Справа № 357/15733/24
3/357/6926/24
05.12.2024 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в БЦ Технобуд, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративного стягнення за ст. 185 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Маліцького О. О.,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №126451 від 25.10.2024 вбачається, що 25.10.2024 о 20 год. 13 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , не виконав законну вимогу поліцейського, а саме надати військово-облікові документи за ч. 2 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КупАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що на вимогу поліцейського пред'явив документи, що посвідчують особу та військово-обліковий документ, при цьому вказав, що вчасно оновив свої облікові дані та з'являється на всі виклики до ТЦК, однак працівниками поліції безпідставно було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та протокол про адміністративне затримання.
В судовому засіданні захисник - адвокат Маліцький О. О., який діяв в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання відносно ОСОБА_1 , складено неправомірно, а обставини викладені в протоколі не відповідають фактичним обставинам події. Правопорушення за вказаною фабулою ОСОБА_1 не вчиняв. Вказав, що ОСОБА_1 , вів себе спокійно, опору працівникам поліції не чинив, пред'явив документи, що посвідчують особу, військово-обліковий документ, на момент затримання у розшуку не перебував, не вчиняв кримінального або адміністративного правопорушення, на вимогу поліцейського надав для огляду електронний військово-обліковий документ роздрукований з системи «Дія» програми «Резерв+». Таким чином, злісної непокори, тобто відмови виконати законні розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків з боку ОСОБА_1 , не було.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Відповідно до статті 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у злісній непокорі, тобто відмові виконати наполегливі, неодноразово повторені законні розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок
При цьому на наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Отже, для того, щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП, необхідно, щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.
Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Згідно із ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №126451 від 25.10.2024 за ст. 185 КупАП, а саме за невиконання законної вимоги поліцейського про надання військово-облікових документів, після чого було складено протокол про адміністративне затримання серії АПЗ18 №004106 від 25.10.2024.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який наявний в матеріалах справи, ОСОБА_1 , на вимогу поліцейських пред'явив військово-обліковий документ роздрукований з системи «Дія» програми «Резерв+». Вів себе спокійно, опору працівникам поліції не чинив.
Суд звертає увагу, що цифрові документи в застосунку «Дія» мають таку ж юридичну силу, як і їхні пластикові чи паперові аналоги.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», е-паспорт - паспорт громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності).
Пунктом 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 559 (далі Порядок № 559), передбачено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Пунктом 6 Порядку № 559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Крім того, п. 2 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Тобто військово-обліковий документ оформлюється (створюється) та видається (замінюється) як в електронній, так і в паперовій формі, за формою, затвердженою цим порядком.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (п. 9 Порядку № 559).
Оцінка доказів, за змістом ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції надав документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах. Поведінка ОСОБА_1 , була спокійною, врівноваженою, без проявів супротиву вимогам працівників поліції, тобто виконав законну вимогу поліцейського, що виключає об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Таким чином, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 , не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184 КУпАП, статтями 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ