Справа №766/1701/22
н/п 1-в/766/651/24
02.12.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора відділу №26 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із усуненням караності діяння за яке особу було засуджено відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м Херсона, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без офіційного джерела доходів, такого, що не має інвалідностей, не одружений та не має утриманців, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, а саме 22.10.2015 Дніпровським районним судом м. Херсона, за ч. 2 ст. 186, ст. 71 (за Вироком від 20.08.2015) КК України, до позбавлення волі на строк 4 роки 10 днів, вирок набрав законної сили 21.12.2015 року, звільнений 24.05.2019 по закінченню терміну відбування покарання, засудженого
- 02.08.2024 року вироком Херсонського міського суду Херсонської області за ч. 2 ст.190 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі. Початок сроку відбування покарання вирішено рахувати з часу фактичного прибуття ОСОБА_5 до установи виконання покарання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався,
Провідний інспектор відділу №26 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про звільнення від призначеного судом покарання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 02.08.2024 року засуджено до покарання у виді 3 років обмеження волі. Початок сроку відбування покарання вирішено рахувати з часу фактичного прибуття ОСОБА_5 до установи виконання покарання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.
Згідно вироку вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.12.2021 року близько 01:20 години, знаходячись в приміщенні магазину «Філін», який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Тираспільська, 2-а, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, переслідуючи прямий умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, шляхом обману продавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в переконанні останньої в добропорядності своїх намірів, під приводом купівлі цигарок, заздалегідь не маючи наміру повернути майно, побудив ОСОБА_6 добровільно передати йому 5 пачок цигарок Parlament Aqua Blue, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/122-22/7-ТВ від 17.01.2022 року становить 366 гривень 80 копійок, після чого ОСОБА_5 покинув місце скоєння злочину, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім цього ОСОБА_5 , 17.09.2023 року приблизно о 17:00 годині, перебуваючи на території подвір'я за адресою: м. Херсон, вулиця Садова, 9-А, побачив раніше малознайомого йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який тримав при собі належний йому дорожній велосипед марки «Yoga» золотистого кольору. У цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, повторно, не маючи на меті повернути чуже майно, ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_8 передати йому дорожній велосипед марки «Yoga» золотистого кольору під вигаданим приводом, на що потерпілий погодився та передав йому своє майно. Далі, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, впевнившись у тому, що потерпілий ОСОБА_8 не здогадується про його наміри на протиправне заволодіння майном, шляхом обману, повторно, під приводом негайної потреби поїхати для вирішення власних справ, покинув місце вчинення злочину, заволодівши належним потерпілому дорожнім велосипедом «Yoga» золотистого кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 20.11.2023 року № СЕ-19/122-23/4193-ТВ станом на 17.09.2023 року становить 1466 грн. 67 коп. та розпорядившись у подальшому привласненим майном на власний розсуд.
Суд кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, на момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 , вартість такого майна не перевищувала 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян , тобто в 2021 році ця сума складала 2270,00 грн. а у 2023 році ця сума складала 2684,00 грн. Якщо вартість викраденого майна перевищувала дану суму, то наставала кримінальна відповідальність.
Отже заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вартістю у 2021 році до 2270 грн. а у 2023 році до 2684,00 грн. на час, до якого відносяться інкриміновані діяння, кваліфікувалися за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до частини 1 і 3 статті 5 та частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 5 Кримінального кодексу України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише у тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому, на думку органу пробації, місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 13 частини 1 статті 537 цього Кодексу, під час виконання вироків у порядку частини 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, у тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частиною 2 і частиною 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Прокурор не заперечувала щодо задоволення подання.
Представник органу пробації у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся у встановленому законом порядку, у справі наявна заява про розгляд подання у її відсутність, яким вона також вказане подання підтримала.
Засуджений завчасно повідомлений про судове засідання, до суду не прибув, клопотань не надав, його явку обов'язковою суд не визнавав, а тому подання розглянуто відповідно до ст.ст.324, 539 КПК України без його участі.
Суд, вивчивши подання та надані в його обґрунтування документи, вислухавши думку учасників судового процесу, дійшов висновку про те, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного
Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57,частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Станом на час вчинення кримінальних правопорушень, заволодіння чужим майном шляхом ляхом обману (шахрайтво) вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
09.08.2024 року набув чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Так, згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Частиною 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність» встановлено, що в разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.
Таким чином дрібною крадіжкою, до якої відноситься із заволодіння чужим майном через шахрайські дії, вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому один неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2021 році становить 2270,00 грн, а у 2023 році становить 2684,00 грн., а отже суд вважає, що внаслідок прийняття Закону №3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, за які засуджений ОСОБА_5 , оскільки вартість майна, яким він заволодів шахрайським шляхом не перевищувала вказані суми у відповідні періоди вчинення кримінальних правопорушень. Тобто, вказані дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до частини 2 статті 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому, місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків у порядку частини 2 статті 539 КПК України, має право вирішувати питання, у тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частиною 2 і частиною 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Так, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в своєму судовому рішенні від 22.08.2024 у справі №567/507/23 зазначила, що особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд робить висновок, що клопотання про звільнення від покарання за діяння, караність якого усунена законом є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує те, що стосовно засудженого ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження якого подано клопотання жодних запобіжних заходів не обиралось а при ухваленні вироку, яким йому було визначено реальну міру покарання, він не брався під варту, жодних запобіжних заходів до набрання вироком законної сили не застосовувалось, а сам вирок в частині призначення йому покарання у виді реального обмеження волі не виконано.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання провідного інспектора відділу №26 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 , про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із усуненням караності діяння за яке за яке особу було засуджено, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 02.08.2024 року до покарання у виді 3 років обмеження волі за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із усуненням Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності діянь за які він був засуджений.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1