Справа № 750/15511/24
Провадження № 3/750/4528/24
09 грудня 2024 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кузнєцова О.О., при секретарі Чернобай Н.О., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 - за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
27.10.2024 о 08 год. 59 хв. громадянин ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, завдавав стусанів, тягав за волосся, чим завдав останній фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що мати постійно викликає поліцію, їй вже 83 роки, вона часто забуває, де що покладе. Ніяких дій, які вказані в протоколі він не вчиняв.
У ході розгляду справи судом досліджено наступні письмові докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №333196 від 27.10.2024, електронний рапорт, заяву потерпілої ОСОБА_2 від 27.10.2024, копію постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.06.2024 та про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, форму оцінки ризиків, копію ТЗП стосовно кривдника, інші надані матеріали.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Виходячи з наведеного формулювання ознак домашнього насильства, обов'язковими ознаками цього правопорушення є, по-перше, вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а по-друге, наявність наслідку таких дій: можливість завдання чи завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, із аналізу вищевказаних норм також слідує, що під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
З переглянутого відео судом встановлено, що потерпіла повідомляє працівникам поліції, що син її вчора викинув її речі, закрив двері і вона залишилась на вулиці. Потерпіла не повідомляє жодних дій, які б вчинив відносно неї син саме сьогодні, в тому числі, що син її ображав нецензурною лайкою, штовхав, завдавав стусанів, тягав за волосся. Потерпіла вказує "це не цей раз, а постійно".
Працівники поліції без з'ясування в належний спосіб всіх обставин конфлікту склали протокол.
Будь-яких об'єктивних доказів, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та могли довести об'єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять. Не надано доказів можливості настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди у потерпілої.
При цьому, ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що матеріали справи щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства по відношенню сина до матері не містять доказів вчинення такого адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на його користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї матері не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як не доведено і наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст.173-2, ст.ст.245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Чернігова.
Суддя О.О. Кузнєцова