Справа № 953/9378/24
Провадження № 1-кп/953/1119/24
Іменем України
10 грудня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001142 від 22.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не одружений, не працює, не має на утриманні дітей, має середню освіту, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст. 122 КК України, -
21.07.2024, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись біля під'їзду №8 будинку АДРЕСА_2 , керуючись раптово виниклим злочинним умислом, на вчинення хуліганських дій, діючи з особливою зухвалістю та нехтуючи загальноприйнятими нормами і правилами поведінки, усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці, безпричинно здійснив один постріл у повітря з самозарядного сигнального пістолета «Екоl» моделі «Major», що призначений для імітації стрільби і подачі звукових сигналів.
На неодноразові зауваження щодо припинення хуліганських дій, реагував агресивно, розпочав словесну сварку із ОСОБА_6 , висловлюючись нецензурною лайкою.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_7 стала між обвинуваченим та ОСОБА_6 . Однак, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_7 один удар ножем по правій її руці, в результаті чого спричинив, згідно висновку експерта № 09-1527/2024 від 27.09.2024, різану рану в ділянці правого ліктьового суглобу, що обумовила до первинного хірургічного втручання, яка ускладнилась розвитком посттравматичної контрактури правої кісті з нейропатією променевого нерва, у зв'язку з чим було проведено ще одне оперативне втручання «сухожильна м'язова транспозиція», та не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів, і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
ОСОБА_6 , запобігаючи насильству у відношенні себе, а також з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 , повалив останнього на землю та тримав за плечі. В цей час обвинувачений, продовжуючи свої протиправні дії, ножем наніс не менше п'яти ударів по тулубу ОСОБА_6 , в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-1155/2024 від 29.08.2024, спричинив множинні непроникаючі колото-різані рани, які загоїлись з утворенням рубців: у ділянці проекції тіла лівої лопатки, у лівій підлопатковій ділянці, у поперековій ділянці ліворуч, у лівій клубовій ділянці, на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалість якого перевищує 6 днів, але не перевищує 3-х тижнів.
В цей час ОСОБА_8 , яка намагалася перешкодити діям ОСОБА_4 та припинити заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи з лівого боку від ОСОБА_6 , отримала від ОСОБА_4 один удар ножем в область лівої ноги, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-1154/2024 від 06.08.2024, отримала тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани по задній поверхні лівої гомілки в верхній третині в ділянці підколінної ямки по її внутрішньому краю, яка належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.296 України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень; за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище у даному вироку. При цьому пояснив, що здійснив випадково один постріл з пістолета у подвір'ї будинку АДРЕСА_2 . Мав намір поїхати додому, однак повернувся до під'їзду №8 будинку 121, щоб вибачитися за свої дії перед особами похилого віку. В цей момент проходив потерпілий ОСОБА_6 , з яким виник словесний конфлікт. Момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не пам'ятає. Пам'ятає, що наніс декілька ударів ножем ОСОБА_6 , який навалився на нього та утримував притиснутим до землі. Допускає, що міг нанести удар по нозі ОСОБА_8 в момент сутички із ОСОБА_6 , оскільки вона була поряд. Після сутички залишився на місці, очікуючи прибуття працівників поліції. Зазначив, що перочиний ніж його, нікого йому не передавав. В цей день не вживав алкогольні напої, проте вживав енергетики, а також ліки, які йому були призначені раніше. Зауважив, що жалкує з приводу своєї поведінки, вчинення хуліганських дій та спричинення тілесних ушкоджень потерпілим.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала суду покази, згідно яких вбачається, що потерпіла відразу повернулася на звук почутого пострілу і побачила як обвинувачений тримає в своїх руках пістолет. На думку потерпілої, ОСОБА_4 перебував під дією якихось засобів, можливо, алкоголю, оскільки обвинувачений поводив себе неадекватно, поведінка супроводжувалася перепадами настрою, агресивна поведінка змінювалась на вибачення і навпаки, своїми діями провокував конфлікт. В момент сутички між обвинуваченим та ОСОБА_6 стала перед останнім з наміром забрати ОСОБА_6 , в цей момент отримала ушкодження руки.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що почувши звук пострілу підійшла до обвинуваченого, в руках якого побачила пістолет. Разом з потерпілою ОСОБА_7 робили зауваження щодо поведінки обвинуваченого. Під час конфлікту ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебувала рядом з ними і намагалася відтягти ОСОБА_7 , яка знаходилась між ними. Побачила, як ОСОБА_4 дістав ніж із кишені і в цей момент ОСОБА_7 отримала різану рану правої руки. ОСОБА_6 повалив ОСОБА_4 на землю, утримуючи його під собою. Побачивши, що обвинувачений завдає удари ножем по спині ОСОБА_6 , намагалась відтягнути останнього від обвинуваченого і в цей момент отримала удар ножем в ліву ногу під коліном.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що увечері 21.07.2024 перебував в подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , де чув постріл та спостерігав шумну компанію молоді, яка лаялась та розпивала спиртні напої. Прямуючи додому разом з дружиною у нього виник конфлікт із ОСОБА_4 у зв'язку із лайкою обвинуваченого на адресу потерпілого та його дружини. Словесний конфлікт із обвинувачений переріс в сутичку в результаті якої ОСОБА_7 отримала поранення руки, після чого він повалив обвинуваченого на землю та отримав поранення спини. Зважаючи на скляний погляд обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_4 був під дією або алкогольних або наркотичних речовин. Запах алкоголю не відчув, можливо, із-за наявних проблем із носом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , надала суду покази, згідно яких безпосередньо бачила як обвинувачений, перебуваючи біля під'їзду №8 будинку АДРЕСА_2 , здійснив гучний постріл з пістолета на що вона йому відразу зробила зауваження. Однак, реакція обвинуваченого не відповідала обстановці, оскільки останній у відповідь нецензурно лаявся. Після цього покинула місце подій та пішла додому, у зв'язку із чим не була присутня в момент сутички обвинуваченого із ОСОБА_6 . На думку ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_4 перебував під дією наркотичних засобів, запах алкоголю від обвинуваченого вона не почула.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , надав суду покази, згідно яких 21.07.2024 перебував разом дружиною у подвір'ї будинку АДРЕСА_2 . Спостерігав компанію підлітків, які палили, нецензурно лаялись, вживали алкогольні напої. Після того, як компанія перемістилась до крайнього під'їзду почув постріл. Після почутого пострілу побачив перепалку між обвинуваченим та свідком ОСОБА_9 , яка зробила зауваження щодо дій обвинуваченого. Пізніше свідок підійшов до ОСОБА_4 , поряд з яким знаходився товариш обвинуваченого. Обоє підлітків перебували у перемінному настрої, крім того, від них почув запах алкоголю. В ході розмови, обвинувачений демонстрував пістолет та складний ніж, які діставав із кишень штанів. Пізніше в ході сутички між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , почув крик потерпілої ОСОБА_7 , яка розбороняла учасників сутички. В цей момент обвинувачений завдав ОСОБА_7 поранення руки. Бачив, як в результаті ударів обвинуваченого, футболка на спині ОСОБА_6 почервоніла. ОСОБА_8 отримала поранення ноги, коли намагалась відтягнути ОСОБА_6 від обвинуваченого.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердила, що 21.07.2024 в дворі будинку АДРЕСА_2 перебувала компанія підлітків. Чула гучний постріл. Коли проходила з чоловіком ОСОБА_6 повз ОСОБА_4 зробила останньому зауваження на що він відповів нецензурною лайкою на адресу її та чоловіка ОСОБА_6 . Після чого виникла суперечка обвинуваченого із ОСОБА_6 . Обвинувачений перебував у неадекватному стані, однак вона не може сказати чи це стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Була присутня в момент сутички, однак не бачила заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала суду покази, відповідно до яких вбачається, що не була присутня на початку виникнення конфліктної ситуації, до конфліктуючих не наближалась, перебувала на віддалі, підійшла до учасників конфлікту після завершення сутички. Обвинувачений був агресивно налаштований, був напідпитку або іще щось, однозначно стверджувати не може, запах алкоголю від обвинуваченого не почула, оскільки до нього близько не підходила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надав суду покази, відповідно до яких вбачається, що перебував в компанії підлітків разом з обвинуваченим. Надав пояснення, що обвинувачений ОСОБА_4 в день конфлікту в компанії підлітків алкогольні напої не вживав. Момент пострілу не бачив, повернувся за декілька секунд на звук пострілу. Пістолет знаходився в обвинуваченого. На зауваження дорослих ОСОБА_4 не сперечався. Момент конфлікту і сутички не бачив, оскільки відійшов. Повернувся до місця події після завершення конфлікту.
Вина обвинуваченого у вчиненні злочинів підтверджується сукупністю інших письмових доказів, які були досліджені під час судового засідання:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221130001142 від 22.07.2024, відповідно до якого внесені дані про вчинення злочину за попередніми кваліфікаціями за ч.1 ст.122 та ч.4 ст.296 КК України;
- протоколом огляду місця події від 21.07.2024 в ході якого було оглянуто місце вчинення злочину: ділянка місцевості поблизу 8 під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де біля лавочки виявлено сліди бурого кольору на асфальтному покритті пішохідної частини., з яких було зроблено три змиви речовини бурого кольору. Крім того, на зазначені лавочці виявлено футболку «South Africa», на якій наявні плями речовини бурого кольору на задній частині та порізи тканини у кількості 4 штуки;
- протоколом огляду речей від 22.07.2024 під час якого було оглянуто: футболку «South Africa» з 4 наскрізними ушкодженнями та речовиною бурого кольору, три змиви речовини бурого кольору на ватних аплікаторах;
- постановою про визнання речовими доказами від 22.07.2024, даними якої вищевказані речі були визнано речовими доказами;
- протоколом огляду від 22.07.2024 з ілюстративним матеріалом, під час якого оглянуто джинси належні обвинуваченому зі штучними розрізами та плямами речовини бурого кольору;
- постановою про визнання речовими доказами від 22.07.2024, даними якої вищевказані джинси були визнано речовими доказами;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 , який 21.07.2024 наніс ОСОБА_6 та іншим потерпілим тілесні ушкодження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.07.2024 з фототаблицею за участю потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якого проведений експеримент з метою перевірки відомостей щодо обставин вчинення події, яка відбулась 21.07.2024, а саме нанесення тілесних ушкоджень потерпілим;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_4 , який наніс ОСОБА_6 та двом жінкам тілесні ушкодження;
- випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 14035, в якій вказані тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_7 , що були спричинені обвинуваченим ОСОБА_4 , а саме: різана рана ділянки правого ліктьового суглобу з пошкодженням променевого нерву;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_4 , який наніс тілесні ушкодження за допомогою ножа;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.07.2024 з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_7 , відповідно до якого проведений експеримент з метою перевірки відомостей щодо обставин вчинення події, яка відбулась 21.07.2024, а саме нанесення тілесних ушкоджень потерпілим;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_4 , який наніс потерпілим тілесні ушкодження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.07.2024 з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_8 , відповідно до якого проведений експеримент з метою перевірки відомостей щодо обставин вчинення події, яка відбулась 21.07.2024, а саме нанесення тілесних ушкоджень потерпілим;
- протоколом огляду речей від 23.07.2024 під час якого було оглянуто: пістолет з написом на затворі «Екоl Major Cal.9mm P.A.K. Made in Turkey»;
- постановою про визнання речовими доказами від 23.07.2024, даними якої вищевказаний пістолет було визнано речовим доказом;
- протоколом огляду речей від 30.07.2024, згідно проведеного огляду встановлено, що пістолет за сукупністю фактів має ознаки шумового пістолету, тим самим не відноситься до вогнепальної зброї;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 31.07.2024, відповідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала пістолет належний ОСОБА_4 ;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 31.07.2024, відповідно якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала пістолет належний ОСОБА_4 ;
- висновком судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-24/22206-БЛ від 06.08.2024, згідно якої пістолет «Екоl» моделі «Major» є самозарядним сигнальним пістолетом, що призначений для імітації стрільби і подачі звукових сигналів шумовими (холостими) патронами калібру 9 mm Р.А.К.;
- даними протоколу від 30.07.2024 під час якого було отримано зразки крові для експертизи у обвинуваченого ОСОБА_4 ;
- висновком експерта №14/2197-дм/24, відповідно до якого проведена експертиза зразка крові ОСОБА_4 ;
- даними протоколу від 29.07.2024 під час якого було отримано зразки крові для експертизи у потерпілого ОСОБА_6 ;
- висновком експерта №14/2180-Дм/24, відповідно до якого проведена експертиза зразка крові потерпілого ОСОБА_6 ;
- даними протоколу від 29.07.2024 під час якого було отримано зразки крові для експертизи у потерпілої ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №14/2179-Дм/24, відповідно до якого проведена експертиза зразка крові потерпілої ОСОБА_7 ;
- даними протоколу від 29.07.2024 під час якого було отримано зразки крові для експертизи у потерпілої ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №14/2179-Дм/24, відповідно до якого проведена експертиза зразка крові потерпілої ОСОБА_7 ;
- даними протоколу від 29.07.2024 під час якого було отримано зразки крові для експертизи у потерпілої ОСОБА_8 ;
- висновком експерта №14/2178-Дм/24, відповідно до якого проведена експертиза зразка крові потерпілої ОСОБА_8 ;
- висновком експерта №14/2201-Дм/24, відповідно до якого на футболці, вилученій в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, яка може належати як потерпілому ОСОБА_6 , так і потерпілій ОСОБА_8 . Також не можна виключати належність крові потерпілій ОСОБА_7 . Від обвинуваченого ОСОБА_4 ця кров походити не може;
- висновком експерта №14/2200-Дм/24, відповідно до якого кров у змиві з поверхі з асфальту може походити від потерпілої ОСОБА_7 . Від потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також від обвинуваченого ОСОБА_4 дана кров походити не може;
- висновком експерта №14/2202-Дм/24, відповідно до якого на штанях джинсових, вилучених у ОСОБА_4 , кров може походити як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_8 . Від ОСОБА_4 ця кров походити не може. Зважаючи, на малий розмір плям, не можна стверджувати про можливість присутності домішки крові ОСОБА_7 .
Матеріали провадження не містять відомостей щодо встановлення знаряддя вчинення злочину. Водночас, враховуючи визнавальні покази ОСОБА_4 , згідно яких він пояснив, що мав при собі «перочиний» ніж, який нікому не передавав, використовував його в ході сутички при заподіянні тілесних ушкоджень, показів свідка ОСОБА_10 , який стверджував, що обвинувачений показував йому складний ніж, а також морфологічних ознак тілесних ушкоджень, встановлених експертизами, суд дійшов висновку, що спричинення тілесних ушкоджень потерпілим здійснено обвинуваченим ОСОБА_4 з використанням ножа.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 N 10 використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів …, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України.
Зважаючи на викладене, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує: за ч.4 ст.296 України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень; за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає добровільне відшкодування потерпілим завданої шкоди, щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень ст.ст.84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів.
Матеріали справи не містять експертного дослідження зразків біологічного середовища ОСОБА_4 для визначення перебування його в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Відтак, факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння визначається судом шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів із дотриманням стандарту доведення поза розумним сумнівом, за якого сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, повинна виключати будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
З висновку судово-психіатричного експерта №555 від 12.08.2024 вбачається, що у період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_4 був у стані гострої неускладненої інтоксикації (звичайного алкогольного сп'яніння), на користь чого свідчить прийом спиртних напоїв, фізичні ознаки сп'яніння. Зазначені висновки зроблені на підставі пояснень обвинуваченого, викладених в розділі «Анамнез життя», відповідно до яких ОСОБА_4 , не заперечує, що в той день вживав спиртні напої, перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, згідно положень ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. В судовому засіданні обвинувачений надав покази, згідно із якими не вживав алкогольні напої, проте вживав енергетики, а також ліки, які йому були призначені раніше. Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 в компанії підлітків в день конфлікту алкогольні напої не вживав. Проте, свідок ОСОБА_12 стверджувала, що обвинувачений був напідпитку або іще щось, однозначно стверджувати не може, запах алкоголю не почула. Відповідно до показів свідка ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_4 перебував під дією наркотичних засобів, запах алкоголю від обвинуваченого вона не почула. Свідок ОСОБА_10 стверджував, що від обох підлітків з якими він спілкувався, в тому числі від ОСОБА_4 , він почув запах алкоголю. Подружжя ОСОБА_6 , кожний окремо не змогли однозначно відповісти в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння перебував обвинувачений. Потерпілий ОСОБА_6 не відчув запах алкоголю можливо із-за його проблем із носом.
При судовому розгляді, з врахуванням показів свідків та потерпілих, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебував агресивному, змінному настрої, зовнішній вигляд якого не відповідав загальносуспільним нормам зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп'яніння. Проте, поза розумним сумнівом не можливо стверджувати, що такий стан обвинуваченого обумовлений вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або ж виник в результаті дії лікарських препаратів. Відтак, суд дійшов висновку, така обставина, яка обтяжує покарання як перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння не знайшла свого підтвердження.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, неодружений, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває. З висновку судово-психіатричного експерта №555 від 12.08.2024 вбачається, що ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання у формі емоційно-нестійкого розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зважає на положення ст. ст. 50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання, передбачене санкціями статей закону у виді позбавлення волі відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, відшкодування завданої потерпілим шкоди, усвідомлення ним протиправності своєї злочинної поведінки та наміру в подальшому дотримуватись закону, молодий вік обвинуваченого, якому на момент вчинення злочину було 18 років, намір обвинуваченого продовжувати здобувати вищу освіту, думку потерпілих, які кожен окремо не мають майнових претензій до обвинуваченого та вважають можливим призначення покарання не пов'язаним із позбавленням волі, позицію прокурора, суд вважає за можливе застосування положень, передбачених ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.
Суд вважає, що не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його критичним ставленням до скоєних правопорушень, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки.
Визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Відповідно до ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов.
В поданій до суду 18.11.2024 заяві цивільний позивач ОСОБА_6 відмовився від цивільного позову до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у зв'язку із повним відшкодуванням потерпілому заподіяної злочином шкоди.
З аналогічною заявою від 18.11.2024 до суду звернулася до суду цивільний позивач ОСОБА_7 та 19.11.2024 цивільний позивач ОСОБА_8 .
В своїх заявах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовилися від цивільного позову до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди у зв'язку із повним відшкодуванням їм заподіяної злочином шкоди.
З'ясувавши позиції учасників судового розгляду, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки, в поданих до суду заявах цивільні позивачі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 відмовилися від заявлених цивільних позовів до ОСОБА_4 про стягнення заподіяної злочином шкоди у зв'язку із повним відшкодуванням, то необхідно їх відмову прийняти, а провадження за цивільними позовами закрити.
Витрати пов'язані із проведенням судово-балістичної експертизи (висновок № СЕ-19/121-24/22206-БЛ від 06.08.2024), що складають 1514,56 грн, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт, накладений ухвалами Київського районного суду м. Харкова 26.07.2024 (н/п 1-кс/953/5461/24), 23.07.2024 (н/п 1-кс/953/5395/24), 28.08.2024 (н/п-1-кс/953/6314/24), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
При цьому, суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Зважаючи на те, що вилучений пістолет «Екоl» моделі «Major», належний ОСОБА_4 , є знаряддями кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного майна спеціальну конфіскацію та передати її у дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання:
за ч.1 ст.122 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ч.4 ст.296 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 10.12.2024.
Згідно з ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити ОСОБА_4 з-під варти негайно.
Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від її цивільного позову до ОСОБА_4 , провадження за цивільним позовом закрити у зв'язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.
Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від її цивільного позову до ОСОБА_4 , провадження за цивільним позовом закрити у зв'язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.
Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від його цивільного позову до ОСОБА_4 , провадження за цивільним позовом закрити у зв'язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судово-балістичної експертизи (висновок № СЕ-19/121-24/22206-БЛ від 06.08.2024) в розмірі 1514,56 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
пістолет «Екоl» моделі «Major» конфіскувати на користь держави;
футболку «South Africa» з 4 наскрізними ушкодженнями повернути власнику, ОСОБА_6 ;
штани джинсові повернути власнику, ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1