Справа № 420/28422/24
09 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Одеської виправної колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 04.07.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно;
зобов'язати Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 04.07.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України в період: з 12.06.2018 року (Наказ ДУ «ОВК (№ 14)») № 66/ОС-18 від 12.06.2018 року) по 04.07.2022 року (Наказ ДУ «ОВК (№ 14)») № 53/ОС-22 від 04.07.2022 року). Позивачку було звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) 04.07.2022 року. На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року позивачка під час проходження служби (зокрема в період з 24.02.2022 до 04.07.2022 року) мала право на отримання додаткової винагороди розмірі 30 000 грн. 25.07.2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо отримання відповідної довідки про проходження військової служби на нарахування суми грошового забезпечення. Згідно наданої довідки № 21 від 02.08.2024 року вбачається, що здійснені нарахування в період з 24.02.2022 до 04.07.2022 року є значно меншими ніж 30 000грн. та очевидно свідчить про не здійснення відповідачем нарахування додаткової винагороди розмірі 30 000 грн.
Так, у лютому 2022 р. нараховано 9578,57 грн., березні 2022 р. нараховано 8106,84 грн., квітні 2022 р. нараховано 9978,31 грн., травні 2022 р. нараховано 22039,85 грн., червні 2022 р. нараховано 9850,26 грн., липня 2022 р. нараховано 0 грн.
Таким чином, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу зазначеної допомоги у повному обсязі, що спричинило звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано у Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» інформацію щодо проходження служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 (накази про призначення, переведення, звільнення, відпустки, тощо); наказів про встановлення додаткової винагороди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 року до 04.07.2022 року; належним чином завірені розпорядження, накази, тощо, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у період з 24.02.2022 року до 04.07.2022 року.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача зазначчає, що відповідно до довідки від 26.09.2024 року №24 позивачеві згідно наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 (з урахуванням наказу від 14.12.2022 року №891/АГ-22) за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року - 11133,36 грн.; згідно наказу від 15.08.2022 року №590/АГ-22 за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у серпні 2022 року - 9703,80 грн. Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає: 20837,16 грн.
В адміністративному позові позивач не спростовує факт виплати нарахованої додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) та не оскаржує наказ в частині нарахованої додаткової винагородивідповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, при цьому вважає, що вказана додаткова винагорода повинна була бути більшою, а саме у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно.
За твердженням представника відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю порушених прав та законних інтересів під час нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року (зокрема зі змінами від 07.07.2022 року постановою КМУ №793, що застосовується з 24.02.2022 року), оскільки зазначена винагорода була нарахована та виплачена відповідно до вимог чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань на грошове забезпечення, затверджених для установи у кошторисах.
Ухвалою суду від 24.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 12.06.2018 року проходила службу в Державній кримінально виконавчій службі України, з якої звільнена наказом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» та звільнена з військової служби наказом від 04.07.2022 №53/ОС-22 вiд 04.07.2022 року.
Відповідно до довідки про складові грошове забезпечення позивача №24 від 26.09.2024 року згідно наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 (з урахуванням наказу від 14.12.2022 року №891/АГ-22) за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року - 11133,36 грн.; згідно наказу від 15.08.2022 року №590/АГ-22 за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у серпні 2022 року - 9703,80 грн. Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає: 20837,16 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахування та не виплаті позивачу щомісячної допомоги у повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За приписами ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України».
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 23 названого Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2 і 3 постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 2 та 8 указаного Порядку визначено, що до складу грошового забезпечення входять: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Указами Президента України від 24.03.2022 № 64/2022 та № 69/2022 на території України введено воєнний стан та оголошена загальна мобілізація.
У зв'язку з повномаштабною військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
28 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Пунктом 5 зазначеної постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07 березня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» внесено зміни до пункту 1 постанови №168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Згідно з пунктом 2 постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до постанови №168 внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 постанови №350 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 постанови №754 дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» до постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Згідно з пунктом 2 постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що згідно наказу від №24 від 26.09.2024 року згідно наказу від 25.05.2022 року №401/АГ-22 (з урахуванням наказу від 14.12.2022 року №891/АГ-22) за період з 24.02.2022 року по 25.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року - 11133,36 грн.; згідно наказу від 15.08.2022 року №590/АГ-22 за період з 26.04.2022 року по 30.04.2022 року додаткова винагорода була виплачена у серпні 2022 року - 9703,80 грн. Загальна сума виплаченої додаткової винагороди складає: 20837,16 грн.
При вирішенні справи колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22, відповідно до яких зміст внесених постановою №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
З викладеного вбачається, що додаткова грошова винагорода у розмірі 30 000 грн з 24 лютого 2022 року нараховувалась і виплачувалась особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Враховуючи викладене, помилковими є доводи позивача, що у період з 24.02.2022 року по 04.07.2022 року позивач мала право на отримання 30000 грн щомісячно, в незалежності від часу проходження служби.
Аналогічна правова ситуація вирішена Верховним Судом, що викладено у постанові по справі № 280/5806/22 від 15 серпня 2024 року.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127, адреса: вул. Краснова, 2-а, м. Одеса, 65059)
Суддя П.П. Марин
.