Справа № 358/1513/24 Провадження № 2/358/775/24
09 грудня 2024 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді - Лебединець Г.С., секретар судового засідання - Ведмеденко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
11.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Позов обґрунтувала наступним. Сторони від спільного шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними було розірвано 05.07.2022 на підставі рішення суду. Судовим наказом №358/141/23 від 24.02.2023 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісяця. Однак, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, розмір витрат на утримання сина значно зріс, зокрема зросли витрати на відвідування гуртків, секції хокею, де син має значні успіхи, а також відвідування репетиторів для додаткових занять, занять з програмування, що сприяє всебічному розвитку дитини. Крім того, додаткові витрати понесено на придбання ноутбука для виконання домашніх завдань з програмування та дистанційного навчання вдома на шкільних онлайн платформах в ОЗО академічний ліцей №1. За станом здоров'я сина, додаткові витрати мали місце через встановлення брекет-системи, внаслідок скупчення зубів, а також син часто хворів, зокрема і на тяжку форму вітряної віспи на що батько зреагував знехтуванням. Вона (позивач ОСОБА_1 ) понесла витрати на лікування сина ОСОБА_4 , встановлення йому лікувальної брекет-системи та придбання обладнання для навчання, що в загальному розмірі становить - 31 381, 18 грн. Тому, просить стягнути з відповідача на її користь половину вартості понесених додаткових витрат на дитину, що становить 15 690,00 грн.
23.09.2024 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.10.2024 відповідачем по справі була отримана вказана ухвала суду разом із позовною заявою з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що від зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 03.06.2022 року у справі № 358/128/22, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Рішення суду набрало законної сили 05.07.2022 року (а.с.8).
На підставі судового наказу Богуславського районного суду Київської області №358/141/23 від 24.02.2023 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.02.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Довідкою комунального підприємства Богуславської міської ради «Богуславблагоустрій» № 1662 від 27.08.20243 підтверджується факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім'ї: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Згідно довідки ОЗО Богуславський академічний ліцей №1 Богуславської міської ради Київської області від 16.08.2024 року № 331, ОСОБА_3 навчається у 8-Б класі за змішаною формою навчання (денна (очна) та дистанційна (онлайн) (а.с.15).
Згідно видаткової накладної № 421174189 від 30.07.2024 року ОСОБА_1 , придбала в ТОВ «Розетка» ноутбук HP 15s-fq5011ua (6D9B3EA) Natural Silver/ Іntel core 16-1235 U/RAM 16 ГБ/SSD 512 ГБ на загальну суму 22 899,00 грн (а.с.21).
Фіксальним чеком виданим ФОП ОСОБА_6 Медичний заклад Стоматологічний кабінет від 13.08.2024 року, підтверджено що позивачкою на встановлення ОСОБА_7 та придбання брекет-системи сплачено - 7 000,00 грн (а.с. 21).
Вартість придбаних ОСОБА_1 медикаментів, що підтверджено медичними призначеннями лікарів та з копією виписок з амбулаторної карти ОСОБА_8 , склала - 1482,00 грн. (а.с.16-23).
З витягу відомостей з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з вбачається, що ОСОБА_2 є працездатною особою, працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримує заробітну плату (а.с.24).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)
Відповідно до ч.2 ст. 185 Сімейного кодексу України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Верховний Суд України роз'яснив, що вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку із захворюванням. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Верховний Суд України звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі (постанова від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17; постанова від 08.12.2021 у справі № 607/12170/20).
Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Відповідно до роз'яснень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами діючого сімейного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача суми грошових коштів в розмірі 15 690,00 грн, що складає 50% витрачених позивачем коштів на лікування та розвиток неповнолітнього сина ОСОБА_8 , - оскільки сума грошових коштів, що складає предмет спору, підтверджена наданими позивачем доказами, та визнається судом у розрізі даного спору як додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами, пов'язаними із лікуванням їх спільного сина та необхідністю забезпечення належного доступу до навчання.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Отже, кожен із батьків зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину і вони мають рівні обов'язки щодо несення таких витрат.
Враховуючи, що необхідність у додаткових витратах на дитину викликана особливими обставинами, а саме: станом здоров'я дитини, та розвитком особливих здібностей дитини та те, що законом обов'язок з утримання дитини покладений на обох батьків, матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача половину вартості додаткових витрат, в розмірі - 15 690, 00 грн., які складають 1/2 частину від додаткових витрат на лікування дитини та розвиток її особливих здібностей.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивачка при подачі до суду позовної заяви була звільнена від сплати судового збору, та враховуючи положення ст.141 ЦПК України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 155, 180, 185 СК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , суму додаткових витрат на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 15 690 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 00 коп.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 1211,20 грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець