26.11.2024 Справа №607/16804/24 Провадження №2/607/3429/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., представника позивача Сампари Н.М., представника відповідача Гули А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Представник ОСОБА_1 адвокат Сампара Н.М. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить змінити спосіб стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі № 607/11967/17 відповідача позбавлено батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягуються з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі 1500 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
06.07.2018 Черняхівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження № 56691722. З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22.07.2024 вбачається, що протягом всього 2024 року з відповідача стягується грошова сума у розмірі 1500,00 грн., тоді як гарантований розмір аліментів на 2024 рік становить 1598,00 грн. Тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір передбачений Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» для дітей, встановлений ст. 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Також слід врахувати, що в червні 2023 року відповідач одним платежем в розмірі 100895,29 грн. сплатив заборгованість по сплаті аліментів. Дана сума явно перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, та дає усі підстави вважати, що матеріальне становище відповідача покращилося.
Ухвалою судді від 10.09.2024 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.10.2024 суд отримав відзив на позов, у якому представник відповідача ОСОБА_5 заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з таких підстав. Позивач зазначає, що впродовж поточного 2024 року з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1500,00 грн., в той час, коли їх мінімальний гарантований розмір для дітей віком від 6 до 18 років становить 1598,00 грн. Однак ця розбіжність вирішується шляхом застосування встановлених законом механізмів, впроваджених у процедуру виконавчого провадження. Державний або приватний виконавець стягує з боржника саме мінімально гарантований розмір аліментів, передбачений Сімейним кодексом України, без необхідності корегування суми, визначеної у виконавчому документі, кожного разу, коли такий прожитковий мінімум змінюється. У протилежному випадку стягувач має право оскаржити бездіяльність державного виконавця, а також виконаний ним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів в порядку контролю за виконанням судових рішень, встановленим розділом VII ЦПК України. Звернення з цих підстав до платника аліментів з вимогами про збільшення розміру аліментів (навіть у вигляді зміни способу їх стягнення) є неналежним способом захисту порушених прав стягувача.
Щодо одноразового погашення відповідачем заборгованості з аліментів на суму, що перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, то така підстава для зміни розміру аліментів є допустимою виключно за умови недоведення платником аліментів джерела походження коштів. У даному випадку кошти, якими відповідач погасив зазначену у позові заборгованість з аліментів, належали до його офіційних доходів (грошове забезпечення військовослужбовця). З червня 2022 року по грудень 2023 року відповідач проходив військову службу під час мобілізації. 24.12.2023 відповідача звільнено з військової служби, у зв'язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. Під час несення військової служби стан здоров'я відповідача значно погіршився, як через загострення наявних захворювань, так і тих, що виникли внаслідок військових дій.
Оцінка поточного матеріального становища платника аліментів не надає підстав для об'єктивного висновку про його покращення. Повернувшись з військової служби до роботи в ТОВ «Елефант», з 26.12.2023 відповідач відразу вибув на лікарняний, де протягом трьох наступних місяців отримував виплати за соціальним страхуванням. 20.03.2024 після трьох госпіталізацій та фізичної неможливості надалі продовжувати виконувати свої функції відповідач звільнився. 15.04.2024 влаштувався на ТОВ «Одеський авіаційний завод», де пропрацював до 14.06.2024, також перебуваючи на лікарняному. 19.06.2024 відповідач влаштувався до ТОВ «3С ГРУПП», де й працює на теперішній час, звідки у вересні поточного року останній раз був госпіталізований. За неповний 2024 рік відповідач у сукупності провів 106 днів на лікарняному. У порівнянні із часом присудження аліментів, відповідач зараз додатково обтяжений потребою у фінансуванні власного лікування та майбутнього оперативного втручання.
28.10.2024 суд отримав відповідь на відзив, у якій представник позивача Сампара Н.М. зазначила, що звернення позивача до суду з даним позовом є належним способом захисту порушених прав, оскільки особа вільна у виборі способу захисту її порушеного права. Щодо посилання сторони відповідача на погіршення стану здоров'я відповідача, то надані ним докази не вказують на втрату можливості працювати та самостійно забезпечувати себе та свою неповнолітню дитину, шляхом сплати аліментів. Будь-яких документів про втрату працездатності чи про підтвердження факту того, що стан здоров'я ОСОБА_2 настільки погіршився, що останній потребує догляду та сам не може себе забезпечувати стороною відповідача до позовної заяви не надавалось.
Також не заслуговують уваги твердження сторони відповідача про наявність у ОСОБА_2 нової сім'ї. Відповідач, маючи намір створювати нову сім'ю та мати дітей, повинен був усвідомлювати і про наслідки таких намірів, про економічну нестабільність держави в умовах сьогодення, а саме піклуватися та матеріально забезпечувати тих, хто був його сім'єю, незважаючи на те, що збереження сім'ї було неможливим. Сума, яку перераховує відповідач для своєї неповнолітньої дитини, в умовах сьогодення, є недостатня.
31.10.2024 суд отримав заперечення на відповідь на відзив, згідно із яким представник відповідача ОСОБА_5 вказує, що наведені позивачем у відповіді на відзив міркування і аргументи не спростовують заперечень відповідача. Право позивача, як учасника цивільного процесу, самостійно та на власний розсуд обирати способи захисту свого права, не спростовують загальної вимоги, що ставиться до таких способів, бути належними та ефективними. При цьому обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту свого права є самостійною підставою для відмови у його судовому захисті. Посилання позивача на недоведеність у платника аліментів статусу непрацездатної особи або потреби у постійному сторонньому догляді також не може сприйматися як обґрунтоване та засноване на нормах закону. Стаття 182 Сімейного кодексу України не містить в собі посилання на непрацездатність платника аліментів або його потребу у постійному сторонньому догляді. Відсутні в ній будь-які інші конструкції, які дозволяли б виснувати про те, що обставиною, яка має враховуватися судом при визначенні розміру аліментів, може бути лише такий ступінь погіршення здоров'я платника аліментів, що призводить до його непрацездатності або потреби у постійному сторонньому догляді, як про це стверджує позивач. Натомість законодавець оперує більш ширшим за своїм значенням поняттям, як «стан здоров'я платника аліментів», яке охоплює будь-які відомості про здоров'я останнього, що впливає на його спроможність надавати той чи інший рівень утримання. Разом з тим, відповідач зазначає, що не має наміру ухилятися від виконання свого обов'язку з утримання дитини, а його заперечення в цій справі слід сприймати як такі, що обумовлені виключно поточним станом його здоров'я та прямо пов'язаним з ним матеріальним становищем.
Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить задовольнити, з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав вказаних у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази суд встановив, що з 15.11.2007 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.03.2017 у справі № 607/12948/16-ц розірвано.
У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане повторно 26.07.2023).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі №607/11967/17 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1500 грн., щомісячно, починаючи з 25.09.2017 до досягнення дитиною повноліття.
02.11.2019 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінила ім'я на ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 видане повторно 26.07.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень № 00025551167 від 11.02.2020, за заявою матері 04.02.2020 прізвище ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено на « ОСОБА_9 ».
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (довідка про реєстрацію місця проживання № 50714/28-03 від 03.12.2019, витяг з реєстру територіальної громади №2024/008694185 від 22.07.2024).
05.11.2024 позивач, як орендар, уклала договір оренди житлового приміщення в м. Зомбки (Республіка Польща) строком на 1 рік з метою проживання разом із сином ОСОБА_10 . Плата за оренду становить 1600 польських злотих за один місяць.
06.07.2018 Черняхівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження № 56691722 з примусового виконання виконавчого листа № 607/11967/17 виданого 15.03.2018 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1500 грн., щомісячно, починаючи з 25.09.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем за період з січня 2020 року по червень 2024 року зі сплати аліментів від 22.07.2024 № 23.5/9/2024/88136 за виконавчим листом № 607/11967/17 від 15.03.2018, сума аліментів, яка підлягає стягненню 1500,00 грн щомісячно. З січня 2020 до червня 2023 божник не сплачував аліменти. У червні 2023 року боржником сплачено 100895,29 грн. В подальшому, з липня по грудень 2023 року боржник сплачував по 1500,00 грн щомісячно. З січня по червень 2024 року сплат не було, проте визначена державним виконавцем заборгованість станом на грудень 2023 року в розмірі 2904,71 грн в подальшому не зростала. Відповідно до розрахунку загальна сума непогашеної заборгованості зі сплати аліментів станом на червень 2024 року становить 2904,71 грн.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , видано учнівський квиток №852/23/24, дійсний до 30.09.2024.
20.04.2022 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 , про що 20.04.2022 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_12 отримує пенсію по інвалідності, як особа з ІІІ групою інвалідності (пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 видане 08.11.2023).
Згідно з довідкою №8572 виданою 24.12.2023 командиром військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_13 , солдат ОСОБА_2 дійсно в період з 02.09.2022 по 01.12.2022; з 25.01.2023 по 18.05.2023; з 06.06.2023 по 20.07.2023; з 08.08.2023 по 24.12.2023 брав участі у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту населення і інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації про України АДРЕСА_3 .
11.10.2023 ОСОБА_2 видано посвідчення серії НОМЕР_6 , пред'явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
24.12.2023 згідно із наказом №358 командира ВЧ НОМЕР_5 ОСОБА_14 , солдата ОСОБА_2 виключено із списків особового складу у зв'язку із наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. З 24.12.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Як вбачається із виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №47923040, №88/24, №7173/34, 3257/853 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував у стаціонарі (з 08.02.2024 по 22.02.2024, з 08.01.2024 по 17.01.2024, з 29.02.2024 по 08.03.2024, з 10.09.2024 по 19.09.2024) з приводу основних та супутніх захворювань: Компресія нервових корінців та сплетінь при ураженнях міжхребцевого диска (М50-М51 Т) (основний); Інші та неуточнені порушення ходи та рухливості (супутній); інше та неуточнене порушення координації (супутній); Запаморочення та порушення рівноваги тіла (супутній), Реабілітаційна процедура, неуточнена (супутній); Період видужування після іншого лікування (супутній); Радикулопатія, шийно-грудний відділ (супутній); Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності (супутній); Атеросклеротична хвороба серця неуточнених судин (супутній); Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта (супутній); Порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією (супутній), Інші симптоми та ознаки, що відносяться до емоційного стану (супутній); Цервікалгія (супутній); Інший вид фізіотерапії (супутній); Фактори, пов'язані з умовами праці (супутній); Психотерапія, не класифікована в інших рубриках (супутній); Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків (супутній); Синдром вертебробазилярної артеріальної системи, стійкий кохдео-вестибулярний та цефалічний синдром; Хронічна ішемія мозку, ст. декомпенсації, кризовий перебіг, важкий церебро-васкуляриий криз від 12.01.2024; Поширений остеохондроз хребта; Екструзія м/х диска на рівні С5-С6, вторинний стеноз хребтового каналу на рівні С5-С6. Екструзія м/х диска на рівні Тн7-Тн8. Хронічна вертеброгенна радікулопатія С6,С7 з 2-х сторін, ст. загострення, стійкий больовий синдром з м'язово-тонічним компонентом. Хронічна вертеброгена тораколюмбалгія, ст. загострення, стійкий больовий синдром, рецидивуючий перебіг; Розрив заднього рогу медіальною меніска правого колінного суглоба, препапіллярний бурсит, ентезопатія медіальної колатеральної зв'язки, власної зв'язки наколінника, сухожилка чотирьохголового м'яза; Органічний емоційно-астенічний розлад; Гіпертонічна хвороба II ст.. 3 ст., ризик 4, Гіпертензивне серце. Кризовий перебіг; Синдром СLC ФВЛШ 62%; Двобічна хронічна с/н приглухуватість. Хронічний риносинусит; Дисцикуляторна ангіопатія сітківки (ангіоспазм) Пресбіопія; Фоликулит Гофмана. Липоматоз; Пустольозний Кулеподібний вугровий висип з приєднанням вторинної інфекції.
Рекомендовано: спостереження сімейного лікаря, невропатолога, кардіолога, ЛОР, травматолога, дерматолога; дотримуватися правильного режиму праці та відпочинку; обмеження підвищеного фізичного та емоційного навантаження; ЛФК, кінезітерапія; консультація психіатра; продовжити реабілітацію; приймати ліки.
В матеріалах справи наявні платіжні документи про купівлю ліків та оплату медичних обстежень.
Згідно із довідкою форми ОК-7 сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 15.10.2024, ОСОБА_2 отримував заробітну плату у ТОВ «Одеський авіаційний завод», ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТОВ «Елефант», військовій частині НОМЕР_7 , військовій частині НОМЕР_8 , військовій частині НОМЕР_9 , ТОВ «Кристал Моторс», ТОВ «3С Групп».
У 2016 році відповідач отримав 5640,17 грн. доходу від ТОВ «Кристал Моторс».
У 2017 - 2021 роках у відповідача доходів відображених у Реєстрі застрахованих осіб не було.
У 2022 році відповідач отримав 306883,18 грн. доходу від ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТОВ «Елефант», військової частини НОМЕР_7 , військової частини НОМЕР_8 , військової частини НОМЕР_9 .
У 2023 році відповідач отримав 717110,41 грн. доходу від ТОВ «Елефант», військової частини НОМЕР_9 .
У 2024 році відповідач отримав 37581,74 грн. доходу від ТОВ «Одеський авіаційний завод», ТОВ «Елефант», ТОВ «3С Групп».
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН880 від 07.06.2023, ОСОБА_2 сплатив на рахунок Житомирського відділу ДВС у Житомирській області ЦМУМЮ 112665,90 грн. Призначення платежу: сплата аліментів АСВП 56691722 з повним погашенням боргу (включно до травня 2023 року) та з урахуванням виконавчого збору.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН282 від 24.07.2024, ОСОБА_2 сплатив на рахунок Житомирського відділу ДВС у Житомирській області ЦМУМЮ платіж заборгованості по аліментах для ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 56691722 в сумі 2905 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3962802594.1 від 22.10.2024 ОСОБА_2 сплатив на рахунок Житомирського відділу ДВС у Житомирській області ЦМУМЮ 980,00 грн. Призначення платежу: доплата до гарантованого мінімального розміру аліментів за 10 місяців 2024 року, АСВП № 56691722.
Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (витяг №400410557 від 22.10.2024) відомості про зареєстроване за ОСОБА_2 нерухоме майно відсутні.
Із витягу з електронного реєстру листків непрацездатності вбачається, що відповідач з 26.12.2023 по 20.03.2024, з 20.05.2024 по 29.05.2024 і з 10.09.2024 по 19.09.2024 перебував на лікарняному у зв'язку із захворюванням або травмою загального характеру.
В силу вимог частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За змістом частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Встановлено, що між сторонами у справі виник спір з приводу зміни способу стягнення аліментів на спільну дитину сторін, визначений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі №607/11967/17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.09.2018 у справі №486/466/18 зазначив, що право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження та положення статті 192 Сімейного кодексу України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів визначається судом з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених судом. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).
З матеріалів справи вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та згідно із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі №607/11967/17 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 1500 грн., щомісячно, починаючи з 25.09.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітної плати (доходу) платника, позивачу необхідно довести передусім наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу (заробітку).
Згідно із довідкою форми ОК-7 сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 15.10.2024, відповідач станом на час ухвалення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі №607/11967/17 заробітку (доходу) не мав. Проте, у 2022 році відповідач отримав 306883,18 грн, у 2023 році - 717110,41 грн. доходу, а в впродовж перших шести місяців 2024 року 37581,74 грн доходу.
Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив, що станом на час розгляду справи відповідач працевлаштований у ТОВ «ЗС Групп».
Вказане підтверджує, що відповідач офіційно працює, має регулярний дохід. А також, те що матеріальний стан відповідача, порівнюючи із таким станом на час ухвалення первинного рішення суду про стягнення аліментів, істотно покращився.
Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначених первинним рішенням суду та можливість стягнення аліментів на дитину у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Також суд враховує те, що за загальним правилом частини 5 статті 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, позивач просить про розмір аліментів, який відповідає цьому загальному правилу.
При цьому, якщо взяти за основу останній відомий суду розмір доходу, який отримав відповідач за перших 6 місяців 2024 року (37581,74 грн), то фактичний розмір щомісячних аліментів не буде суттєво більшим (37581,74 / 6 / 4 = 1565,90 грн) від тих, які стягувались за первинним судовим рішенням (1500,00 грн).
В будь-якому разі, мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню, не буде меншим від 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо заперечення сторони відповідача про погіршення його стану здоров'я, суд зазначає, що дійсно відповідачем належними та допустимими доказами доведено поганий стан здоров'я.
Проте, в суду відсутні дані про стан здоров'я відповідача станом на час ухвалення первинного рішення суду (в рішенні такої інформації немає).
Відповідачем також доведено, що впродовж останніх років, у тому числі під час служби в лавах ЗСУ, стан його здоров'я істотно погіршився. Однак відповідач є працездатним, інвалідність не встановлювалась, отримує регулярний дохід, тому зобов'язаний утримувати свою дитину на належному рівні.
Щодо перебування відповідача у шлюбі із ОСОБА_12 , яка є інвалідом 3 групи. Відповідач не надав жодних доказів, що вона перебуває на його утриманні, не отримує доходів та не може сама себе забезпечувати.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За встановлених у даній справі обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та змінити спосіб стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Встановлення меншої частки стягнення чи відмова у задоволенні позову суперечитиме інтересам дитини, порушуватиме право дитини на належне її утримання з боку батька.
Оскільки позивач та відповідач в силу пунктів 3, 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі №607/11967/17.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми на 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .
Рішення складено та підписано 26.11.2024.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук