вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,
тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"06" грудня 2024 р. Справа № 370/2936/24
Провадження № 1-кп/370/417/24
Макарівський районний суд Київської області, у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в селищі Макарів, кримінальне провадження № 12024116210000106 від 15 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золоте Луганської області, громадянин України, одружений, тимчасово не працює, адреса реєстрації та мешкання: АДРЕСА_1 , раніше судимий Макарівським районним судом Київської області вироком від 24 квітня 2024 року за частиною першою статті 126-1 Кримінального кодексу України до покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України,
Макарівський районний суд Київської області вироком від 24 квітня 2024 року визнав винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126-1 Кримінального кодексу України та призначив покарання у виді громадських робіт строком 150 годин. Вирок набрав законної сили.
Бучанський районний відділ № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 31 травня 2024 року взяв на облік як засудженого.
ОСОБА_4 13 червня 2024 року під підпис ознайомився з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також йому було роз'яснені правові наслідки за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, вручено направлення до Ситняківського старостинського округу Макарівської селищної ради Київської області для відбування покарання у виді 150 годин громадських робіт на території с. Ситняки Бучанського району Київської області, згідно з яким 14 червня 2024 року ОСОБА_4 повинен був приступити до роботи з 14 червня 2024 року.
Обвинувачений свій обов'язок з виконання покарання не виконав, а тому 20 серпня 2024 року ОСОБА_4 винесено офіційне застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за те, що він з 08 липня 2024 року по 12 липня 2024 року, з 15 липня 2024 року по 19 липня 2024 року, з 22 липня по 26 липня 2024 року, з 29 липня 2024 року по 31 липня 2024 року, з 01 серпня 2024 року по 02 серпня 2024 року, з 15 серпня 2024 року по 09 серпня 2024 року, з 12 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року, 19 серпня 2024 року не вийшов для відбування громадських робіт без поважних причин.
Однак обвинувачений ОСОБА_4 належних висновків не зробив, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, з мотивів ігнорування обов'язку щодо виконання покарання, не вийшов більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а саме у період: з 20 серпня 2024 року, з 21 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року, з 26 серпня 2024 року по 31 серпня 2024 року, з 02 вересня 2024 року по 06 вересня 2024 року, з 09 вересня 2024 року по 13 вересня 2024 року, всього не відбув 90 годин громадських робіт.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав.
Ураховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи та судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутність будь-яких сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши щодо обмеження права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Прокурор в судовому засіданні просила визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, призначити покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі частини першої, четвертої статті 71 Кримінального кодексу України призначити остаточне покарання у виді 1 року 11 днів обмеження волі.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та пояснив, що причиною невиконання у повній мірі визначеного покарання у виді громадських робіт була відсутність коштів для життя, а тому він неофіційно працевлаштувався у місті Києві. У вчиненому розкаявся та просив суд призначити йому покарання в мінімальному розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, а саме: ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується таким.
Згідно із статтею 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком, дані про особу, який одружений, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше засуджений вироком Макарівського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року за частиною першою статті 126-1 Кримінального кодексу України до покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.
Ураховуючи обставини кримінального проступку, обставини, що пом'якшує покарання, особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання без ізоляції від суспільства у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, оскільки на думку суду, такий вид покарання є співмірним діянню і характеристиці особи та буде справедливим, достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі частин першої, четвертої статті 71 Кримінального кодексу України, з урахуванням положень пунктів 4, 5 частини першої статті 72 Кримінального кодексу України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 за частиною першою статті 126-1 Кримінального кодексу України, а саме: 90 годин громадських робіт, остаточно призначити за сукупністю вироків покарання у виді 1 (одного) року 11 (одинадцять) днів пробаційного нагляду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати у справі - відсутні.
Запобіжний захід під час досудового розслідування до обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 373, 374, 389, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі частин першої, четвертої статті 71 Кримінального кодексу України до покарання за цим вироком приєднати невідбуту частину покарання за вироком Макарівського районного суду у Київській області від 24 квітня 2024 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 11 (одинадцять) днів із застосуванням, відповідно до статті 59-1 Кримінального кодексу України наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на Бучанський районний відділ № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за частиною третьою статті 389 Кримінального кодексу України карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Суддя ОСОБА_1