засобом потерпілого, при матеріалах справи відсутні, що виключає наявність обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони складу вказаного правопорушення вину у формі умислу.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не помітив зіткнення з транспортним засобом потерпілого, тобто про відсутність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП є послідовними протягом провадження у справі, узгоджуються із іншими доказами та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 щодо механізму спричинення та характеру пошкодження належного йому транспортного засобу.
Відтак, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення не знайшла свого підтвердження, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 124, 122-4, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло