Рішення від 05.12.2024 по справі 474/861/24

Справа № 474/861/24

Провадження № 2/474/224/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

06.08.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 782747042 від 19.02.2021р. у розмірі 52 560 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2021р. між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 782747042. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані.

За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4A8Z3, зокрема, 19.02.2021 17:41:20 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку “Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відразу після вчинених дій відповідача, 19.02.2021р., ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 16 000 грн. 00 коп. на його банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-1509, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018р., ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс», уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019р.

28.11.2019 ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020р. між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020р. до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021р. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018р. та номер як 28/1118-01.

31.12.2021р. сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022р. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020р.

Тож позивач зазначає, що з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Пунктом 2.1. розд. 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги -означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору.

Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 128 від 06.04.2021р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ “Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 31 584 грн. 00 коп.

Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018р. - 31.12.2022р.

Тобто, як стверджує позивач право вимоги за кредитним № 782747042 від 19.02.2021р. перейшло до нього 06.04.2021р. відповідно до підписаного сторонами (ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон плюс») реєстру прав вимоги 128.

При цьому, як зазначає позивач, 05.08.2020р., між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ ФК “Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчувався 04.08.2021р.

В подальшому ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021р. Та № 3 від 30.12.2022р. якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024р. включно, всі інші умови залишились без змін.

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023р. до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. від ТОВ “Таліон Плюс» до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 52 560 грн. 00 коп.

05.07.2024р. ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024р. від ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 52 560 грн. 00 коп.

За таких обставин позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 782747042 у заявленому розмірі.

Ухвала від 18.09.2024р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, в частині витребування доказів (в тому числі: - первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту та сум отриманих і повернутих відповідачем грошових коштів та розрахунку позовних вимог за весь період існування кредитних відносин з відповідачем щодо договору № 782747042 від 19.02.2021р., а саме: за період з 19.02.2021р. по 05.07.2024р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість (відступлення права вимоги позивачеві); - розрахунок позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками за договором № 782747042 від 19.02.2021р.; - докази переходу права вимоги від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ “Таліон Плюс» 28.11.2018р. за договором кредиту № 782747042, який був укладений 19.02.2021р. з боржником ОСОБА_1 ), позивачем станом на 05.12.2024р. виконана не була.

Представник позивача Тараненко А.І. в судові засідання 09.10.2024р., 08.11.2024р. та 05.12.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві, у випадку неявки представника позивача в судове засідання, просив розглядати позовну заяву за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 09.10.2024р., 08.11.2024р. та 05.12.2024р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.

28.11.2018р. між ТОВ “Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ “МШФД» (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів, інших сум що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили; реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.

Строк дії цього договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. сторони визначили як такий, що закінчується 28.11.2019р. (п. 8.2 договору факторингу).

28.11.2019р. ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору факторингу у новій редакції, а саме строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту.

Строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. - до 04.08.2021р. (п. 8.2).

05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. у якій сторони урегулювали порядок повернення права вимоги від фактора до клієнта.

10.08.2020р. між ТОВ «ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. у якій сторони виклали п. 5.2.4 (надсилання боржникам повідомлення про відступлення права вимоги) договору факторингу у новій редакції.

У додатки до позову надано Додаткову угоду № 25 від 21.10.2020р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» (а.с. 85-86) на двох аркушах, у якій сторони дійшли згоди викласти текст вказаного договору у новій редакції, зокрема у тексті цього договору викладеному у додатковій угоді наданій до суду, наявні лише розділи 1 “Визначення термінів» (боржник, кредитний договір, право вимоги, борг), та розділ 5 “Підписи сторін».

Інші розділи та умови у наданій суду додатковій угоді № 25 від 21.10.2020р. з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеним у новій редакції (а.с. 85-86) - відсутні.

31.12.2020р. між ТОВ “Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ “МШФД» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, що наведена у даній додатковій угоді. За текстом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 - клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.

При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 визначено терміни, зокрема: боржник - фізична особа з якою укладений кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір - кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржником за умовами кредитних договорів строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане у майбутньому (майбутня вимога); реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.

У додатковій угоді № 26 від 31.12.2020р., в якій текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, визначено строк його дії - до 31.12.2021р. (п.8.2).

19.02.2021р. відповідач звернувся з заявкою на ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання коштів у кредит, в якій зазначив бажану суму кредиту - 16 000 грн. та строк кредиту - 14 днів, а також номер карти 4149-62хх-хххх-1509.

19.02.2021р. між відповідачем та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ “МШФД») було укладено договір № 782747042, згідно п.п. 1 - 1.14.1, 1.7 розділу 1 якого, сторони погодили, що кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит на суму 16 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту продукту “СМАРТ» ТОВ “МШФД». Кредит надається на строк 14 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період). Нарахування процентів протягом дисконтного періоду за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 266,45% річних, що становить 0,73% від суми кредиту за кожен день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, з наступного дня після його закінчення нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 530,09% річних, що становить 1,45% в день від суми кредиту за кожен день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку користування кредитом, та з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

У п.п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.15 розділу 4 договору № 782747042 сторони дійшли згоди, що невід'ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надається позичальнику до укладення договору. Уклавши договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений та повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua. Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного у п.1.2 Договору. У всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України “Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Та, що цей договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

За змістом п. 4.3 розд. 4 договору № 782747042 сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Підписанням цього Договору кредитної лінії позичальник підтвердив, що він отримав від кредитодавця до укладення договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України “Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», включаючи інформацію що наведена у Паспорті споживчого кредиту та Правилах (п. 4.13 Договору кредитної лінії № 782747042).

Договір № 782747042 з додатком № 1 до нього (графіком платежів) підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV4А8Z3 (відправлено 19.02.2021р. 17:40:35 та введено 19.02.2021р. 17:41:20).

06.06.2023р. сформована довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “МШФД», у якій зазначено тип, сума та процентна ставка кредиту, анкетні дані позичальника, його електронна адреса та номер телефону, а також інформаційна про подання заявки на кредит - 19.02.2021р. о 17:39 та відправлення договору позичальнику - 19.02.2021р., акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV4А8Z3, який було введено 19.02.2021р. о 17:41:20 та інформація про перерахування коштів - 19.02.2021р. о 17:41:25.

Згідно платіжного доручення № ссааbf26-6dd8-4784-88fd-44173c05d4e8 від 19/02/2021р. платника ТОВ “МШФД», отримувачем коштів значиться ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , кредитний рахунок № НОМЕР_3 , сума кредиту 16 000 грн. 00 коп., призначення платежу - переказ коштів згідно договору № 782747042 від 19.02.2021р. ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безкотівкове зарахування Мoneyveo SFD Visa Transfer.

25.06.2024р. довідкою № 06_2/24 АТ КБ “ПриватБанк» на виконання умов договору № 1336 від 26.09.2013р. між ТОВ “МШФД» та АТ КБ “ПриватБанк» підтвердило успішність здійснених за дорученням ТОВ “МШФД» операцій щодо здійснення платежів через платіжний сервіс LiqPay Приватбанка на картки клієнтів, у тому числі на картку № НОМЕР_4 у сумі 16 000 грн. що мало місце 19.02.2021р., ID операції - 1568519520.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором № 782747042 від 19.02.2021р. виготовленим ТОВ “МШФД» за період з 19.02.2021р. по 06.04.2021р. заборгованість позичальника за договором значиться станом на 05.04.2021р. як 32 216 грн. 00 коп., з яких: 16 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 15 584 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами. З цього ж розрахунку вбачається, що позичальником кошти на погашення кредиту не вносилися. В цьому ж розрахунку зазначено дату продажу - 06.04.2021р.

Також у додатки до позовної заяви позивачем надано паспорт споживчого кредиту продукту “СМАРТ» до договору № 782747042 від 19.02.2021р. з строком дії до 24.02.2021р., в якому зазначено, що умови Договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

У реєстрі прав вимоги № 128 від 06.04.2021р. складеного на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. зазначено, що на умовах цього договору клієнт відступає фактору право вимоги до боржника (порядковий номер 1 493) ОСОБА_1 за договором № 782747042.

31.12.2021р. між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 у якій сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. - до 21.12.2022р.

04.07.2024р. ТОВ “МШФД» надано довідку № 782747042/ФК в якій підтверджує відступлення 06.04.2021р. права вимоги за кредитним договором № 782747042 до ТОВ “Таліон Плюс», згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р.

03.08.2021р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., в якій сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу - до 31.12.2022р. включно.

30.12.2022р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., в якій сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу - до 30.12.2024р. включно.

У реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанси» та ТОВ “Таліон плюс» зазначено, що клієнт відступає фактору право вимоги до боржників, зокрема під порядковим номером 9640 - до ОСОБА_1 , договір № 782747042, сума боргу 52 560 грн. 00 коп. з якої 36 560 грн. 00 коп. - прострочені проценти.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 782747042 від 19.02.2021р. виготовленим ТОВ “Таліон Плюс», за період з 06.04.2021р. по 30.05.2023р. заборгованість позичальника за договором значиться як 52 560 грн. 00 коп., з яких: 16 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 36 560 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

05.07.2024р. між ТОВ “Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу № 05/07/24, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників та підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей відбувається в момент підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває права вимоги. Строк договору - до 05.07.2026р. При цьому, у договорі факторингу визначено терміни, зокрема: боржник - позичальника клієнта яким він надав позику або право вимоги до яких набуте клієнтом у відповідності до іншого договору факторингу.

05.07.2024р. ТОВ “Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» (клієнт) підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 05/07/24, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 460, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу 05/07/24, до клієнта переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до них.

У реєстрі боржників (додаток № 1 до факторингу № 05/07/24 між ТОВ “Юніт Капітал» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс») під порядковим номером 90 зазначено боржника ОСОБА_1 , договір № 782747042, сума боргу 52 560 грн. 00 коп. з якої 36 560 грн. 00 коп. - прострочені проценти.

Директором ТОВ “Юніт Капітал» складено документ з назвою “Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 782747042» за період з 05.07.2024р. по 16.07.2024р., у графі якої “сальдо на кінець періоду, дебет» зазначено 16 000 грн. - прострочене тіло та 36 560 грн. - прострочені відсотки.

Встановив вказані обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» №675-УІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ТОВ “МШФД», кредитного договору, в т.ч. в електронній формі, та перерахування йому кредитних коштів згідно їх умов.

Разом з тим, суд вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі №914/868/17, від 18.10.2018р. у справі № 910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 02.11.2021р. та від 28.10.2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018р. між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “МШФД» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, та 28.01.2019р., 21.10.2020р., 31.12.2020р., 31.12.2021р. додаткові угоди до нього №№ 19, 25, 26, 27, відповідно.

При цьому, додатковою угодою № 26 від 31.12.2020р. текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. було викладено у новій редакції, а додатковою угодою № 27 від 31.12.2021р. сторонами було лише досягнуто згоди щодо продовження строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р.

05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.

05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., у якій сторони урегулювали порядок повернення права вимоги від фактора до клієнта.

10.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., у якій сторони виклали п. 5.2.4 (надсилання боржникам повідомлення про відступлення права вимоги) договору факторингу у новій редакції.

03.08.2021р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., в якій сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу - до 31.12.2022р. включно.

30.12.2022р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., в якій сторони домовилися продовжити строк дії договору факторингу - до 30.12.2024р. включно.

Вже після укладення 28.11.2018р. між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “МШФД» договору факторингу № 28/1118-01 та додаткових угод до нього №№ 19, 25 та 26, та після укладення 05.08.2020р. між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» договору факторингу № 05/0820-01 за яким було відступлено право вимоги до боржників (фізичної особи право вимоги до якого уступаються за договором факторингу), та додаткових угод до нього від 05.08.2020р., 10.08.2020р., було укладено 19.02.2021р. договір № 782747042 між ТОВ “МШФД» та відповідачем ОСОБА_1 , за умовами якого надало відповідачу кредит у розмірі 16 000 грн. 00 коп.

Надалі, 05.07.2024р. між ТОВ “Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу № 05/07/24, за умовами якого ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ “Юніт Капітал» набуло право вимоги до боржників первісного кредитора.

Отже, кредитний договір між ТОВ “МШФД» та відповідачем було укладено 19.02.2021р., тобто більш як через два роки після укладення 28.11.2018р. договору факторингу між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “МШФД».

Право вимоги до відповідача конкретизовано та вказано лише у Витязі з реєстру прав вимоги № 128 складеного 06.04.2021р до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., та у Витязі з реєстру прав вимоги № 9 складеного 30.05.2023р. до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р. між ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та ТОВ “Таліон Плюс», та у реєстрі боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 05/07/24 між ТОВ “Юніт Капітал» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс»), і не існувало на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р. та договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., додаткових угод до них (тобто, відповідач не був позичальником, боржником ТОВ “МШФД», якому останній надав позику станом на 28.11.2018р. чи 31.12.2020р. (дата укладення додаткової угоди в якій текст договору факторингу було викладено у новій редакції).

Майбутня вимога на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., як і договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020р., мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ “МШФД», ТОВ “Таліон Плюс» щодо відповідача на момент укладення цих договорів факторингу у 2018р., 2020р., не було, та сторони не могли передбачити, що 19.02.2021р. ТОВ “МШФД» буде укладено кредитний договір з ОСОБА_1 .

До того ж у розрахунку заборгованості за кредитним договором № 782747042 виготовленим ТОВ “МШФД» міститься запис про дату продажу - 06.04.2021р., а у розрахунку заборгованості за цим же кредитним договором виготовленим ТОВ “Таліон Плюс» міститься запис про дату придбання - 06.04.2021р.

Лише на підставі договору факторингу від 05.07.2024р. ТОВ “ ФК “Онлайн Фінанс» передало фактору ТОВ “Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Однак, право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 в даний пакет не могло увійти.

Таким чином, позивач ТОВ “Юніт Капітал» не надало доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 782747042.

Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28.11.2018р., від 05.08.2020р. та від 05.07.2024р.

При цьому, слід зазначити, що у додатки до позову позивачем надано Додаткову угоду № 25 від 21.10.2020р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ “Таліон Плюс» (а.с. 85-86) на двох аркушах, у якій сторони дійшли згоди викласти текст вказаного договору у новій редакції, зокрема у тексті цього договору викладеному у додатковій угоді наданій до суду, наявні лише розділи 1 “Визначення термінів» (боржник, кредитний договір, право вимоги, борг), та розділ 5 “Підписи сторін». Інші розділи та умови у наданій суду додатковій угоді № 25 від 21.10.2020р. з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеним у новій редакції (а.с. 85-86) - відсутні.

За такого суд позбавлений можливості дослідити зміст цієї додаткової угоди та текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. в новій редакції викладеній у цій додатковій угоді, встановити його зміст (предмет), умови, за яким як стверджує позивач відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором.

Ухвала від 18.09.2024р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, в частині витребування доказів (в тому числі: - первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту та сум отриманих і повернутих відповідачем грошових коштів та розрахунку позовних вимог за весь період існування кредитних відносин з відповідачем щодо договору № 782747042 від 19.02.2021р., а саме: за період з 19.02.2021р. по 05.07.2024р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість (відступлення права вимоги позивачеві); - розрахунок позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками за договором № 782747042 від 19.02.2021р.; - докази переходу права вимоги від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ “Таліон Плюс» 28.11.2018р. за договором кредиту № 782747042, який був укладений 19.02.2021р. з боржником ОСОБА_1 ), позивачем станом на 05.12.2024р. виконана не була.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 782747042 у розмірі 52 560 грн. 00 коп., - слід відмовити.

За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 між Адвокатським бюро “Тараненко та партнери» і ТОВ “Юніт Капітал», протокол погодження послуг до договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду № 5 до Договору про надання правничої допомоги, у якій конкретизовану справу про стягнення заборгованості у якій адвокат зобов'язується надати послуги клієнту (порядковий номер 17), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.07.2024р. на загальну вартість 6 000 грн.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, та витрати професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн. 00 коп. - покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 782747042 від 19.02.2021р. у розмірі 52 560 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. - покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ».

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний “10» грудня 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол

Попередній документ
123618155
Наступний документ
123618157
Інформація про рішення:
№ рішення: 123618156
№ справи: 474/861/24
Дата рішення: 05.12.2024
Дата публікації: 11.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (11.03.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 06.08.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.10.2024 08:10 Врадіївський районний суд Миколаївської області
08.11.2024 08:00 Врадіївський районний суд Миколаївської області
05.12.2024 13:30 Врадіївський районний суд Миколаївської області