09 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4576/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріли заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.05.2024 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 N 118 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 N 168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.05.2024 з урахуванням сум індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 N 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року N 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням вже виплачених сум.
05.12.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у якій просить:
- зобов'язати суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не на користь якого ухвалене судове рішення, вжити заходи запровадження судового контролю за виконанням вимог рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №340/4576/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у встановлений судом строк подати звіт Кіровоградському окружному адміністративному суду у справі №340/4576/24 від 19 серпня 2024 року, виконавши судове рішення;
- в разі не виконання запроваджених судом заходів виконання судового рішення, накласти штраф на відповідача, як посадову особу державного органу.
Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.
Положення частини 3 статті 9 КАС України визначають, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 2 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно з частинами 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами 1 та 2 статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом (ч . 8 ст. 18 КАС України).
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає використання сервісу “Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми “Електронний суд».
13.09.2023 у постанові по справі №?204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Із матеріалів заяви про встановлення судового контролю вбачається, що вона надіслана на електронну поштову адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду позивачем ОСОБА_1 , який не має зареєстрованого електронного кабінет в ЄСІТС.
Таким чином, заявником надіслало заяву про встановлення судового контролю на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми “Електронний суд», а електронною поштою.
Суд зауважує, що заява, яка подається учасником справи до суду в електронній формі, скріплюється електронним підписом учасника справи (його представника), а заява, яка подається учасником справи до суду в паперовій формі, скріплюється власноручним підписом учасника справи (його представника).
У той же час, судом встановлено, що заява позивача про встановлення судового контролю подана в електронному вигляді електронною поштою без скріплення електронним цифровим підписом відповідача, та не є такою, що подана у паперовому вигляді і підписана власноручним підписом учасника справи.
Отже, подана заява є такою, що не підписано особою, яка має право її підписувати.
Частиною 2 статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки подана до суду в електронній формі заява позивача від 05.12.2024 у справі №340/4576/24 не засвідчена електронним цифровим підписом позивача, а отже, є непідписаною, вона не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, суд наголошує, що заявник не позбавлений можливості повторного звернення до суду із вказаною заявою у встановленому законодавством порядку.
Керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій- повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 09 грудня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК