"09" грудня 2024 р. Справа № 363/6676/23
09 грудня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б, секретаря Василенко Г.В., за участю представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - ОСОБА_1 , відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , третіх осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про поділ сімейного майна подружжя,-,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 01.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про поділ сімейного майна подружжя, об'єднавши позови в одне провадження.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 подав заяву, в якій просить залишити без розгляду заявлені стороною відповідачки зустрічні позовні вимоги.
Присутня у судовому засіданні позивач за зустрічним позовом вказану заяву підтримала.
Інші сторони не заперечували щодо задоволення заяви.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.
Статтею 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Позивач за зустрічним позовом має той самий обсяг прав відносно зустрічного позову, що й позивач за первинним позовом - щодо первинного позову. Таким чином положення ст. 257 ЦПК України поширюють свою дію і на процесуальні правовідносини, що складаються в ході розгляду зустрічної позовної заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Враховуючи те, що представником відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 надано до суду заяву про залишення зустрічних позовних вимог без розгляду до початку розгляду справи по суті, яка підтримана ОСОБА_2 під час судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та залишити без розгляду заявлені стороною відповідача зустрічні позовні вимоги без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про поділ сімейного майна - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: М.Б. Баличева