про повернення позовної заяви
09 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/13899/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2024 по 14.09.2024;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2024 по 14.09.2024 у розмірі 22912,40 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску строку
04.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, в якій ОСОБА_1 повідомив суд про те, що Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання застосування приписів ст. 122 КАС України у співвідношенні до положень КЗпП України і практика Верховного Суду у подібних спорах сформована так, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №280/6009/23).
Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд зазначає таке.
У своєму позові позивач оскаржує дії військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2024 по 14.09.2024.
У даній справі, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 19.11.2024, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку (14.09.2024).
Залишаючи позовну заяву без руху, суд наголосив на тому, що слід врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, які полягають у наступному (дослівно):
"Звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п'ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Спираючись на наведені міркування колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати індексації грошового забезпечення ... позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення. Станом на 1 листопада 2022 року місячний строк для звернення до адміністративного суду з такими вимогами завершився".
Відтак строк звернення до суду з вимогою щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав та інтересів. При цьому реалізувати своє право на звернення до суду протягом одного місяця позивач може після фактичного розрахунку за кожною складовою грошового забезпечення.
Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасну виплату грошового забезпечення.
До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідачем такі кошти виплачено позивачеві ще 14.09.2024, а з позовом до суду позивач звернувся 19.11.2024, тобто поза межами визначеного строку.
Саме тому судом було запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
11.02.2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №160/914/23.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є місячний строк.
Натомість позивач у заяві висловив свою незгоду зі застосуванням судом місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України та наполягав на тому, що строк звернення з позовом встановлено статтею 233 КЗпП та ОСОБА_1 не пропущено. При цьому в прохальній частині заяви просив суд поновити строк звернення до суду з позовом, без зазначення причин його пропуску.
Посилання позивача у поданому до суду клопотанні на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.07.2024 №990/156/23 та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.05.2024 у справі №280/6009/23, є безпідставними, так як ними врегульовано питання щодо звернення до суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в той час як ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, позивачем не наведено поважних підстав пропуску місячного строку звернення до суду з позовом.
Згідно із пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом першим частини четвертої 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.
Керуючись статтями 47, 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков