Справа №490/9992/24
Провадження №2/490/3901/2024
10 грудня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чаричанського П.О.,
за участю секретаря Циганкова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві зазначила, що 20.06.2015 року вона з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №316.
Мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейне життя з відповідачем не склалося. Шлюбні відносини припинені та спільне господарство не ведеться з жовтня 2022 року. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище набуте у шлюбі.
В судове засідання позивач не з'явилася.
Представник позивача, адвокат Сорочан Є.В. надав заяву в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача та позивача. Позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає повністю та просить суд розірвати шлюб.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 20.06.2015 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №316.
Мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що шлюб між сторонами розпався, подружні стосунки носять формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам подружжя, та враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Виходячи з вимог зазначеної статті та з врахуванням того, що позивач не просила в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь сплачений нею судовий збір, то суд не стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Миколаїв Миколаївської області, зареєстрований 20.06.2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №316.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.О. Чаричанський