Справа № 352/1738/19
Провадження № 1-кп/352/98/24
09.12.2024 м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090250000234 від 17.06.2019 р. по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноград, Коломийського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не одруженого, утриманця однієї малолітньої дитини 19.09.2012 р.н., з середньою спеціальною освітою, працюючого механіком в ТзОВ «Стриганецький кар'єр», українця, громадянина України, військовозобов'язаного, депутатом не обирався, раніше не судимого, якому пам'ятку про його права та обов'язки вручено,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України,-
Підсудний ОСОБА_4 , через необережність, вчинив вбивство потерпілого ОСОБА_8 .
Кримінальне правопорушення обвинуваченим скоєно за наступних обставин:
16.06.2019 р. у період часу з 14.00 год. до 16.00 год. ОСОБА_4 , разом із компанією воїх рідних та знайомих,а саме: дружиною ОСОБА_9 , рідним братом дружини ОСОБА_10 та його дружиною ОСОБА_11 , а також знайомими ОСОБА_12 та його дівчиною ОСОБА_13 перебував в середині приміщення житлового будинку по місцю свого постійного проживання в АДРЕСА_2 , де спільно відпочивали та вживали алкогольні напої. Будь-яких конфліктних ситуацій між членами вищезазначеної компанії не виникало.
У подальшому, 16.06.2019 р. приблизно о 17 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою продовження відпочинку на природі із компанією своїх рідних та знайомих, за попередньою домовленістю прибули на беріг ріки Дністер до урочища «Копанка», розташованому в с. Стриганці, Тисменицького району, Івано-Франківської області.
Цього ж дня, приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи на березі ріки Дністер в урочищі «Копанка», розташованому в с. Стриганці, Тисменицького району, Івано-Франківської області, ОСОБА_12 та його дівчина ОСОБА_13 зайшли у воду на глибину, при якій рівень води для ОСОБА_12 знаходився на рівні нижньої третини грудної клітки, а для ОСОБА_13 рівень води перебував на рівні верхньої третини грудної клітки. З метою підтримання рівноваги один одного та враховуючи те, що вони не вміють плавати, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтримували один одного, тримаючись за руки.
В цей час, ОСОБА_4 вирішив підплисти до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які на той час перебували у воді, щоб пожартувати над ними, без мети позбавити життя останніх.
Підпливши до ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_4 висловившись до них обох, що зараз навчить їх плавати, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, незважаючи на об'єктивні обставини у вигляді відсутності людей поблизу, швидкості течії, повноводності, глибини та заглиблень ріки Дністер, достовірно знаючи те, що потерпілий ОСОБА_12 та його дівчина ОСОБА_13 не володіють навиками плавання та перебувають в небезпечному для життя середовищі - воді, усвідомлюючи наявність такої небезпеки, реалізовуючи на його думку жарт над останніми, шляхом застосовування фізичного зусилля рук, раптово штовхнув ОСОБА_12 та ОСОБА_13 подальше від берега на глибину води, яка перевищувала рівень фізичного зросту останніх, не бажаючи при цьому настання їхньої смерті.
Разом з цим, ОСОБА_4 , враховуючи свій вік, фізичний стан, життєвий досвід, вміння та навички поводження у воді, легковажно розраховував на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, а саме, що він сам зможе, при необхідності, надати допомогу ОСОБА_12 та його дівчині ОСОБА_13 .
Від поштовху ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_12 та його дівчина ОСОБА_13 , не очікуючи раптовості таких дій, не володіючи навиками плавання та перебуваючи в небезпечному для життя середовищі - воді, не маючи запасу повітря в дихальних шляхах та легенях, почали тонути та захлинатися від блокування дихальних шляхів водою.
Побачивши, що ОСОБА_13 тоне, ОСОБА_10 , який перебував неподалік, застосував свої навички плавання, кинувся у воду та допоміг останній виплисти та вийти з небезпечної глибини ріки Дністер на безпечну відстань, і таким чином врятував її життя.
В той же час, ОСОБА_4 намагався надати допомогу ОСОБА_12 , однак внаслідок повноводності та глибини ріки Дністер, йому не вдалося це зробити.
Злочинні дії ОСОБА_4 призвели до того, що ОСОБА_12 , не володіючи навиками плавання та перебуваючи в небезпечному для життя середовищі - воді, перебуваючи на глибині, почав тонути та захлинатися водою, що призвело до механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів і отворів водою при утопленні, що у свою чергу спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , а тому необережні дії ОСОБА_4 пербувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із смертю ОСОБА_12 .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Цивільний позов закладений до нього потерпілою про відшкодування заподіяних злочином збитків просив залишити без розгляду, а судові витрати віднести на рахунок держави. Просив клопотання задоволити.
Захисник підсудного ОСОБА_4 клопотання свого підзахисного підтримала, просила його задоволити
Представник потерпілої ОСОБА_7 проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечував, просив суд розглянути його на власний розсуд.
Прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до ст.ст. 285-288 КПК України.
ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України, вчинене ОСОБА_4 16 червня 2019 року.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів за вчинення яких передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки : п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності. Якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Передбачене у ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно п.8 ППВСУ «Про практику застосування судами України про звільнення від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 р., особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого.
Судом встановлено, що перебіг давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, останній не ухилявся від досудового розслідування та суду, та до закінчення строків давності не скоїв нового кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_4 неправомірного діяння передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, який згідно ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, минуло п'ять років п'ять місяців двадцять три дні, а відповідно до вимог ст. 49 КК України п'ятирічний строк притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинене неправомірне діяння сплив, то його слід звільнити від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності. Будь-які інші обставини, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_4 норм ст. 284 КПК України та ст.ст. 44, 49 КК України, судом не встановлені.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних злочином збитків, слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивачку права звернутися до суду з аналогічним позовом на загальних підставах в цивільно-правовому порядку.
Підстави для обрання на даній стадії процесу запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні, оскільки сторонами кримінального провадження відповідних клопотань не заявлялося..
Судові витрати та речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, ст.ст. 12, 44, 49 КК України, керуючись ст. ст. 284 - 286, 288, 314 -316, 372 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 119 КК України у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019090250000234 від 17.06.2019 року, на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12019090250000341 від 17.06.2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,- закрити.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних злочином збитків -залишити без розгляду.
Підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу ухвали суду в законну силу відсутні.
Речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд, Івано-Франківської області протягом семи діб з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_14