09 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/33470/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті йому грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період з 01.07.2022 по 31.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за час стаціонарного лікування внаслідок отриманого поранення за період з 01.07.2022 по 31.05.2023;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання із нього 31292,02 грн грошового забезпечення та 21000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь 31292,02 грн грошового забезпечення та 21000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не було виплачено додаткову винагороду в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за періоди стаціонарного лікування з 01.07.2022 по 31.05.2023. Крім того, відповідач незаконно утримав 31292,02 грн грошового забезпечення та 21000,00 грн додаткової винагороди передбаченої постановою №168. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 15.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , тому заявлені позивачем вимоги є безпідставними, незаконними, не обґрунтованими, надуманими, які не підкріплені належними доказами.
13.03.2024 від представника військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 17.07.2024 №133 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024, у зв'язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу, дану справу передано на розгляд судді Панкеєвій В.А.
Ухвалою суду від 25.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу № 240/33470/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 10.10.2024 залучено військову частину НОМЕР_2 до участі у справі №240/33470/23, як другого відповідача.
18.10.2024 до суду від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначає, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, не обґрунтованими, надуманими, позивач фактично не приймав участі в бойових діях у заявлений спірний період, не перебував в зоні проведення бойових дій, фактично вчинив злочин та самовільно залишив військову частину у спірний період, не виконував жодних службових обов'язків.
Ухвалою суду від 20.11.2024 витребувано у військової частини НОМЕР_2 :
- письмові пояснення та відповідні докази щодо підстав утримання з ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їм сім'ям під час дії воєнного стану";
- належним чином завірену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року №209 (про утримання з позивача грошового забезпечення та додаткової винагороди).
02.12.2024 представником військової частини НОМЕР_2 подано до суду додаткові пояснення разом з долученими доказами.
У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 та із 04.11.2024 по 18.11.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 25.11.2024 по 01.12.2024 - у відрядженні.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022 №99 ОСОБА_1 був призначений на посаду навідника 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 .
Під час проходження служби позивач отримав бойове поранення поблизу населеного пункту Долина Донецької області, що підтверджується довідкою про обставини травми від 29.12.2022 №419.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.06.2022 №125 ОСОБА_1 вибув з лінії бойового зіткнення до постійного місця дислокації військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.07.2022 №129 ОСОБА_1 прибув з базового табору військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 та приступив до виконання службових обов'язків. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 01.07.2022 №129 ОСОБА_1 прибув з базового табору військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.07.2022 №132 ОСОБА_1 вибув з оперативної групи військової частини НОМЕР_2 на стаціонарне лікування до комунальної установи "Житомирська районна лікарня" в с.Станішівка, Житомирської області.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2477 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в КНП "Житомирська багатопрофільна опорна лікарня" Новогуйвинської селищної ради з діагнозом стан після перенесеної вибухової травми (12.06.2022), ЗЧМТ, струс головного мозку, акубаротравма у вигляді двобічного кохлеарного невриту, стійкого цефалгічного синдрому, церебрастенічного синдрому, легких вестибулоатактичних розладів, в період з 05.07.2022 по 18.07.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.07.2022 №147 ОСОБА_1 прибув після стаціонарного лікування та приступив до виконання службових обов'язків. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 19.07.2022 №147 ОСОБА_1 прибув після стаціонарного лікування та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.07.2022 №148 ОСОБА_1 вибув з оперативної групи військової частини НОМЕР_2 на стаціонарне лікування до КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" в с.Зарічани, Житомирської області.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.08.2022 №184 ОСОБА_1 увільнено від займаних посад та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 з утримуванням в списках особового складу військової частини НОМЕР_2 , з 25.08.2022.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2022 №203 ОСОБА_1 вважається таким що під час проведення звірки із КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" не перебував на стаціонарному лікуванні до якого був направлений 20.07.2022. Позивачу призупинено виплату грошового забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2022 №137 "Про призначення службового розслідування" наказано провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 , проведення якого покладено на заступника командира 3 десантно-штурмової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 . Відповідній особі службове розслідування провести та подати встановленим порядком для прийняття рішення до 23.09.2022.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2022 №209 "Про результати службового розслідування" за порушення вимог ст. ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді "суворої догани". Також наказано помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби, відповідно до пункту 15 розділу 1 та пункту 5 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 не виплачувати грошове забезпечення за час самовільного залишення та позбавити премії в повному обсязі за серпень-вересень 2022 року ОСОБА_1 . У відповідності до пункту 9.4 окремого доручення Міністерства оборони України від 21.06.2022 №912/з/29 ОСОБА_1 позбавлено додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за липень 2022 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.12.2022 №287 позивача, який самовільно залишив військову частину, увільнено від займаної посади та призупинено військову службу.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.05.2023 №47, солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував зі Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здався в полон, увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу, поновлено на військовій службі у Збройних Силах України, та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 07.08.2023 №130 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 07.08.2023.
Із змісту довідки від 15.10.2024 №133/8635 про нарахований ОСОБА_1 дохід за період з 01.05.2022 по 07.07.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_2 слідує, що відповідач здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 коштів, зокрема:
- грошове забезпечення за липень 2022 року у розмірі 15924,28 грн ( зараховано - 15685,42 грн);
- додаткову винагороду за період з 01.07.2022 по 03.07.2022 та з 19.07.2022 по 31.07.2022 з розрахунку 30000,00 грн; за період з 04.07.2022 по 18.07.2022 з розрахунку 100000,00 грн.
Також із вищезазначеної довідки слідує, що відповідачем з позивача утримано кошти:
- грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік (утримано за переплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у сумі 23097,50 грн);
- додаткову винагороду за період з 10.06.2023 по 30.06.2023 з розрахунку 30000,00 грн (утримано за переплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у сумі 21000,00 грн);
- грошове забезпечення за липень 2023 року (утримано за переплату грошового забезпечення та додаткової винагороди у сумі 15281,22 грн).
Не погоджуючись з тим, що відповідач не нарахував і не виплатив додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн за період з 01.07.2022 по 31.05.2023, а також утримав із нього 31292,02 грн грошового забезпечення та 21000,00 грн додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
В силу статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова №168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року.
01.04.2022 до постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00 грн або 30000,00 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У Довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн за час цієї відпустки.
Разом з тим, підпунктом 9.4 пункту 9 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та доповнено Порядок №260 новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000,00 гривень за час цієї відпустки.
Пунктом 14 Розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Крім того, згідно п.15 Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується зокрема за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а також час перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм постанови №168 слідує встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в період з 01.07.2022 по 31.05.2023, у зв'язку з отриманим 12.06.2022 пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що документально підтверджено, що 12.06.2022 ОСОБА_1 беручи участь у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконуючи бойові завдання в складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 , поблизу населеного пункту Долина Донецької області, внаслідок обстрілу противником зі стрілецької зброї, бойових машин та масованого артилерійського обстрілу системами великого калібру, одержав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму легкого ступеня.
Позивач в період з 05.07.2022 по 18.07.2022 проходив лікування через наслідки перенесеного (12.06.2022) поранення, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з медичної карти стаціонарного хворого №2477.
При цьому, за наявними у матеріалах справи доказами (переліченими вище), суд зазначає, що факти перебування позивача за вказаний період на стаціонарному лікуванні відповідачем не заперечується.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн за період з 05.07.2022 по 18.07.2022 включно, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з пораненням 12.06.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зі змісту наявних у матеріалах справи розрахункових відомостей військової частини НОМЕР_2 , встановлено, що відповідач здійснив на користь позивача нарахування та виплату додаткової грошової винагороди за період з 04.07.2022 по 18.07.2022 з розрахунку 100 000,000 грн та за періоди з 01.07.2022 по 03.07.2022 та з 19.07.2022 по 31.07.2022 з розрахунку 30 000,00 грн, загалом 63870,97 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження проходження стаціонарного лікування в інші заявлені позивачем періоди, а саме з 01.07.2022 по 04.07.2022, та з 19.07.2022 по 31.05.2023, саме внаслідок поранення, що дає право на отримання збільшеної грошової винагороди.
Також суд враховує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2022 №203 ОСОБА_1 вважається таким, що під час проведення звірки із КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" не перебував на стаціонарному лікуванні до якого був направлений 20.07.2022. У зв'язку з наведеним позивачу припинено виплату грошового забезпечення.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2022 №203 оскаржувався позивачем або був скасований в установленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , що полягають у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у зв'язку з пораненням пов'язаним з захистом Батьківщини, збільшеної до 100 000,00 грн, за період з 01.07.2022 по 31.05.2023 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2022 №209, з позивача були утримані грошові кошти, як переплату за час знаходження в самовільному залишенні військової частини, а саме: в травні 2023 року в сумі 3634,85 грн, в червні 2023 року в сумі 12375,95 грн та 21000,00 грн в липні 2023 року в сумі 15281,22 грн.
Вказане також підтверджується довідкою від 26.09.2023 №133/8026, виданою військовою частиною НОМЕР_1 .
Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що до позовної заяви представником позивача долучено постанову про закриття кримінального провадження від 10.05.2023 відносно ОСОБА_1 .
Так, за змістом вказаної постанови старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомир) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження №62022240020000513 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення.
Водночас, закриття кримінального провадження стосовно позивача не свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за час самовільного залишення військової частини.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно утримано з позивача переплачені грошові кошти.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
09.12.24