Справа № 138/2763/24
Провадження №:2/138/1053/24
09 грудня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3474296131. На підставі Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» первісний кредитор право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до АТ «Таскомбанк», яке в свою чергу відступило вказані права вимоги позивачу відповідно до Договору факторингу № НІ/11/7-Ф від 02.12.2022. Згідно з Додатком № 1 до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 11384,19 грн., з яких 5220,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 6163,41 грн. сума заборгованості за щомісячними процентами. Крім того, 12.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3043684. 26.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено Договір факторингу № 26082021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3043684 у сумі 1106,98 грн., з яких 489,80 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 617,09 грн. сума заборгованості за відсотками. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальній сумі 12491,08 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 27.09.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі шляхом направлення поштової кореспонденції суду на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».Клопотання про розгляд справи в іншому порядку та відзив на позовну заяву до суду не надходили. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 07.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3474296131. Відповідно до п. 1 договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 8130 грн., строк на який надається кредит 24, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачений в Паспорті кредиту № 4296131, який є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 7).
Згідно з п. 2 вказаного договору всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 18.09.2019, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник познайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується підписавши цей договір. Цей Договір, Паспорт кредиту № 4296131 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 18.09.2019 складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав.
Також, 07.11.2019 ОСОБА_1 підписала Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4296131, яким передбачено суму кредиту 8130 грн., строк, на який надається кредит 24 (без зазначення днів чи місяців), розмір процентної ставки при наданні кредиту 1,50 %, 40 грн. за місяць, всього 1050 грн. та розмір щомісячних процентів 3,99 %; порядок повернення кредиту згідно графіку платежів (а.с. 8-10).
Крім того, судом встановлено, що 07.10.2016 Публічне акціонерне товариство «Таскомбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» уклали Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої Права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 20-21).
02.12.2022 Акціонерне товариство «Таскомбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір Факторингу № НІ/11/7-Ф відповідно до якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 22-24).
Факт укладення договору факторингу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/7-Ф від 02.12.2022 (а.с. 25).
Згідно з Реєстром прав вимоги позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3474296131 на загальну суму заборгованості 11384,19 грн., яка складається з: 5220,55 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 0,23 грн. - заборгованість по відсоткам; 6163,41 грн. - заборгованості по комісії (а.с. 26-27).
На підтвердження факту перерахунку позивачем суми фінансування за Договором факторингу додано копію платіжної інструкції № 19084 від 02.12.2022 (а.с. 28).
Також, суд встановив, що 12.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір № 3043684 про надання споживчого кредиту. Вказаний кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (а.с. 33-35).
За умовами даного договору Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 500,00 гривень (пункти 1.2, 1.3 Договору).
Згідно п. 1.4 Договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитними коштами залежить від фактичного виконання споживачем умова договору та становить: знижена процентна ставка 1,33% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.14 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір укладений сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (п. 1.1 Договору).
Укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А344796.
Відповідно до Графіку платежів викладеного в додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3043684 від 12.10.2020 остаточним днем повернення кредиту визначено 11.11.2020 (а.с. 36).
Крім того, судом встановлено, що 26.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» уклали Договір факторингу № 26082021 за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належать клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 38-39).
Факт укладення договору факторингу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 26082021 від 26.08.2021 (а.с. 40).
Згідно з витягом з Реєстру боржників позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26082021 на загальну суму заборгованості 1106,89 грн., яка складається з: 489,80 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 617,09 грн. - сума заборгованості по відсотках (а.с. 41).
На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 3474296131 від 07.11.2019 позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 05.12.2022, з якого вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним договором становить 11384,19 грн., з яких: 5220,55 грн. заборгованість по тілу кредиту; 0,23 грн. заборгованість по відсотках; 6163,41 заборгованість по щомісячній комісії, нарахованій з 08.11.2019 по 01.09.2022 включно (а.с. 18-19).
На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 3043684 від 12.10.2020 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 26.08.2021 по 31.07.2024, з якого вбачається, що заборгованість відповідача за вказаним договором становить 1106,89 грн., з яких: 489,80 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 617,09 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 37). При цьому, вказаний розрахунок не містить розміру процентної ставки, періоду за який нарахована вказана сума відсотків, а також відомостей про часткове погашення відповідачем тіла кредиту та нарахованих відсотків. Отже, відсутні докази, які б вказували на період, підстави та порядок нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту . Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі№161/16891/15-ц).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачу грошових коштів щодо укладених кредитних договорів № 3474296131 від 078.11.2019 та № 3043684 від 12.10.2020.
Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем отриманими від кредитів коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за вказаними вище кредитними договорами.
Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником грошових коштів за кредитними договорами, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків.
За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитними договорами є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 525, 526, 527, 1050 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Т.Ю. Холодова