Справа № 420/33362/24
09 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Мороза Миколи Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 28.10.2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Мороз Миколи Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 року адміністративну справу №420/33362/24 передано на розгляд судді Юхтенко Л.Р.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.
На відкритому підготовчому засіданні 03.12.2024 року суддя Юхтенко Л.Р. подала заяву про самовідвід.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року задоволено заяву судді Юхтенко Л.Р. про самовідвід по справі. Матеріали адміністративної справи передано відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31, 41 КАС України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 року адміністративну справу №420/33362/24 передано на розгляд судді Потоцькій Н.В.
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження у вказаній справі, суддя дійшов до висновку про необхідність заявити самовідвід щодо його розгляду виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 ст. 39 КАС України визначено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частинами 1, 2 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: Ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (пункти 1.1-1.6).
Відповідно до п.п.2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про неможливість прийняття вказаної справи до провадження та наявності підстав заявити самовідвід, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , з 2007 року і до призначення його на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва з травня 2009 року працював на посаді судді Одеського окружного адміністративного суду.
Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 237/2008 Потоцька Н.В. призначена на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду.
Враховуючи, що у період з 2008 по 2010 рік, суддя Потоцька Н.В. та Аблов Є.В. разом працювали в Одеському окружному адміністративному суді на посадах суддів цього суду, були знайомі один з одним та мали колегіальні стосунки, вказані обставини обумовлюють необхідність головуючим суддею заявити самовідвід у справі.
Зазначені обставини унеможливлюють прийняття до провадження та подальший розгляд цього адміністративного позову, оскільки можуть утворити підґрунтя виникнення сумнівів стосовно неупередженості судді при розгляді справи, вчинення ним відповідних процесуальних дій та може перешкоджати вирішенню спору у розумний строк. Такі мотиви заявленого самовідводу мають об'єктивне підґрунтя та спираються на положення ст. 36 КАС України, ст. 15 Кодексу суддівської етики.
З урахуванням вказаного, заявлений самовідвід судді Потоцької Н.В. підлягає задоволенню, як обґрунтований.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40, 248 КАС, суд, -
Заяву про самовідвід судді Потоцької Н.В. по справі №420/33362/24 задовольнити.
Відвести суддю Потоцьку Нінель Володимирівну від розгляду адміністративної справи №420/33362/24 за позовом ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Мороза Миколи Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Адміністративну справу №420/33362/24 передати до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31, 41 КАС України.
Приписами ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА