Справа 573/2079/21
Номер провадження 3-в/573/18/24
іменем України
10 грудня 2024 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши подання начальника ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП Олександра ТОРЧИЦЬКОГО про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту у зв'язку із закінченням строку давності його виконання,
До Білопільського районного суду Сумської області надійшло подання начальника ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП Олександра ТОРЧИЦЬКОГО про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту у зв'язку із закінченням строку давності його виконання, яке обґрунтоване тим, що на підставі постанови Білопільського районного суду Сумської області від 30 грудня 2021 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб з моменту поміщення до Сумського ІТТ № 1 м. Суми ГУНП України в Сумській області. Постановою суду 25 квітня 2024 внесено виправлення щодо рахування строку відбуття адміністративного арешту.
Постанова суду від 30.12.2021 набрала законної сили 11.01.2022 та на даний час залишається невиконаною.
Виконати вказану постанову суду протягом тривалого часу працівникам поліції не вдалось у зв'язку з не встановленням місця знаходження ОСОБА_2 .
У зв'язку з зазначеним начальник ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП О. Торчицький у поданні просить звільнити від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови.
Дослідивши матеріали справи та додані до нього матеріали, вважаю, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 246 КУпАП).
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України (ч. 2 ст. 300 КУпАП).
Відповідно до ст. ст. 304, 305 КУпАП контроль за правильним та своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративних стягнень здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Разом з тим, порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень детально регламентується розділом V (ст. 298-330) КУпАП, глава 25 якого містить основні (загальні) положення, а принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян закріплений у ст. 298 цього Кодексу.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема в п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява №17283/02); у п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06).
Конституційний Суд України в п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа №10-рп/2011) аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
У той же час, як вбачається з ч. 3, 4 зазначеної статті КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Постанова суду від 30.12.2021 щодо ОСОБА_2 є чинною, своєчасно звернута до виконання. Копія постанови для виконання в частині накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді арешту 17.01.2022 була направлена до відділення поліції №1 (м. Білопілля) для виконання.
Звертаючись до суду з поданням, начальник ВП №1 (м. Білопілля) не долучив до нього матеріали про вжиті органом поліції заходів для виконання постанови суду від 30.12.2021, у той же час зазначено, що тривалий час місце знаходження ОСОБА_2 не можливо встановити, що на переконання суду свідчить про його ухилення від відбування покарання.
Водночас норми КУпАП не передбачають звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, накладеного постановою суду, в зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Так, з огляду на викладене, необхідно зауважити, що чинний КУпАП, за своєю суттю є законом, який поєднує норми матеріального та процесуального права, охоплює всі сфери суспільно-економічного життя і в той же час містить в собі ряд колізійних норм або норм, які не виконуються через їх недосконалість (нікчемних норм), а тому потребує системних законодавчих змін.
Зокрема, стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.
Безпосереднє виконання постанов про накладення стягнення забезпечується у порядку, встановленому законами України (ст. 300 КУпАП), однак системний аналіз основних положень КУпАП, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання.
Враховуючи, що діючим КУпАП не передбачено правової можливості звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови суду, та з огляду на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, за таких обставин, приходжу до висновку, що подання начальника ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП О. Торчицького про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту у зв'язку із закінченням строку давності його виконання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 302, 304 КУпАП, суддя,-
У задоволенні подання начальника ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП Олександра ТОРЧИЦЬКОГО про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, накладеного постановою Білопільського районного суду Сумської області від 30.12.2021 у справі №573/2079/21 у зв'язку із закінченням строку давності його виконання, відмовити.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя