Справа № 609/1431/24
3/609/695/2024
09 грудня 2024 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з СПД №2 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянина України, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 164280 складений 02 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що, як вказано у протоколі: «02.11.2024 о 00 год. 33 хв. в м. Шумськ, вул. Українська, 52, водій керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест 6820 драгер. Після продувки проба позитивна 0,89 проміле. Їхати в медичний заклад для проходження додаткового огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Свою провину у вчиненому правопорушенні заперечує з огляду на те, що автомобілем не керувала, працівники поліції її не зупиняли. Вважає протокол необґрунтованим, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняла. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення так як відсутні об'єктивні та суб'єктивні ознаки правопорушення. Оскільки вона заперечує факт керування транспортним засобом та не можливо встановити, що особа, яка притягується до адміністративної, взагалі керувала транспортним засобом, таким чином унеможливлює притягнення її до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як особу, яка керувала транспортним засобом. Враховуючи наведене, просить справу розглядати за її відсутності, провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 164280 складений 02.11.2024 р. слідує, що «02.11.2024 о 00 год. 33 хв. в м. Шумськ, вул. Українська, 52, водій керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест 6820 драгер. Після продувки проба позитивна 0,89 проміле. Їхати в медичний заклад для проходження додаткового огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Проте, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, викладені у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Зокрема, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не було подано до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 виконувала функції водія транспортного засобу та керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.5 та ч. 6 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями, а має виходити із дослідження належних і допустимих доказів, якими підтверджуються чи спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251-252, 266, 279, 283-284, 290 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі десяти діб з дня винесення.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ