про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7784/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати причину, вказану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, щодо порушення законних інтересів та прав на отримання пенсії за вислугу років на пільгових умовах, поважною та поновити пропущений строк звернення до суду;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо відмови у підготовці, оформленні та направленні до відповідного органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за вислугу років згідно ст. 12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» - в редакції, яка діяли на момент звільнення позивача, відповідно до вислуги років, яка становить 25 років 04 місяці 16 днів;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області підготувати, оформити та направити до відповідного органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за вислугу років згідно ст. 12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» - в редакції, яка діяли на момент звільнення позивача, відповідно до вислуги років, яка становить 25 років 04 місяці 16 днів.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо відмови у підготовці, оформленні та направленні до відповідного органу Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років після його звільнення 28.12.2018, однак до суду звернувся з даним позовом лише 05.12.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У позовній заяві зазначив, що 24.03.2024 ознайомився з відповіддю відповідача від 24.03.2023 №Т-20/01/15-2023 на його звернення щодо порядку зарахування пільгової вислуги років при призначенні пенсії. 07.09.2023 повторно звернувся до відповідача із проханням надати письмову довідку із зазначенням окремо вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні та окремо вислугу років на день звільнення у пільговому обчисленні. 26.10.2023 позивач ознайомився з відповіддю від 18.10.2023 № Т-69/15-23 та довідкою від 18.10.2023 № 912/15-2023.
Позивач зазначає, що саме з 26.10.2023 йому стало відомо про порушення законних інтересів та права на отримання пенсії за вислугу років на пільгових умовах зі сторони відповідача. Однак, до суду в строки, відповідно до статті 122 КАС України не звернувся, оскільки був на той момент спецпризначинцем Національної гвардії України та перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій на Авдіївському напрямку, що підтверджується довідкою Центру спеціального призначення НГУ в/ч НОМЕР_1 від 21.12.2023 № 22. Зазначає, що після 04.12.2023 продовжував виконувати обов'язки на другій лінії оборони в Донецькій області протягом 4,5 місяців у зв'язку з інтенсивністю бойових дій. Таким чином, опинився в обставинах, які безпосередньо ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначені строки.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач обгрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду перебуванням у районах ведення бойових дій.
Водночас додані позивачем довідки від 27.06.2023 №447 та від 21.12.2023 №22 підтверджують участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у період з 11.03.2023 по 27.06.2023, з 24.04.2023 по 24.07.2023 та з 27.11.2023 по 04.12.2023. Інших доказів поважності причин пропуску строку за весь період позивачем суду не надано.
Крім цього, суд зазначає, що отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про підготовку, оформлення, направлення тощо документів для призначення пенсії.
При цьому позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися з таким запитом та отримати відповідь раніше.
Юридична необізнаність також не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 540/2097/18.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК