Справа № 483/1216/24
Провадження № 2/483/473/2024
Іменем України
09 грудня 2024 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 вересня 2024 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (далі - ТОВ "Бізнес позика"), предметом якої є: стягнення з відповідачки 26 916 грн 01 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 261816-КС-001.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 квітня 2021 року сторони уклали вищезазначений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти із зобов'язанням повернути їх зі сплатою відсотків. Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, заяв/клопотань до суду не направила.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01 квітня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика», з одного боку, та ОСОБА_1 , з другого боку, укладено кредитний договір №261816-КС-001 шляхом обміну повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Так, 01 квітня 2021 року позивачем направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір №261816-КС-001 про надання кредиту, остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 261816-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Позивачем направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7088, отриманий ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , що був зазначений нею в анкеті в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 1 договору кредиту, позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.27918750 процентів за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту становить 1 200 грн, строком на 16 тижнів, тобто до 22 липня 2021 року.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Також, 01 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 261816-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, що підписана у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6 000 грн, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 900 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі всього 14 000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , яка була вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на 16 серпня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 26 916 грн 01 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 943 грн 57 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 14 972 грн 44 коп..
З вказаного розрахунку також слідує, що відповідачка сплатила 12 373 грн на погашення своїх боргових зобов'язань за вказаним договором (а.с. 38).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
За змістом статей 11,12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Факт отримання відповідачкою кредитних коштів від позивача підтверджується квитанціями № 26370 від 01 квітня 2021 року та № 28585 від 01 червня 2021 року про перерахування відповідачу коштів в сумі 23 000 грн (а.с. 64, 65).
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту і відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 422 грн 40 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" в рахунок заборгованості за кредитними договором № 261816-КС-001 від 01 квітня 2021 року, станом на 16 серпня 2024 року, заборгованість в сумі 26 916 (двадцять шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 01 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 943 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок три) грн 57 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 14 972 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок - в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуюча: