Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
09 грудня 2024 року Справа №200/8526/24
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дій щодо нездійснення виплати недоотриманої пенсії за життя спадкодавця ОСОБА_2 у розмірі 417088,08 гривень згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.05.2021;
- зобов'язання виплатити недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 у розмірі 417088,08 гривень згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 07.05.2021.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04.03.2021 по справі № 757/3896/21 задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сніжне Донецької області, Україна. ОСОБА_1 є внучкою померлої ОСОБА_2 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , а спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, яка була нарахована на ім'я померлої ОСОБА_2 , але не виплачена, в сумі 417088,08 гривень, згідно інформації Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.04.2021 № 0580-08-8/14231. 28.05.2021 ОСОБА_1 надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву про виплату недоотриманої пенсії внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , однак по теперішній час кошти не виплачені.
Позивач вказує, що спірним питанням є дії відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії у відповідному розмірі на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи немає встановлених цим Кодексом підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави, зокрема, для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з частиною 2 статті 1220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У відповідності до п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - порядок №22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, якщо члени сім'ї не звернулися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, недоотримана пенсія входить до її складу.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 272, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яке зазначено у заповіті. Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво складається з недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 у сумі 417088,08 гривень.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про виплату неотриманої пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, недоотримана спірна сума пенсії померлого пенсіонера увійшла до складу спадщини.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності -входять до складу спадщини.
Отже, у цій справі предметом позову є майнова вимога в порядку спадкування права власності на майно - грошові кошти про стягнення на користь позивача суми недотриманої пенсії. Спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права було викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі №808/1346/18, Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 0540/5860/18-а, від 21 вересня 2021 року у справі № 200/3913/21, від 16 квітня 2024 року у справі № 160/10395/23.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність передбачених п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У відповідності до ч. 2-3 ст. 170 КАС України, про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
У відповідності до частин 4-6 статті 170 КАС України, ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З урахуванням викладеного, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 243, 248, 256, 287, 295 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції місцевого загального суду та вирішується за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Повний текст ухвали складено та підписано 09 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Л.Б. Голубова