Справа № 477/1721/24
Провадження №2-о/489/204/24
про залишення заяви без розгляду
10 грудня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
за участі:
заявника ОСОБА_1 , його представника Луконіної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 по встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Виконком Миколаївської міської ради,
встановив:
В липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Луконіну Н.В. звернувся до Жовтневого районного суду Миколаївської області із заявою, згідно якої просить встановити факт його спільного проживання з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю протягом не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді кв. АДРЕСА_1 , а також кв. АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , звернувся до нотаріуса із питанням щодо оформлення своїх спадкових прав, проте в усній формі йому було відмовлено, оскільки відсутні документи, які б підтвердили його факт проживання з померлим однією сім'єю більше п'яти років до відкриття спадщини. ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_2 випадково взимку 2010 року. Заявнику стало відомо, що останній є особою похилого віку, самотній, будь-яких родичів не має, не досяг пенсійного віку та не має жодних джерел доходу. Обидві квартири, які належали померлому, на час їх знайомства перебували у непридатному для проживання стані, одна після пожежі, а інша відключена від електро- та газопостачання. ОСОБА_1 став підтримувати ОСОБА_2 , допомагати йому по господарству, привозити їжу та предмети гігієни, ліки та побутові речі, поступово погашав заборгованість за комунальні послуги. В грудні 2013 року ОСОБА_2 потрапив до лікарні (хірургічного відділення), та ОСОБА_1 піклувався про нього протягом всього часу лікування та реабілітації, придбавав ліки, був зазначений в медичних документах як родич хворого. Неодноразово ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 грошові кошти в борг.
Пізніше ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли згоди, що між ними в подальшому буде укладено договір довічного утримання, за яким заявник набуде право власності на кв. АДРЕСА_2 . Однак через погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 у 2016 році та в подальшому початку епідемії Covid-19, подібний договір укладено так і не було. Після початку епідемії Covid-19 ОСОБА_1 перевіз ОСОБА_2 до себе додому - в с. Воскресенське, де він і проживав до лютого 2023 року, коли повернувся проживати до своєї квартири по АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер від серцево-судинної недостатності, витрати на його поховання одноосібно поніс ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02.08.2024 цивільну справу № 477/1721/24 за заявою ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.10.2024 заяву ОСОБА_1 прийнято до провадження суддею Микульшиною Г.А. та призначено до розгляду; здійснено запит до Першої Миколаївської державної нотаріальної контори про надання витягу із Спадкового реєстру стосовно заведення/незаведння спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (у разі заведення - надати її копію); та витягу із Спадкового реєстру стосовно залишення або не залишення ним заповіту на випадок своєї смерті.
Витребувані відомості надійшли на адресу суду 12.11.2024.
16.10.2024 від представника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради надійшли пояснення у справі, згідно яких він зазначає, що належних та достатніх доказів на підтвердження факту проживання заявника разом з ОСОБА_2 до поданої заяви не долучено. Вказував на те, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради не є належної заінтересованою особою по вказаній справі.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Луконіна Н.В. заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Виконкому Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, подав клопотання про заміну заінтересованої особи на Миколаївську міську раду.
Вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить - виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)).
Згідно листа Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 30.10.2024 за вих. № 1008/01-09 суду надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 78936449 від 29.10.2024, згідно якої ОСОБА_2 27.08.1993 було складено заповіт № 40544647, стан заповіту: чинний.
Також, у відповідності до витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва від 03.10.2024 № 16.27-427613-2024 за адресою АДРЕСА_4 (квартира, що належить на праві власності померлому ОСОБА_2 ) зареєстровані ОСОБА_3 - з 24.01.2019, та ОСОБА_4 - з 01.03.2017.
Окрім викладеного, заінтересована особа по справі, а саме Виконком Миколаївської міської ради, вважає недоведеним факт спільного проживання протягом більше ніж п'яти років до відкриття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що, на його переконання, унеможливлює встановлення такого факту.
У постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц зазначено наступне «для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику у судове засідання».
Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 більше ніж п'ять років до відкриття спадщини необхідно заявнику для можливості в наступному бути спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що встановлення факту проживання заявника та спадкодавця однією сім'єю стосується прав та законних інтересів інших осіб, зокрема інших можливих спадкоємців за заповітом та територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, суд приходить до висновку, що така заява ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що вказану заяву слід залишити без розгляду, роз'яснивши, що заявник вправі подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. 294, 315 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 по встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Виконком Миколаївської міської ради - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10.12.2024.
Суддя Г.А. Микульшина