Справа № 368/1069/24
провадження № 1-в/368/98/24
"12" липня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий суддя - ОСОБА_1
При секретарі - ОСОБА_2
З участі сторін провадження:
Прокурор - ОСОБА_3
Представник ВК - ОСОБА_4
Засуджений - ОСОБА_5
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за:
- поданням виконувача обов'язків Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням;
- клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», про застосування відносно нього положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, а саме, - на пробаційцний нагляд, суд, -
05.07.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надішло подання виконувача обов'язків Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням.
У вищевказаному поданні:
- адміністрація Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» клопочеться перед Кагарлицьким районним судом Київської області про заміну засудженому ОСОБА_5 невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
05.07.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 , та присвоєно справа № 368/1069/24, провадження № 1 - в/368/98/24.
10.07.2024 року Кагарицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, на підставі якої:
- Відкрити провадження у справі.
- Судове засідання по справі № 368/1069/24, провадження № 1 - в/368/98/24, за:
- поданням виконувача обов'язків Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням;
- клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, а саме, - на пробаційцний нагляд, -
- призначити до слухання на 15 год. 00 хв. 11.07.2024 року, та провести дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою «Кагарлицька ВК (№115)», 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
- Державній установі ВК - 115 забезпечити відеоконференцзв'язок з Кагарлицьким районним судом 11.07.2024 року о 15 годині 00 хвилин.
- Виконання ухвали суду в частині забезпечення відеозв'язку з Кагарлицьким районним судом Київської області доручити спеціалісту з інформаційних технологій, або іншій відповідальній особі Державної установи «Кагарлицька ВК «№115»), 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК України.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
- Зобов'язати Державну установу ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі, в строк до 15 год. 00 хв. 11.07.2024 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, особову справу засудженого ОСОБА_5 , - для її огляду в судовому засіданні.
- Всудове засідання викликати учасників процесу:
- засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті установи виконання покарань);
- представника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнаті установи виконання покарань);
- прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, (в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3);
11.07.2024 року слухання кримінального провадження відкладено на 13 год. 00 хв. 12.07.2024 року в зв'язку клпотнням засудженого.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2024 року, представник установи виконання покарань, - Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)», - ОСОБА_4 , - клопотання установи виконання покарань щодо застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміна покарання більш м'яким, - підтримав в повному обсязі та проив його задовольнити.
Представник установив иконання покарань зазначив, що засуджений ОСОБА_5 з самого початку був працевлаштований в добровільному порядку, за час відбування покарання характеризується з позитивної сторони, за що станом на час слухання справи має 2 (два) заохочення за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку.
Представник установи виконання покарань зазначив, що засуджений ОСОБА_5 не перебував та не перебуває на профілактичних обліках установи, засуджений приймав активну участь в громадському житті установи.
Загалом, - представник установи виконання покарань зазначив, що засуджений ОСОБА_5 своєю позитивною поведінкою та добросовісним відношенням до праці довів ту обставину, що він став на шлях виправлення та перевиховання, та, на думку адміністрації установи виконання покарань, - засуджений ОСОБА_5 заслуговує на застосуванні до нього пільги, яка передбачена положеннями ст. 82 КК України,- заміна призначеного судом основного покарання у виді позбавленя волі на більш м'яке, зокрема, - на пробаційний нагляд, про що і клопотче сам засуджений ОСОБА_5 а тому представник установи викоання покарань просив задовольнити клопотання засудженого, зазначивши при цьому, що невідбутий термін основного покарання у виді позбавлення волі у засудженого ОСОБА_5 , станом на 12.07.2024 року, - становить 1 (один) рік 9 місяців 19 днів, або, - 1 (один) рік 293 дні.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2024 року, засуджений ОСОБА_5 , - клопотання установи виконання покарань щодо застосування до нього положення ст. 82 КК Укарїни, - заміна призначеного судом основного покарання більш м'яким, - підтримав та заявив клопотання про заміну йому невідбутої частини невідбутого покарання у виді позбавлення волі на такий вид більш м'якого покарання, як пробаційний нагляд.
Вищевказану позицію засуджений обгрунтовувавтим, що що вину свою у скоєнні злочину, - визнає, у скоєному щиро розкаюється.
Також зазначив, що в разі гіпотетичного звільнення з місць позбавлення волі, - має намір влаштувавтися на роботу, щоб в більшому розмірі відшкодовувати шкоду потерпілим, яку він заподіяв злочином.
Зазначив, що з смого початку відбування покарання працевлаштувався, за час відбування покарання мав зразкову поведінку та добровсовісно відносився до праці, підтвердженням чого є отримання ним 2 (двох) заохочень за зразкову поведінку та добросовісне відношення до праці.
Виплачує кошти потерпілим в міру можливості, - інших джерел заробітку, ніж особиста праця, - в нього немає, а тому, в разі гіпотетичного звільнення з місць позбавлення волі, - має намір влаштуватися на нормальну оплачувану роботу, щоб продовжувати виплачувати потерпілим шкоду.
Погоджується з обмеженнями, які будуть на нього покладені судом в разі застосування до нього пробації та не заперечує проти проходження пробаційної програми.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2024 року, прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , - не заперечувала проти задоволення клопотання установи виконання покарань про застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміна призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, - більш м'яким покаранням, та не заперечувала проти клопотання засудженого щодо заміни засудженому невідбтої частини призначеного судом основного покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду.
Свою правову позицію щодо задоволення клопотання установи виконання покарань та клопотання засудженого прокурор обгрунтовувала тим, що, як вбачається з фактичних обставин справи, які встановлені в судовому засіданні, - засуджений ОСОБА_5 своєю зразковою поведінкою та зразковим ставленням до праці довів ту обставину, що він став на шлях виправлення та перевиховання, а тому - заслуговує на пільгу, яка передбачена ст. 82 КК України.
Суд, вислухавши думку представника установи виконання покарань, який підтримав подання утанови щодо застосування до засудженого більш м'якого покарання, та не заперечсував проти задоволення клопотання засудженого про заміну йому покрання на більш м'яке у виді пробаційного нагляду, вислухавши засудженого, який підтримав подання установи виконання покарань, та підтримав своє клопотання про застосування до нього більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, вислухавши прокурора, який підтримав подання установи виконання покарань, та не заперечував проти клопотання засудженого про застосування до засудженого більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку щодо задоволення подання установи виконання покарань про застосування до засудженого більш м'якого покарання, та задоволення клопотання засудженого щодо застосування до нього більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фатичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:
- Так, що стосується задоволення подання установи виконання покарань про застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбчена ст. 82 КК України, - заміна призначеного судом основного покарання у виі позбавлення волі більш м'яким покаранням, - то подання установи виконання покарань, - слід задовольнити, так як ОСОБА_5 на думку суду та інших учасників процесу, зокрема, - представника установи виконання покарань, прокурора, - повністю підпадає під положення ст. 82 КК України, - заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що призначення більш м'якого виду покарання засудженому є пільгою засудженого, який повинен своєю позитивною поведінкою довести ту обставину, що він заслуговує на застосування до нього більш м'якого покарання, зокрема, - у виді пробаційного нагляду.
Так, вищевказану пільгу засуджений повинен отримати лише після виконання вимог, які прямо та чітко зазначені в ч. 3 ст. 82 КК України, де, зокрема, зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Що стосується фактичних обставин справи, то судом в судовому засіданні встановлено, що:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».
Початок строку покарання: «01» травня 2021 року.
Кінець строку покарання: «01» травня 2026 року.
1/2 строку покарання: «01» листопада 2023 року.
Невідбутий термін покарання станом на 12.07.2024 року становить 1 (один) рік 9 місяців 19 днів, або, - 1 (один) рік 293 дні.
Прибув в Державну установу «Кагарлицька ВК (№115)» 25.09.2023 року, після чого на добровільній основі був працевлаштований на контрагентському об'єкті ПрАТ «Вентиляційні системи».
До праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно.
За час відбуття покарання характеризується лише позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно.
Так, за час перебування в місцях позбавлення волі має 2 (два) рази заохочувався керівництвом установи за добросовісне відношення до праці, дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому Законом порядку, - не мав.
Засуджений ОСОБА_5 в розшуку не перебував, на профілактичному обліку в установі не перебуває та не перебував, вину у скоєному злочині згідно вироку суду визнав повністю, поводить себе правильно, з адміністрацією колонії - коректний та ввічливий, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє, став на шлях виправлення.
1. 03.04.2023 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на контрагентському об'єкті ПрАТ
«Вентиляційні системи».
2. 03.07.2024 р. За сумлінну поведінку та добросовісне відношення Подяка Нач. ВК
до праці на контрагентському об'єкті ПрАТ
«Вентиляційні системи».
Дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому Законом порядку, - засуджений ОСОБА_5 , - за весь час відбування покарання, - не має.
Слід зазначити, що за період відбування покарання, засуджений поводить себе правильно, з адміністрацією колонії - коректний та ввічливий, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє, в зв'язку з чим станом на час слухання подання установи виконання покарань про застосування до нього пільги, - не має дисциплінарних стягнень, в тому числі знятих чи погашених в установленому Законом порядку, а тому, на думку суду, - поведінка засудженого позитивно впливає на вирішення питання щодо застосування до нього пільги, яка передбачена положенням ст. 82 КК України, - заміна призначеного основного покарання у виді позбавлення більш м'яким, та позитивно впливає на задоволення клопоттання самого засудженого, - заміна невідбутої частини призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на пробаційний нагляд.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_5 свою вину в скоєному злочині визнав та розкаюється.
Засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення і заслуговує, на думку учасників процесу, зокрема, представника ВК - 115, прокурора, - згідно ст. 82 КК України, - заміни покарання більш м'яким покаранням, та, на думку суду, - на пробаційний нагляд.
Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.
Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.
Так, згідно ст. 82 КК України:
1. Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, пояснень представника ВК № 115, пояснень самого засудженого ОСОБА_5 , - засуджений став на шлях виправлення та перевиховання.
Про даний факт, окрім іншого, свідчить характеристика на засудженого ОСОБА_5 , яка надана установою виконання покарань, та яка міститься в матеріалах справи, в якійма, зазначено, що:
- За час відбування покарання у виправній колонії дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня в установі, порушень встановленого порядку відбування покарань не допускає. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом виправної колонії. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань.
Протягом відбування покарання у ВК засуджений приймає участь в суспільному-корисній діяльності, суспільному житті відділення СПС та культурно-масових заходах для засуджених в установі, повністю виконав програму індивідуальної виховної роботи, був зарахованим та пройшов курси за програмою виховного диференційованого впливу «Підготовка до звільнення». Під час індивідуального спілкування засуджений виказує позитивні наміри на майбутнє, стверджує що усвідомлює що саме потрібно робити для позитивних змін в житті. Висловлює намір скористатись заміною невідбутої частини покарання більш м'яким у виді пробаційного нагляду за ст.82 КК України, повернутись до своїх рідних, працевлаштуватись та вести правослухняний спосіб життя.
Протягом відбування покарання в установі засудженого згідно плану індивідуальної виховної роботи було залучено до програм «Працевлаштування», «Характеристика під час відбування покарання», «Готовність до змін», які виконані за активної участі засудженого та результатами яких є регулярне залучення засудженого до робіт з благоустрою ВК, працевлаштування за трудовим договором в їдальні ВК та на контрагентському об'єкті, відсутність вчинюваних порушень, отримання восьми заохочень від керівництва ВК та проходження програми виховного диференційованого впливу «Підготовка до звільнення».
Жоден із факторів ризику не впливав на поведінку засудженого під час відбування покарання. Має тривалу та стабільну правослухняну поведінку.
З урахуванням окремих із зазначених чинників та поєднання деяких з них між собою обставин, відносно засудженого ОСОБА_5 законом встановлений загальний, (ст. 82 КК України), строк покарання, після фактичного відбуття якого особа може бути умовно-достроково звільнена від відбування покарання.
Відповідно, як де - юре, так і де - факто засуджений ОСОБА_5 підпадає під положення ст.. 82 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 12.07.2024 року відбув більше, ніж 1/2 частину покарання, так як 1/2 строку основного покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_5 відбута 01 листопада 2023 року.
Отже, що стосується формально - юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 положень ст. 82 КК України, то такі є в наявності в повному обсязі.
Що ж стосується застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, то при вирішенні даного питання судом були враховані як формально - юридичні підстави, так і оціночні підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, які передбачені частиною третьою ст. 82 КК України.
Так, що стосується формально - юридичних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням було враховано, що на час слухання справи засудженим ОСОБА_5 було відбуто більше, ніж 1/2 частина основного покарання у виді позбавлення волі, яке було призначено на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 26.07.2023 року.
Крім того, при застосуванні формально - юридичної підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням враховано наступні чинники:
1. Згідно ст. 12 КК України, злочин, скоєний ОСОБА_5 , - відноситься до категорії злочинів тяжкого ступеню тяжкості.
2. Згідно ст. 25 КК України злочин, скоєний ОСОБА_5 , - є вчиненим з необережності.
3. Відсутність в діях засудженого ОСОБА_5 пенітенціарного рецидиву.
Так, що стосується оціночних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_5 було враховано слідуючі підстави:
Так, як видно з матеріалів справи (пояснення учасників процесу, зокрема, представника ВК - 115, характеристика на засудженого по місцю відбування покарання, довідка про заохочення та дисциплінарні стягнення, тощо) судом встановлено, що процес виправлення ОСОБА_5 досягнув тієї стадії, на якій відбування засудженим ОСОБА_5 призначеного основного покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним.
Крім того, до оціночних підстав, які дають змогу застосувати до засудженого ОСОБА_5 положення ст. 82 КК України суд відносить наступні обставини:
1. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку має 2 (два) заохочення від керівництва установи.
2. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень, в тому числі - знятих чи погашених в установленому Законом порядку - не має, що, на думку суду, - вказує на усталену правослухняну поведінку ОСОБА_7 , та яка є підгрунтям для застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміна покарання більш м'яким покаранням, в даному випадку, - покаранням у виді пробаційного нагляду.
Суд вважає, що наявність заохочень (яка має ознаки поторності), - при відсутності дисциплінарних стягнень (в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку), пояснення представника ВК 115, характеристика на засудженого, - свідчать про уставлене позитивне відношення до праці та позитивну поведінку засудженого ОСОБА_5 та його дійсне ставлення на шлях виправлення.
Суд зазначає про ту обставину, що висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Як судом зазначалося вище, отримання лише самих заохочень засудженим ОСОБА_5 за весь час відбування покарання при повній відсутності стягнень (в тому числі знятих чи погашених в установленому законом порядку), - суд однозначно розцінює як факт становлення засудженого на шлях виправлення та перевиховання, та намагання не лише формально досягнути умов заміни покарання більш м'яким, а намагання засудженого показати той факт, що він став на шлях виправлення та перевиховання.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що засуджений практично з моменту прибуття в установу виконання покараннь працевлаштувався, отримаві не одне заохочення (що б вказувало лише на наявність деякої ознаки правослухяності в поведінці засудженого), а два заохочення (тобто повторність заохочень), причому, - засуджений ОСОБА_5 почав отримувати заохочення практично з моменту початку відбування покарання, та отримував заохочення не в перід, який передує до часу зможливого застосування пільг, а отримував засуджений заохочення на протязі всього періоду відбування покарання.
З огляду на положення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. суд вважає, що в ОСОБА_8 наявний комплекс даних, які дають змогу суду прийти до остаточного висновку щодо того, що засуджений став на шлях виправлення та перевиховання.
Відповідно, суд вважає, що для позитивного вирішення питання щодо застосування положень ст. 82 КК України, яка є пільгою для засудженого, який має її отримати, в діях засудженого ОСОБА_5 має місце стабільність в його правослухняній поведінці, так як просто відбування покарання без отримання стягнень є не правом, а обов'язком засудженого.
Окрім того, в судовому засіданні представник установи виконання покарань надав відомості про те, що засуджений ОСОБА_5 брав активну участь у вирішенні питань відпочинку, побуту, впливу на інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв'язків, в той же час суд вважає, що засуджений своєю поведінкою під час відбування покарання повинен показувати приклад іншим засудженим, а тому, з огляду на обставини справи, які судом вказані вище, суд вважає, що поведінка засудженого ОСОБА_5 під час відбування покарання може слугувати прикладом для поведінки для інших засуджених.
Дійсно, щодо відсутності діючих стягнень, то така обставина сама по собі не може самі по собі свідчити про виправлення засудженого, оскільки сумлінна поведінка засудженого передбачає не тільки наявність у останнього заохочень, застосованих у порядку, визначеними статтями 67, 130 КВК України, але й те, що засуджений подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених. При цьому, під сумлінною поведінкою слід розуміти зразкове додержання засудженим вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, безперечне виконання законних вказівок та розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, корисну ініціативу, соціальну активність, участь у вирішенні питань організації навчання, відпочинку, побуту, вплив на виправлення інших засуджених, розвиток корисних соціальних зв'язків, відсутність порушень дисципліни.
Суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Відповідно, суд вважає, що дії засудженого ОСОБА_5 у повній мірі відповідають вимогам щодо застосування положень, які передбачені ст.. 82 КК України та положенням ст.. 9 КВК України.
Обставини справи свідчать лише про наявність позитивних чинників, які дають змогу суду з впевненістю визначитися з тією позицією, що засуджений ОСОБА_5 воєю поведінкою, яка розцінюється судом як позитивна, став на шлях виправлення та виховання, відповідно, суд приходить до висновку що поведінка засудженого щира, визнання вини засудженим ОСОБА_5 є щирим, яке підтверджується поведінкою засудженого, зокрема, - у отриманні заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці, частковому добровільному відшкодування шкоди потерпілій стороні, відшкодування судових витрат у кримінальному провадженні в повному обсязі, тощо.
Окрім того, згідно ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно, зглядаючись на вищевказані норми права, суд вважає, що для застосування пільги, яка передбачена ст. 82 КК України необхідно, щоб в діях засудженого, який відбуває покарання, однозначно були в наявності ознаки ресоціалізації.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, обставини справи, які судом зазначені вище, свідчать, на думку суду, про систематичність дій засудженого ОСОБА_5 , які спрямовані на його виправлення та перевиховання, про наявність дійсного (а не про очі) процесу ресоціалізації.
2. Засудженим ОСОБА_5 шкода, заподіяна злочином, - відшкодовується в міру ожливостей.
Так, дійсно, суд вважає, що у разі щирого каяття та визнання вини винна особа апріорі буде намагатися відшкодувати шкоду, заподіяну злочином, буде намагатися каятися, просити вибачення у потерпілої сторони, що і здійснюється засудженим ОСОБА_5 шляхом поступового відшкодування шкоди потерпілій стороні, причому, - в добровільному порядку.
Також суд вважає, що невідшкодування шкоди, - не є у всих випадках є підставою для вімови в застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України.
Окрім того засуджений ОСОБА_5 виявив ознаки щирого каяття та визнання вини в судовому засіданні.
При цьому суд ззначає, що визнання вини є неодмінною умовою застосування до засудженого положень ст. 82 КК України.
- далі, суд враховує ту обставину, що засудженим ОСОБА_5 відшкодовано судові витрати по кримінальному провадженню.
- далі, суд враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_5 виказує позитивні плани на майбутнє, що, на думку суду, виражається в тому, що після гіпотетичного (можливого) звільнення з місць позбавлення волі бажає влаштуватися на роботу, що свідчить про той факт, що засуджений після звільнення з місць позбавлення волі бажає продовжувати реальний процес адаптації до суспільства, тобто, в даному випадку вбачаються ознаки прагнення засудженого до ресоціалізації.
Отже, при наявності вищевказаних формально - юридичних та оціночних підстав для заміни невідбутої частини покарань більш м'яким суд прийшов до висновку, щодо визначення ОСОБА_5 конкретного різновиду такої заміни основного призначеного покарання у виді позбавлення волі на такий вид покарання, яке може бути призначене, як основне, - на пробаційний нагляд.
При визначенні виду більш м'якого покарання засудженому суд орієнтувався на послідовність їх розташування, яка розміщена в ст. 51 КК України.
Суд наголошує на тій обставині, що при заміні невідбутої частини покарань більш м'яким, - суд може обрати будь - який з більш м'яких видів основного покарання, а не лише той, який є найближчим до раніше призначеного у згаданому переліку ст. 51 КК України, тому, з урахуванням вищевикладених обставин судом було обрано до засудженого ОСОБА_5 основне покарання у виді пробаційного нагляду з дотриманням умов та підстав такого застосування, які передбачені ст.. ст.. 51 - 82 КК України.
Що стосується такого покарання, як пробаційний нагляд, то суд зазначає наступне:
Законом України № 3342-1Х від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесено зміни до Кримінального кодексу України, в ст.51 Види покарань, а саме частину першу доповнено пунктом 7-1такого змісту:
»7-1) пробаційний нагляд.
Також цим Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 59-1 Пробаційний нагляд, де в ч. 1 даної статті зазначається, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Згідно ч. 4 ст. 59 - 1 КК України пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років. (ч.4 ст. 59-1 КК України)
А як зазначено в абзаці третьому частини першої статті 6 Закону України «Про пробацію» завданням пробації є здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років.
Даний пункт доповнено змінами:
- також здійснювати нагляд за особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду.
На засудженого до пробаційного нагляду суд покладає обов'язки відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України.
Статтею 51 КК України визначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м'якого покарання до останнього найсуворішого. Пунктом 7-1 ч. І вказаної статті визначено вид покарання «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання «позбавлення волі на певний строк», з чого слідує, що «пробаційний нагляд» є більш м'яким видом покарання ніж позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Відповідно, суд наголошує, що такий вид покарання, як пробаційний нагляд, - є основним покаранням, яке може бути призначене судом ОСОБА_5 у випадку заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження або позбавлення волі більш м'яким (ч. 1 ст. 82 КК України ).
При вирішенні даного питання суд також керувався ППВСУ від 24 жовтня 2003 р. №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Отже, - судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 по місцю відбування покарання був працевлаштований, добре відноситься до праці, позитивно характеризується як по місцю відбування покарання, так і по місцю роботи, йому гарантоване працевлаштування після можливого звільнення з місць позбавлення волі.
Крім того, при визначенні строку покарання у виді виправних робіт судом було застосовано положення ППВСУ від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», зокрема, абз. 1 п. 4, де зазначено, що у випадках, коли максимальна межа більш м'якого покарання, що встановлена відповідною статтею Загальної частини КК України є меншою строку невідбутої частини покарання, строк більш м'якого покарання не може перевищувати цю межу.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого покарання у виді пробаційного нагляду, - не суперечить реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду виконується мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.
Суд наголошує на тій обставині, що заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, на відміну від умовно -дострокового звільнення від відбування покарань не веде до зміни кримінально - правового статусу особи засудженого ОСОБА_5 , - він вважається таким, що продовжує відбування покарання, хоча і іншого виду.
Це зумовлює і відповідно кримінально - правові наслідки даного різновиду заміни покарання більш м'яким.
Вони, зокрема, полягають у наступному:
1. Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України під час відбування більш м'якого покарання до особи засудженого ОСОБА_5 може бути застосовано умовно - дострокове звільнення за правилами, які передбачено ст. 81 КК України.
2. Відповідно до ч. 4 ст. 90 КК України строк погашення судимості ОСОБА_5 обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання, при цьому однак цей строк визначається тим більш суворим покаранням, яке було призначено ОСОБА_5 за скоєний ним злочин.
3. У випадку вчинення ОСОБА_5 під час відбування пробаційного наглду нового злочину суд відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України матиме змогу до покарання за знову вчинений злочин приєднати не відбуту частину більш м'якого покарання за правилами, які передбачені ст.ст. 71-72 КК України.
Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст.ст. 537, 539 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Згідно ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про той факт, що застосування інституту заміни призначеного основного покарання на більш м'яке щодо ОСОБА_7 , - є одним з проявів принципу гуманізму у кримінальному праві.
Його застосування спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії для стимулювання виправлення засудженого, зокрема, - ОСОБА_5 , адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку.
Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_5 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 25, 51, 57, ст. 59 - 1, ст. 82, ч. 2 ст. 286 КК України, Законом України № 3342-1Х від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, суд, -
Подання виконувача обов'язків Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, - задовольнити.
Клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», про застосування відносно нього положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, а саме, - на пробаційцний нагляд, - задовольнити.
На підставі положень ст. 82 КК України засудженому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , якого засуджено:
- 17 січня 2023 року Печерським районним судом м. Києва скоєння кримінального правопорушення (злочину), який передбачено ч. 3 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років;
- 26 липня 2023 року на підставі ухвали Київського апеляційного суду вирок Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_5 - змінено, - призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, - пом'якшено, - вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 286 - 1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням прва керування транспортними засобами на 8 (вісім) років, в іншій частині - вирок залишити без змін, (вирок набрав законної сили 26.07.2023 року), -
- який з 01.05.2021 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 25.09.2023 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- невідбуту частину призначеного судом строку основного покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 9 місяців 19 днів (або 1 рік 293 дні), -
- замінити на покарання у виді пробаційного нагляду тривалістю 1 (один) рік 9 місяців 19 днів (або 1 рік 293 дні), без скасування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 8 (вісім) років.
На період відбування засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , покарання у виді пробаційного нагляду, покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки, які передбачені ч.ч. 1 - 3 ч. 2 ст. 59 - 1 КК України, та п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 59 - 1 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи ;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_5 , що в разі ухилення від відбування призначеного судом в порядку ст. 82 КК України покарання у виді пробаційного нагляду, - уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за ст. 389 Кримінального Кодексу України.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області протягом 7 діб з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1