Дата документу 05.12.2024
Справа № 334/8790/24
Провадження № 2/334/3368/24
05 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александровій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «Кредитсервіс» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 27.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210927-003.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Кредитний договір № 210927-003 від 27.09.2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W24111 (27.09.2021 15:00:39).
Згідно розрахунку кредитної заборгованості за Кредитним договором № 210927-003 від 27.09.2021 року станом на 11.12.2023 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 60 052,12 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 27 827,01 грн.; прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами 32 225,11 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією 0,00 грн.; строкова заборгованість за процентами 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенею 0,00 грн..
Станом на дату 11.12.2023 року заборгованість за Кредитним договором № 210927-003 від 27.09.2021 року не погашена.
В зв'язку з вищевикладеним ТОВ «Кредитсервіс» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором, а також судові витрати, які були ними понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору.
Представник ТОВ «Кредитсервіс» в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідачка відзиву на позов у встановлені судом строки не подала, у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Сторони не звертались до суду з клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальності «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 210927-003.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування суми Кредиту на банківський (картковий) рахунок Позичальника.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в Графіку платежів. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом в залежності від обраного Позичальником кредитного продукту.
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, процентна ставка за Договором є фіксованою.
Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, датою повернення суми Кредиту, так само як і датою сплати заборгованості за Договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, Договір набуває чинності і діє 10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку - до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 3.5. Кредитного договору, У випадку припинення дії, або закінчення строку дії Договору, Сторони не звільняються від обов'язку виконання зобов'язань, що виникли під час його дії.
Пунктом 4.4. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується:
4.4.1. використати кредит за цільовим призначенням;
4.4.2. вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором;
4.4.3. надавати Кредитодавцю всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання Кредиту;
4.4.4. у випадку прострочення сплати заборгованості за цим Договором в повному обсязі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом та штрафи.
4.4.6. виконувати інші обов'язки передбачені Договором.
Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору, Сторони Договору погодили, що на підставі ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність за всіма зобов'язаннями Сторін, що виникають з умов Договору, в тому числі щодо сплати штрафів, процентів та відшкодування збитків становить 10 (десять) років.
Позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. На це звернув увагу Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014 №6-20цс14.
Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, доходимо висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Відповідно до п. 6.11.1. Кредитного договору, підписанням Договору Позичальник підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцептує і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» укладення договору про надання кредиту в редакції від 19.10.2021 р., яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 6.11.2. Кредитного договору, підписанням Договору Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від Кредитодавця інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до Кредитного договору, Сторони домовились, що Кредитодавець при підписанні цього Договору та при укладенні додаткових угод до нього може використовувати факсимільне відтворення підпису (факсимілє), аналоги власноручних підписів їх уповноважених осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного - числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису.
Кредитний договір № 210927-003 від 27.09.2021 року було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W24111 (27.09.2021 15:00:39).
Договором є домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 639 ЦК України, Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до Кредитного договору, Клієнту було надано кредит у сумі 30 000,00 грн.
Відповідно до Умов Кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 5,9 % (сума одноразової комісії складає 1 770,00 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника.
Умовами Кредитного договору передбачено: Позичальник має зробити 24 щомісячних платежів; Позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 27 числа відповідного місяця включно.
На банківський рахунок Позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 28 230,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 5,9 %, що в грошовому еквіваленті 1 770,00 грн.
ТОВ «Кредитсервіс» надано разом із позовною заявою копію платіжного доручення № 2144 від 27.09.2021 р. на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.11 п.1 ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
В зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору за Кредитним договором № 210927-003 від 27.09.2021 року станом на 11.12.2023 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 60 052,12 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 27 827,01 грн.; прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами 32 225,11 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією 0,00 грн.; строкова заборгованість за процентами 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенею 0,00 грн..
Згідно ст. 1049 ЦК Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню непогашена заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 60052,12 грн. Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору.
Що стосується витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного:
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування у розмірі 7000,00 гривень, представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 року, копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.01.2024 року.
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали цивільної справи не містять.
А отже, витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. стягненню не підлягають, у зв'язку з відсутністю документальних доказів на їх підтвердження.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) суму заборгованості за Кредитним договором № 210927-003 від 27.09.2021 року за період із 27.09.2021 року по 11.12.2023 року у розмірі 60 052 (шістдесят тисяч п'ятдесят дві) гривні 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з; ЄДРПОУ 41125531) судовий збір в розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 05 грудня 2024 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.