Справа № 357/13523/24
3/357/6045/24
20.11.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129638 від 15.09.2024 року: 15.09.2024 року о 01 год. 25 хв. в м. Біла Церква, вул. Коцюбинського, 42, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_4 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, пояснивши, що він не керував автомобілем. ОСОБА_1 зазначив, що він перебував на вулиці біля домоволодіння у якому мешкав, а через деякий час під'їхали працівники поліції, котрі почали вимагати у ОСОБА_1 пред'явити документи та почали звинувачувати останнього в тому, що він керував автомобілем в стані сп'яніння, на що ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що автомобілем він не керував, тому на вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Друзь В.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
Зокрема адвокат Друзь В.В. зазначив, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, тому останній не являється суб'єктом відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Водночас в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 керування транспортним засобом. Крім цього адвокат Друзь В.В. надав суду роздруківку рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.10.2024, яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3051874 від 15.09.2024, якою ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. При цьому адвокат Друзь В.В. зауважив, що зазначене рішення суду мотивоване тим, що під час судового розгляду не було встановлено факту керування ОСОБА_1 15.09.2024 транспортним засобом, оскільки на відеозаписах не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем та відсутні будь-які інші докази на підтвердження даного факту.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши клопотання адвоката Друзя В.В. про закриття провадження у справі з додатками, роздруківку рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.10.2024, докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129638 від 15.09.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію листа №1169 від 19.09.2023, копію листа №1648 від 14.12.2023, копію листа №03-05 від 19.12.2024, копію протоколу серії ВАД № 073679 від 15.09.2024, копію протоколу АПЗ18 № 004461 про адміністративне затримання від 15.09.2024, копію постанови серії ЕНА № 3051874 від 15.09.2024, рапорт, рапорт від 15.09.2024, відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозаписів з відеореєстратора із службового автомобіля поліції вбачається, що на зустріч службовому автомобілю поліції рухається невідомий автомобіль, ідентифікувати котрий по відеозапису неможливо.
Таким чином суддя зазначає, що з відеозапису неможливо констатувати, що рух здійснював саме автомобіль «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_4 .
Після цього автомобіль поліції здійснює розворот та рухається у зворотному напрямку з метою переслідування невідомого автомобіля. Рухаючись по житловому сектору, автомобіль поліції здійснює зупинку поблизу домоволодіння, біля якого знаходиться припаркований автомобіль та ОСОБА_1 .
Відеозаписи з нагрудних камер поліцейських відображають, що після зупинки службового автомобіля, працівники поліції вийшли з автомобіля та підійшовши до ОСОБА_1 розпочали спілкування з останнім, попросивши його надати документи, що засвідчують особу, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що ОСОБА_1 зазначив, що не має свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки автомобілем не керував, на що працівники поліції зазначили, що ОСОБА_1 керував автомобілем, у зв'язку із чим між ОСОБА_1 та працівниками поліції відбулась суперечка.
На подальших відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 заперечував ті обставини, що він керував автомобілем, тому відмовлявся надавати працівникам поліції будь-які документи, у зв'язку із чим останнього було затримано та доставлено до Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, де ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, зазначаючи, що не був водієм та не керував транспортним засобом.
Суддя зазначає, що суб'єктом правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП являється особа, котра була водієм транспортного засобу та безпосередньо здійснювала рух, керуючи транспортним засобом, а тому матеріали справи повинні містити докази на підтвердження факту керування транспортним засобом за наявності ознак сп'яніння.
Пояснення сторони захисту вказують, що ОСОБА_1 не був водієм автомобіля та рух на вказаному транспортному засобі не здійснював.
Аналізуючи долучені до матеріалів справи відеозаписи суддя констатує, що з наявних відеозаписів неможливо констатувати, що ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем у зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дату та час. Водночас суддя зазначає, що з відеозаписів неможливо достеменно встановити, що автомобіль «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_4 , взагалі здійснював рух, оскільки на одному відеозаписі неможливо ідентифікувати автомобіль, котрий рухався назустріч працівникам поліції, при цьому на інших відеозаписах зафіксовано, що автомобіль «Volkswagen Passat» перебував у нерухомому стані.
Крім цього суддя зазначає, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.10.2024, було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3051874 від 15.09.2024, якою ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, зокрема з підстав відсутності належних доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Суддя зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, надані суду матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б в дійсності підтверджували факт керування ОСОБА_1 автмобілем та спросовували надані стороною захисту пояснення.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суддя дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь