Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 грудня 2024 року Справа №200/8306/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна,3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01.03.2023 року обмеження позивачу розміру збільшення перерахунку пенсії передбаченого п.1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168, розміром 1500,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п. 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн.
Ухвалою від 02 грудня 2024 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та доказів їх поважності.
04 грудня 2024 року позивач надав суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій просив суд поновити строк звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав після звернення із заявою про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії до відповідача та отримання відповіді від останнього. Позивач також вказує, що спір в даній адміністративній справі прямо впливає на його соціальне забезпечення щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Крім того, позивач посилається на положення частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, а також на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року (справа № 510/1286/16-а), згідно з яким норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону № 1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного 6 органу. Позивач зазначає, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення. Також вказує, що спірні правовідносини пов'язані з непроведенням перерахунку з вини пенсійного органу згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та такий проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Водночас позивач просив у разі, якщо ці аргументи суд визнає недоцільними, здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.07.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п.1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн..
Суд, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали протиправні, на думку позивача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при здійсненні підвищення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, щодо застосування з 01.03.2023 року обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168, розміром 1500,00 грн.
Отже, враховуючи викладене, з огляду на заявлені у позовній заяві вимоги та положення частини 2 статті 122 КАС України, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що позиція позивача та аргументи щодо незастосування до спірних правовідносин строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, є аналогічними, викладеним у позовній заяві. Зазначеним аргументам вже була надана оцінка в ухвалі суду від 02 грудня 2024 року, внаслідок чого суд дійшов висновку про порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
З позовної заяви, вбачається, що порушення прав позивача відбулося у березні 2023 року при підвищенні основного розміру його пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Відтак, отримавши першу виплату після перерахунку пенсії, позивач мав реальну, об'єктивну можливість вчинити дії з метою отримання інформації щодо підвищення основного розміру пенсії, щодо розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168.
Разом із цим, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.11.2024 року № 30060/27247/Н-02/8-0500/24, позивач з приводу спірного питання звернувся до відповідача лише у жовтні 2023 року. Докази зворотного в матеріалах позовної заяви відсутні.
Разом з цим, суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не наведено фактичних обставин та не надано доказів, які б свідчили про істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав, при цьому позивач наполягає на тому, що до спірних правовідносин строк звернення до суду не застосовується.
З приводу доводів позивача про те, що спірні правовідносини пов'язані з непроведенням перерахунку з вини пенсійного органу згідно з Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, який проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, суд зазначає таке.
В позовній заяві позивач зазначає, що йому була призначена пенсія за нормами Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ) та з 01 березня 2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року було проведено індексацію пенсій, однак фактично під час обрахунку обмежено індексацію на рівні 1500 грн.
Ані позовна заява, ані заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не містить жодних посилань на перерахунок пенсії у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, чи був такий перерахунок здійснений та коли саме, чи не був здійснений взагалі. Тобто, в позовній заяві позивачем не наведений зв'язок між спірними правовідносинами та перерахунком пенсії, з яким такі пов'язані. Жодних обґрунтувань та доказів з цього приводу позивачем не надано.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суд констатує, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині щодо здійснення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п. 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн. подана з порушенням строку звернення, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, що має наслідком повернення позову позивачу.
Разом із цим суд враховує також позицію позивача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п.1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн.. з 01.07.2024 року, у разі, якщо аргументи, зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд визнає недоцільними.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позовна заява містить вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, шестимісячний строк звернення до суду щодо яких не сплив, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо здійснення нарахування та виплати пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п. 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн. за період з 01.03.2023 року по 30.06.2024 року, заявлених поза межами строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, та наявність підстав для відкриття провадження в частині позовних вимог щодо здійснення нарахування та виплати пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п. 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн. з 01.07.2024 року.
Керуючись частиною 2 статті 123, пунктом 9 частини 4 статті 169, статтями 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії щодо здійснення нарахування та виплати пенсії з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 №168 без обмеження розміру збільшення, передбаченого п.п. 1-7 вказаної постанови КМУ, максимальним розміром 1500,00 грн. повернути позивачу в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 року по 30.06.2024 року, заявлених поза межами строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
4. Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Повний текст ухвали складений та підписаний 09 грудня 2024 року.
Суддя С.В. Смагар